2.2. Економічні пороги шкодочинності хвороб сільськогосподарських культур

Борошниста роса - пошкоджує весною нижню частину стебла, а потім листки. По мірі розвитку гриба острівки зливаються і покривають всю поверхню листа і стебла.

Найбільш сильний розвиток борошнистої роси спостерігається в засушливі роки і особливо на ярових посівах. Пояснюється це тім що рослина в таких умовах гублять тургор, знесилюються і легко наражаються на зараження. Але проростання спор відбувається тільки при підвищеній вологості повітря, роси і невеликого дощів. Сильні і затяжні дощі затримують розповсюдження і розвиток хвороби.

Борошниста роса - пошкодження рослини визначається «глазомерно» по фактично занятої грибниці поверхні листа і стебел визначається в %. Підрахунки проводять в фазу молочно-воскової спілості. На полі 20га відбирають 20 проб, в кожній пробі оглядають підряд 10 листків і визначаємо пошкодження кожного листа в балах по шкалі і заносять в таблицю і підраховуємо середню інтенсивність кожного стебла і визначаємо.

R = ∑ a b / N;

а- рівень пошкодження який визначається в балах;

b- кількість листів, або стебел уражені борошнистою росою;

N- загальне число рослин в пробі.

Наприклад:

R = 5% ^. 6% + 10% ^. 11 + 20% ^. 10 + 40% ^. 14 + 80% ^. 10 = 30 + 110 + 200 + 560 + 800 = 1700 / 65 = 26,15;

Гельмінтоспоріоз – кореневі гнилі підрахунки проводяться три рази за вегетаційний період.

• Повноцінні сходи;

• Цвітіння (початок молочної стиглості);

• При достиганні;

На площі 100 га у 10 місцях, або проба розміщена по діагоналі і викопують всі рослини підряд два суміжних ряди по 0,5 метрів 10проб. Послідуюча площа 50 га відбирають по 1 пробі підраховують кількість пошкоджених і здорових, коріння вимивають від ґрунту і визначають ступень пошкодження у балах і використовують шкалу:

0. рослини здорові;

0,1- пошкодження у вигляді крапок на корінні;

0,5- крапкове пошкодження половини підземного міжвузля;

0. слабе побуріння підземного міжвузля основного стебла;

1. значне побуріння підземного міжвузля;

2. сильне сплашне побуріння;

3. рослина загинула.

R=∑а ^. b ^. 100 / N ^. k;

Наприклад:

R = 0,1 ^. 10 + 0,5 ^. 15 + 1 ^. 29 + 2 ^. 5 + 3 ^. 10 + 4 ^. 1 = 1 + 7,5 + 29 + 10 + 30 + 4 = 81,5 ^. 100 / 250 ^. 4 = 8150 / 1000 = 8,15.

Культура	Фаза розвитку	Назва хвороб	Поріг шкодочинності		Одиниця виміру
			min	max
Озимий ячмінь	Кущіння	Борошниста роса	15,0	20,0	% урожайних рослин
	Кущіння	Гельиінтоспоріоз	2.0	5.0	% Урожайних рослин

2.3. Оцінка забур’яненості посіві сільськогосподарських культур

Кількість бур’янів на 1 м2	Оцінка в балах	Ступінь забур’яненості
5	1	Дуже слабка
5,1-15	2	Слабка
15,1-50	3	Середня
50,1-100	4	Сильна
більше 100	5	Дуже сильна

На основі отриманих даних по кожнуму полю вираховуємо средні показники забур’яненості по видам і в цілому, прово­димо балову групировку забур’яненості: дуже слабка—до 5 бур’янів на 1 м², слабка — 5,1—15, средння — 15,1—50, сильна 50,1— 100 і дуже сильна — більш 100 бур’янів на 1 м².