МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Кафедра ботаніки та захисту рослин

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

З ФІТОФАРМАКОЛОГІЇ

на тему:

“Обґрунтування хімічного захисту озимого ячменю від шкідників, хвороб і бур’янів”

Виконав: студент 1 групи 3 курсу

агрономічного факультету

Омельченко Юрій Петрович

Перевірив: к.с.-г.н., доцент

Лобаєв Іван Гнатович

_________________________

Херсон - 2008 індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи

Назва сільськогосподарської культури, яку необхідно захистити: озимий ячмінь

Площа: 455 га

Видовий склад шкідливих організмів:

1. Хвороби:

• Гельмінтоспоріозна коренева гниль;

• Борошниста роса.

2. Бур’яни:

• Мак дикий

• Лобода біла

3. Шкідники:

• Шведська муха

Видав:

к.с.-г.н., доцент

Лобаєв Іван Гнатович ________________________________________

Одержав:

студент 1 групи 3 курсу агрономічного факультету

Омельченко Юрій Петрович ________________________________

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 3. Строки хімічних обробок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 4. План хімічного захисту і вибір фітофармзасобів . . . . . . . . . . . . . .

4.1. Обґрунтування вибору пестицидів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.2. Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.3. Виробнича характеристика вибраних пестицидів . . . . . . . . .

Розділ 5. Розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури . . . . . . . . . . .

Розділ 6. Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Розділ 7. Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Список використаної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

ВСТУП

Велику шкоду здатні спричинити шкідники, хвороби та бур'яни сільськогосподарським культурам; втрати врожаю від них досягають 30-50%, а іноді спостерігається повна загибель посіву. З шкідливими організмами боротьба здійснюється агротехнічним, імунологічним, біологічним та іншими методами. У роки, коли спостерігається масове розмноження та шкодочинна дія від шкідників та збудників хвороб (інвазія й епіфітотія), а також на полях з високою щільністю бур'янів доводиться застосовувати фітофармзасоби (хімічний спосіб).

Також слід відзначити, що поряд з багатьма позитивними сторонами хімічний метод має низку суттєвих недоліків: фітофармзасоби токсини не лише для шкідливих організмів а й для людини, сільськогосподарських тварин, вони можуть забруднювати навколишнє середовище, накопичуватись в ґрунті, воді, рослинах тощо. Тому майбутній агроном, якому доведеться у виробничих умовах застосовувати комплекс захисних заходів, повинен добре засвоїти особливості використання пестицидів і вміти правильно розраховувати їх потребу.

Культури готуючись до фітофармзахисту, агроном повинен систематично, у строки, передбачені відповідними методиками, проводити обстеження для виявлення видового складу шкідників, хвороб і бур'янів, а також визначити ступінь їх щільності та рівня загроз від них. У відповідності з результатами обстежень, коли ступінь заселеності тим або іншим видом шкідливого організму буде вище показників економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). необхідно планувати та здійснювати хімічну боротьбу. Графічне зображення фенології шкідливих організмів та пристосованість їх до стадій розвитку рослин допоможе вирішити, скільки необхідно застосовувати обробок фітофармзасобами і в які календарні та фенологічні строки їх проводити. Серед сільськогосподарських культур, які вирощуються в нашій країні, зернові за площами посіву займають перше місце. Велике поширення їх пояснюється винятковим значенням і рівнобічним використанням. Із них виробляють: хліб, макарони, крупи, і т. д. Зернові культури вирощують також на зелений корм. Використовують зерно ячменю, вівса, кукурудзи і відходи їх переробки, солому, зелену масу, силос, трав’яне борошно, гранули.

Із зерна виготовляють: спирт, крохмаль, пиво, декстрин.

Із соломи виготовляють: целюлозу, папір, різні побутові речі.

Ячмінь вирощують в загалі, як зернову, фуражну і круп’яну культуру. В зерні міститься мало білку, що робить ціною сировиною для пивоварної промисловості. Озимий ячмінь майже весь багаторядний. Озимий ячмінь вирощують в районах з м’якими зимами, так як сорт має меншу зимостійкість, ніж озима пшениця. Озимий ячмінь – це культура яка містить у середньому понад 12% білка, до 65% БЕР, близько 2,1% жиру. Озимий ячмінь має певні переваги над ярим:

• при нормальній перезимівлі більш урожайний;

• достигає раніше, ніж ярий ячмінь (на 10-12 днів), що дає змогу поліпшити забезпечення тварин концентратами у період літнього вичерпання минулорічних резервів зерна.