3.3 Характеристика рекомендованих сортів озимої твердої пшениці для умов господарства та визначення рівній продуктивності

Селекційна робота прив'язана до конкретного географічного району, який своїми природ­ними енергетичними ресурсами і біокліматичним потенціалом визначає цілі і задачі селекції, фо­рмує певний екологічний і морфофізіологічний тип рослин з усім комплексом біологічних і гос­подарських властивостей. Новостворені цінні сорти і форми є національним надбанням країни і вони повинні використовуватись у державних селекційних програмах.

Сортовий склад культури необхідно постійно вивчати в історичному і географічному пла­ні. Аналіз діяльності окремих селекційних центрів і видатних селекціонерів дає можливість не тільки пізнавати напрямки селекції, але й удосконалювати моделі сортів, розробляти нові методи і принципи подальшого нарощування продуктивного та адаптивного потенціалів пшениці.

Україна з давніх часів славиться селекційними досягненнями по озимій пшениці. При створені сортів особлива увага звертається на такі важливі господарські властивості як урожай­ність, якість зерна. У всіх селекційних установах і підрозділах проводиться інтенсивна робота по селекції на зимостійкість, посухостійкість, стійкість до різних фітопатогенів і вилягання. У зв'язку з тим, що Україна характеризується великою строкатістю грунтово-кіматичних умов, створення сортів прив'язане до окремих регіонів (зон), які мають більш-менш однакові умови за гідротермі­чними коефіцієнтами, ґрунтами, довжиною дня тощо. Звичайно для кожної зони створені сорти зі специфічними, відповідними конкретним умовам, біологічними і господарськими особливостями. Це означає, що у кожній екологічній зоні створюються і використовуються, після державного ви­пробування і позитивної оцінки, сорти конкретного екотипу.

Роль сорту особливо зростає при високому рівні інших факторів інтенсифікації, зокрема агротехніки добрив.

Тому для одержання стабільних, високих урожаїв якісного зерна озимої пшениці в господарствах, рекомендуємо: вирощувати не менше 2-3-х сучасних сортів.

Дельфін

Цикл розвитку: озимий, вид: тверда, зимостійкість середня та нижче середня. Сортовласник: Селекційно-генетичний інститут УААН.

Різновидність гордеїформе.

Форма куща в період кущіння проміжна. Стебло товсте, міцне, порожнисте. Листя яскраво-зелене, опушення та восковий наліт відсутній. Колос червоний, веретеноподібний, довжиною 6-7 см, щільний. При повній стиглості злегка нахилений. Колоскова луска гола, довга (11-12мм), широка (4-5мм), видовжено-овальна. Зубець колоскової луски короткий, гострий, дзьобоподібний. Плече горбкувате, вузьке. Кіль сильно виражений. Остюки довгі, світло-коричневі, хвилясті, короткі, зазубрені, розходяться віялом. Зернівка крупна, жовта, видовжено-овальна, слабо серповидна. Маса 1000 зерен-49-5 5г.

Висота рослин 70-78 см. Вегетаційний період 267-270 днів, достигає одночасно з сортом Алий парус.

Зимостійкість середня та нижче середня, на рівні сорту Корал одеський. Середня урожайність 42,9 ц/га. Макаронні та круп'яні якості добрі. Зерно містить 14,0% білку, 32,4% клейковини, загальна оцінка макарон 3,6 бала. Внесений до Реєстру сортів рослин України по зоні Степу.

Дніпряна. Створена в інституті землеробства південного регіону УААН.

Апробаційні ознаки. Короткостебловий (70,5-80,0 см). Різновид гордейформе (колоскова луска та ості червоного, а зерно - білого кольору). Колос конусоподібний, щільний, середньої довжини (7,5-8,0 см), не поникає. Остюки грубі, довгі (11-13 см), зазубрені. Колоскова луска видовжено-овальна, із середньо вираженою нервацією. Зубець колоскової луски короткий, гострий. Плече скошене (2-3 мм), кіль добре виявлений. Зерно крупне, овально-видовжене, білого кольору, скловидне. Листя темно-зелене, вузьке, середньої довжини, у період кущіння покрите восковим нальотом.

Сорт середньоранній, дозріває одночасно з Айсбергом одеським.

Стійкість до різних грибкових захворювань комплексна; морозо- і зимостійкість високі (найвищі серед відомих сортів озимої твердої пшениці). Посухостійкість підвищена. Стійкий до вилягання. Не обсипається.

Урожайність: за три роки вивчення складає 56,7-64,6 ц/га. Сорт добре реагує на поліпшення агрофону.

Крижинка Цикл розвитку: озимий. Вид: тверда Середньостиглий. Високозимостійкий, стійкий до вилягання й обсипання. Посухостійкий. Грибковими хворобами (борошнистою росою, бурою іржею, кореневими гнилями) уражується в середньому ступені. Сорт створений разом з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України методом індивідуального добору елітної рослини в F2 від схрещування Миронівська 27 х Миронівська 28. Автори сорту: В.В.Шелепов, Л.О.Животков, Л.А.Коломієць, В.А.Власенко, В.В.Ремесло, В.В.Моргун, В.Ф.Логвиненко.

Апробащійні ознаки: Різновидність лютесценс. Колос циліндричний, середньої довжини і щільності. Колоскова луска овальна, із сильно вираженою нервацією. Зубець середньо-зігнутий, плече широке, пряме. Зернівка овально-яйцеподібна, середніх розмірів, з неглибокою борозенкою. Висота рослин до 100см.

Сортотип: середньорослий, напівінтенсивний. Урожайність: у конкурсному сортовипробуванні інституту 88,0 ц/га (1995-1998), що на 17,3 ц/га вище Миронівської 61. Якість зерна. Маса 1000 зерен 41 г, натура зерна 810 г/л, вміст клейковини 27%, білка -14,7%, об’єм хліба - 657-800 см3.

Цінна пшениця. Зони розміщення: Східний Степ, Лісостеп і Полісся України. Особливості технології вирощування: Агротехніка вирощування сорту загальноприйнята для пшениць папівінтенсивного типу в зоні їх вирощування. Добре реагує на підвищення дози азотних добрив.

В практиці рослинництва частіше всього практикується визначення трьох рівнів (категорій) врожаю.

І рівень – максимально можливий урожай (ММУ), або потенціальний урожай (ПУ).

ІІ рівень – дійсно можливий урожай (ДМУ).

ІІІ рівень – урожай у виробництві (УВ).

Використання трьох рівнів урожайності використовується при програмуванні запланованого урожаю, в даному випадку озимої пшениці. Завданням програмування по даній роботі є наближення урожаю у виробництві до дійсно можливого.

Урожай у виробництві (УВ)

УВ – це фактичний урожай у даному господарстві. УВ – озимої пшениці на складає середнє за останні три роки 28,2 ц/га., в тому числі на зрошені 40,2 ц/га із основних сортів вирощується сорт Альбатрос Одеський та сорт Херсонська 86. Але аналіз даних за три останні роки можна вважати недоцільним, так як екстремальні умови які склались у зимова весняний період 2002-2003 року урожаю озимих є винятком який буває раз у 30 років. Тому аналіз рівня урожаю необхідно робити за 2002, 2004 та 2005 роки урожаю .

Потенційна урожайність основної продукції по приходу ФАР знаходиться в межах 75-80 ц/га, це достатньо високий рівень урожайності враховуючи середній рівень агротехніки. Дійсно можливий урожай основної продукції по вологозабезпеченості нижче 50 ц/га, але поліпшити його можливо за умов покращення водозабезпеченості рослин.

Розрахунок рівнів продуктивності культури необхідний для визначення рівня програмованого врожаю.

Таблиця 3.1