Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРОЕКТ Валера.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
711.68 Кб
Скачать

Розділ 4. Екологічний стан та антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище при вирощуванні озимої пшениці

Неблагоприємний вплив добрив на навколишнє середовище може бути різним, але в основному вадою зводиться до такого. Неправильне застосування мінеральних добрив може погіршити кругообіг і баланс поживних речовин, агрохімічні властивості, родючість грунту. Відомо, що широке застосування азотних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур підвищує кислотність ґрунту. Порушення оптимізації живлення рослин макро - і мікроелементами приводить до різних хвороб рослин і часто спричиняє розвитку фітопатогених грибкових хвороб, погіршує санітарний стан посіву. Погіршує технології приміщення добрив, недосконалість якості ознак мінеральних добрив можуть знизити продуктивність сільськогосподарських культур і якість продукції, сприяють накопиченню нітратів. Для підтримки живильних речовин і властивостей грунту необхідно правильно застосовувати органічні і мінеральні добрива. Поліпшення родючості здійснюється лише за умови нагромадження в грунті органічних речовин, джерелом яких є гній чи самі оброблювані культури.

Ha сучасному етапі охорона навколишнього середовища стала однією з найгостріших актуальних проблем сучасності. Засоби хімізації забезпечують інтенсивний розвиток сільського господарства, сприяють збільшенню урожайності, збільшенню якості рослинної продукції. Разом з тим хімічні засоби можуть впливати на природне середовище і людину.

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров'я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. „Основи охорони праці" — це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загально технічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно дисципліна „Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. B цих дисциплін єдина мета — сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. B той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях [70].

Основними шляхами забруднення навколишнього середовища добривами е такі: недосконалість технології транспортування, зберігання, тукозмішування і внесення добрив: і під окремі сільськогосподарські культури, недосконалість самих добрив, їх хімічних, фізичних і механічних властивостей.

Найбільшу небезпеку для здоров'я людини і тварин складає наявність у воді нітратної форми азоту, тому внесення мінеральних добрив, особливо у нітратній формі, у великих дозах з небезпечною для водних джерел.

Звідси задача землеробів господарства полягає у підвищенні коефіцієнту присвоєння азоту рослинами, попереджені його втрат за рахунок вимивання У продукції, вирощеній у господарстві, що інтенсивно використовує азотні добрива часто виявляється дуже високий вміст нітратів. Азотні добрива треба вносити не за один прийом, а порціями. При цьому рослини будуть засвоювати азот і підвищувати якість зерна, не накопичувати шкідливих для людей і тварин нітратів.

He меншу небезпеку для навколишнього середовища у зв'язку зі слабкою рухливістю складають фосфорні добрива. Фосфор поглинається ґрунтами і практично не вимивається із кореневого шару. Під правильним використанням фосфорних добрив слід розуміти, що фосфорні добрива потрібно вносити під основну обробку та з сівбою насіння у грунт. He можна вносити їх поверхнево без наступного закладення у грунт так як за рахунок змивання з поверхні гранту фосфор потрапляє у водоймище.

Неблагоприємний вплив добрив на навколишнє середовище може бути різним, але в основному вадою зводиться до такого. Неправильне застосування мінеральних добрив може погіршити кругообіг і баланс поживних речовин, агрохімічні властивості, родючість грунту. Відомо, що широке застосування азотних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур підвищує кислотність ґрунту. Порушення оптимізації живлення рослин макро - і мікроелементами приводить до різних хвороб рослин і часто спричиняє розвитку фітопатогених грибкових хвороб, погіршує санітарний стан посіву. Погіршує технології приміщення добрив, недосконалість якості ознак мінеральних добрив можуть знизити продуктивність сільськогосподарських культур і якість продукції, сприяють накопиченню нітратів. Для підтримки живильних речовин і властивостей ґрунту необхідно правильно застосовувати органічні і мінеральні добрива. Поліпшення родючості здійснюється дише за умови нагромадження в ґрунті органічних речовин, джерелом яких є гній чи самі оброблювані культури. У стаціонарному досвіді за рахунок загортання пожнивне кореневих залишків за першу дотацію.

Використання калійних добрив веде до потрапляння у воду великої кількості хлору, тому для господарства найкращі форми калійних добрив - без хлорні. Вносити потрібно таку кількість калійних добрив, щоб не було їх надлишку у ґрунті.

Основну увагу потрібно приділяти від водної, іригаційної і вітрової ерозії. У зв'язку з розвитком зрошення земель все більшого значення набуває іригаційна ерозія ґрунтів.

Причинами розвитку цього виду ерозії є: недоліки проектування і експлуатації зрошувальної системи; невиконання протиерозійних заходів, невідповідність рекомендованих режимів зрошення існуючим в меліоративних умовах, невиконання планувальних робіт, порушення режимів зрошення і технології проведення поливів.

ФГ "Ніколь" застосовує комплекс агролісомеліоративних заходів проти вітрової, водної, іригаційної ерозії.

Ерозійні ділянки обробляють поперек схилу вузькорядним способом. Проводиться насадження полезахисних лісосмуг. Це дає можливість значно знизити змивання верхніх горизонтів ґрунту.

Роботи по охороні навколишнього середовища, що виконуються у господарстві у системі агрономічної служби потребують посиленого подальшого розвитку. Для цього необхідно ще багато зробити у господарстві, як в організаційному, так і в науковому плані. Потрібно побудувати новий типовий склад для мінеральних добрив і отрутохімікатів, зробити дорогу з твердим покриттям до складу, щоб добрива не викидали, не доїжджаючи до складу, побудувати гноєсховища. Посилити в господарстві вимоги і обмеження, що забезпечують по можливості безпечне використання добрив і хімічних препаратів. Розробити методику оцінки технології застосування добрив.

Службовцям ФГ "Ніколь" слід вести po6oтy по ефективному використанні земельних угідь за поверненням у землекористування кожного гектару землі.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.