3.5.7. Збирання озимої пшениці.

Макрушин [70] за результатами багаторічних власних досліджень та узагальнення літературних джерел дійшов висновку, що найбільш високий урожай з добрими посівними і урожайними якостями насіння пшениці озимої можна одержати при скошуванні рослинної маси у період від середини до кінця воскової стиглості при вологості зерна 35 - 23 %, з підбиранням валків після підсихання його до 16 - 18 %, коли механічне травмування насіння буває мінімальним. Добрі результати дає своєчасне пряме комбайнування у повній чи в кінці воскової стиглості [68].

На нашу думку збирання врожаю необхідно проводити при вологості менш ніж при 17%, ще краще при вологості 14-15%.

3.6 Основні принципи технологічного процесу обробки зерна та насіння озимої пшениці

Технологія обробки насіння передбачає дотримання наступних основних умов : передчасне очищення і просушування (при необхідності) зерно, що поступає; направлення вологого насіння при недостачі сушильної потужності у зерносховища, обладнані активною вентиляцією, розміщення насіння ( сухих, просушених) з урахуванням їх якості; підбір режиму роботи окремих машин з урахуванням необхідного технологічного ефекту; раціональне використання обладнання шляхом повного і рівномірного завантаження машин; пристрій бункера перед кожною машиною місткістю 5 – 10т ( на випадок тимчасових неполадок в обладнані ); зважування насіння до і після очищення зважування побічних продуктів і відходів при їх реалізації або знищенні.

Свіже зібране насіннєве зерно необхідно очищати від сторонніх домішок ( каміння, тканини, кусків дерева і ін.), а також від м’якни, утрудняючого подальшу обробку ( сушку і очищення ) насіння. Цю операцію слідує розглядати як перший етап в загальній технології обробки насіння і краще всього її виконувати у ворохочисникі.

Другий етап очищення після сушки здійснюють на сепараторах, насінняочисних машинах і повітряних сепараторах ( аспіраторах ). Насіння очищають від недорозвиненого, пошкодженого, щуплого і битого культурного насіння, а також від деякого насіння смітних рослин при більшій швидкості повітряного потоку в порівнянні з режимом при очищенні продовольчого зерна.

Для очищення насіння від компонентів довгої і короткої домішки використовують циліндричні трієри.

Для отримання високо натурних здорових насінин з великою схожістю на завершаючому етапі очистки використовують зерноситовіючну машину А1 – БЗГ чи пневматичний сортувальний стіл. Ця умова має вирішальне значення і може бути здійснене тільки при потраплянні на обробку насіння без великої кількості насіння травмованого, так як на існуючих машинах неможна відділяти насіння з живим зародком від насіння з мертвим, пошкодженим зародком чи без нього.

Розрахунок норм добрив на запланований урожай

Високопродуктивні сорти озимої пшениці в умовах зрошення при врожаї 71,9 ц/га виносять із ґрунту азоту 198 кг/га, фосфору - 72, калію - 147 кг/га (1, 2). За його даними на формування 1т зерна і відповідної кількості соломи вона витрачає азоту 25-30 кг, фосфору - 11-13 і калію - 25-29 кг. [43].

Мінеральні добрива найраціональніше вносити на заплановану урожайність. При їх застосуванні особливу увагу звертають на забезпечення пшениці азотними добривами, які треба вносити так, щоб рослини були забезпечені азотом постійно і в достатній кількості протягом вегетації. При нестачі азоту рослини погано кущаться, утворюють щуплий колос з низькою масою 1000 зерен. Надмірне азотне живлення також шкідливе: викликає сильний ріст рослин восени, і вони втрачають морозо- і зимостійкість; рослини у посівах загущуються, взаємозатінюються від надмірного кущення і знижують продуктивність фотосинтезу, більше уражуються хворобами, урожайність їх знижується, як і при нестачі азоту.

Величина винесення елементів живлення для озимої пшениці на зрошені складає азоту 2,5, фосфору 1,2 та калію 2,6 кг на один центнер зерна озимої пшениці [38].

Відповідно до ґрунтової карти господарства в орному шарі ґрунту міститься 5,05 мг/100 гр. ґрунту азоту, 4,12мг/100 гр. ґрунту, фосфору 30,0 мг/100 гр. ґрунту калію.

Орний шар цих ґрунтів господарства на зрошені має щільності 1,23 – 1,28 г/см³.

Таблиця 3.2