3.7.2 Зрошення озимої пшениці.

У Степовій посушливій зоні, особливо в південній її частині, зрошення має виключно велике значення для вирощування всіх сільськогосподарських культур. Режим зрошення є одним з головних елементів технології вирощування озимої пшениці на поливних землях. Він покликаний забезпечити потреби рослин у воді, що в посушливих умовах півдня України є вирішальним для одержання високого врожаю зерна.

Поливи озимої пшениці дозволяють одержувати урожайність зерна 60-70 центнерів з гектара, що в 2-2,5 рази більше, ніж без поливів. Тому розміщення озимої пшениці на зрошуваних землях є досить ефективним. Проте одержати високу урожайність пшениці можна лише при застосуванні оптимального режиму її зрошення. Найвищу урожайність вона забезпечує при проведенні вологозарядкових і вегетаційних поливів.

Основним методом визначення сумарної водопотреби є метод водного балансу поля, заснований на розрахунку балансу вологи за спостереженням за вологістю ґрунту в різні періоди і урахуванню постачання вологи за рахунок опадів і поливів.

Зрошувальна норма – це витрата поливної води в м³/га за період вегетації культури з метою отримання програмованого врожаю. Вона розраховується за формулою[31]:

(3.6)

де: М – зрошувальна норма, м³/га;

У – урожай, т/га;

К – коефіцієнт водоспоживання, для озимої пшениці у нашій зоні з урахуванням оптимального режиму живлення 800 м³/т;

О_п – сума опадів за вегетаційний період, для сортів Херсонської безостої та Дріади Pon=327мм, для сорту Українка одеська Pon=337мм;

η – коефіцієнт використання опадів, 0,6;

В – запас вологи в кореневмісному шарі ґрунту під час посіву, 1300 м³/га;

в – запас вологи в тому ж шарі в момент збирання, 250 м³/га;

Г – запас вологи, який використовується рослиною з ґрунтових вод, м³/га.

Розрахунок зрошувальної норми для сортів Херсонської безостої, Ніконії та Дріади:

=2000м³/га

для сорту Любава Одеська

=2000м³/га

У степових посушливих районах України вирішальну роль для одержання високих урожаїв озимої пшениці мають вологозарядкові поливи. Вони створюють достатні запаси вологи в грунті, дозволяють якісно підготувати грунт до сівби, забезпечують одержання дружніх сходів, створюють сприятливі умови для росту й розвитку рослин на протязі всієї осінньої вегетації. На фоні вологозарядки рослини інтенсивно кущаться, створюють добре розвинені пагони і кореневу систему та мають вищу, ніж без поливів, зимостійкість. У результаті чого вже восени формуються добре розвинені посіви з оптимальною густотою та високим урожайним потенціалом.

Надбавка урожаю зерна від вегетаційних поливів становить 7-10 ц / га. В даний час є досить чіткі уявлення про кількісний зв'язок між змістом вологи в ґрунті і рівнем урожайності зернових культур. Установлено, що оптимальною вологістю ґрунту для озимої пшениці, ярого ячменя і вівса у фазі виходу в трубку є рівень 50-70 % і в фазі колосіння та цвітіння - 40-60 % найменшої вологоємкості. Запропоновано математичну модель, що дозволяє визначити урожайність зерна при будь-якому відхиленні вологості ґрунту від оптимальних значень. На легких ґрунтах істотну роль у формуванні врожаю має рівень ґрунтових вод. Озима пшениця не однаково реагує на нестачу вологи в різні періоди свого росту і розвитку, найбільш ефективні поливи у проведенні їх у фазі виходу в трубку і цвітіння. [54].

Поливна норма розраховується за наступною формулою відповідно до періоду росту та розвитку рослин з урахуванням розрахункового шару, щільності ґрунту, перед поливного порогу, та НВ %:

(3.7)

де Н_п - поливна норма, м³/га;

h – розрахунковий шар ґрунту, для волого зарядки 1м, для періоду трубкування 0,5, колосіння 0,6, наливу зерна 0,7.

α – щільність ґрунту, для шару 0,5 м – 1,29г/см³, для шару 0,6 м – 1,31г/см³, для слою 0,7 м – 1,33г/см³;

НВ – значення найменшої вологості, для шару 0,5 м – 20,8%, для шару 0,6 м – 20,6%, для слою 0,7 м – 20,4%;

ВТ – передполивна вологість або вологість гальмування росту, 75% НВ в період трубкування колосіння, в період молочна – воскова стиглості 70% НВ

Розрахунок поливної норми:

період трубкування

м³/га

колосіння

м³/га

налив (молочна – воскова стиглість) м³/га

В період трубкування озимої пшениці ми будемо поливати нормою 350 м³/га, а вже при колосінні норма буде збільшена до 400 м³/га, а при наливі зерна до 550 м³/га.

Таблиця 3.5

Кількість поливів по фазах росту і розвитку озимої пшениці

Фаза росту та розвитку озимої пшениці	Розрахунковий шар, м	Поливна норма м3/га	Кількість полівів
Вологозарядка	1,0	700	1
Трубкування	0,5	350	1
Колосіння	0,6	400	1
Налив	0,65	550	1
Зрошувальна норма разом	Х	2000	4

3.7.3 Боротьба з хворобами та шкідниками. Переважна більшість існуючих сортів озимої пшениці уражаються багатьма хворобами, у результаті чого зменшується її урожайність, погіршується якість зерна і насіння і вимагається значних коштів на захист рослин. Щорічні втрати зерна від хвороб досягають 10-20% і більше. З інтенсифікацією виробництва і збільшенням продуктивності рослин шкідливість хвороб посилюється.

Збудниками хвороб озимої пшениці є в основному гриби, бактерії, віруси, мікоплазми. Вони передаються через грунт, насіння і залишки попередньої культури.

У степовій зоні найбільш поширеними хворобами пшениці є: тверда і летюча сажка, іржа, борошниста роса, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз.

Проектовані сорти стійких до грибних хвороб сортів. Але для одерження гарантовано високого рівня якісного зерна в умовах зрошення, де значно поширюється кількість інфекціїних збудників необхідно застосовувати обприскування посівів фунгіцидами.

Найбільш сприятливим на нашу думку є застосування Імпакту 25 к.с. 0,5л/га в бакової суміші з гербіцидом (гранстаром) у фазі до виходу в трубку, це дасть змогу знищити борошнисту росу, септиріоз, стеблову буру іржу, фузаріоз. Обприскування баковій сумішшю зменшить економічні витрати.

Не менш важлива умова високого і якісного урожаю – своєчасна обробка посівів пшениці проти озимої совки, злакових мух, попелиці, трипсів, клопа шкідливої черепашки, п’явиці, хлібної жужелиці.

Принципи боротьби зі шкідниками озимої пшениці ті ж, що і з хворобами. Застосування інсектицидів ґрунтується на економічних порогах їхньої шкідливості по окремих видах. Обстеження посівів на наявність шкідників починають з моменту появи сходів. Особливу увагу в цей період варто приділяти злаковим мухам, якими в осінній період може бути ушкоджене до 20% стебел. Проти хлібної жужелиці краще використовувати фосфорорганічні інсектициди, що мають широкий спектр дії з добре виявленою контактною і кишковою активністю. До таких високоефективних препаратів відносяться - Діазинон - 1,5-1,8 л/га і Нурел Д - 0,75-1,0 л/га. Проти попелиць, трипсів, злакових мух, п’явиць і клопа добре зарекомендували такі препарати як: Арріво - 0,2 л/га, Бі-58 новий - 1,5 л/га, Бульдок - 0,25 л/га, Данадім - 1,0-1,5л/га, Децис Форте - 0,06-0,07 л/га, Карате - 0,15-0,2 л/га та Фастак - 0,1 л/га.

В нашому випадку ми обов’язково будемо боротися з клопом є більша кількість інсектицидів, вони не різняться за ефективністю та вартістю на 1 га, тому ми пропонуємо умовно Фастак к.е. дозою 0,1 л/га.