- •Кафедра ботаніки та захисту рослин
- •Херсон - 2008 індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи
- •Видовий склад шкідливих організмів:
- •1. Хвороби:
- •3. Шкідники:
- •Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку
- •Гельмінтоспоріозна коренева гниль
- •Борошниста роса
- •Короткі відомості про хвороби
- •1.3. Лобода біла марь белая ( Chenopodium album l.)
- •Дикий мак
- •Шведська муха
- •Заходи боротьби з мухами.
- •Ячмінна шведська муха Фенологічний календар
- •Розділ 2 методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (епш)
- •2.1. Приблизні економічні пороги шкодочинності (епш) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
- •2.2. Економічні пороги шкодочинності хвороб сільськогосподарських культур
- •2.3. Оцінка забур’яненості посіві сільськогосподарських культур
- •Розділ 3 строки хімічних обробок Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку озимого ячменю
- •Обробка посівів озимого ячменю проти шкідливих організмів проводиться
- •Розділ 4 план хімічного захисту озимого ячменю і вибір фітофарзасобів
- •4.1. Обґрунтування вибору пестицидів Інсекто-акарициди для захисту озимого ячменю
- •Фунгіциди для захисту озимого ячменю
- •Гербіциди
- •4.2. Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів
- •4.3. Виробнича характеристика вибраних пестицидів Інсекциди Золон (фозолон)
- •Фунгіциди тмтд(тиран)
- •Байлетон (триадимефон)
- •Гербіциди Базагран (бентазол).
- •Розділ 5 розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури
- •Потреба пестицидів для захисту озимого ячменю
- •Розділ 6 техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин
- •Розділ 7 економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур'янів
Розділ 2 методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (епш)
Вкористання одного і того же шкідливого виду, величини ЕПШ можуть варіювати за роками і окремими господарствами, тому практичне використання середніх значень ЕПШ прийняті рішення про доцільність застосування інсектицидів може з задовільного ступеню вірогідності забезпечити активізацію захисту рослин від шкідників.
Метод ґрунтових розробок. Цим методом визначають численність шкідників, які зимують у ґрунті. Для цього на полі виконують визначну кількість ям, а ґрунт висипають на брезент і ретельно перебирають руками. Вибраних шкідників фіксують. Серед шкідників зернових культур таким методом визначають численність личинок хлібних жужелиць, пластинчастовусих жуків, дротяників інсекровинні дротяники, гусениць озимої та інших підгризаючих совок.
Метод облікових ділянок застосовують для визначення чисельності шкідників, що живуть відкрито, наприклад шкідливої черепашки, п’явиці, хлібних жуків та інших. Облік проводять за допомогою рамки відповідного розміру, яку прикладають на рослини. Стебла в її середині умовно оглядають і підраховують малорухомих шкідників, наприклад п’явиці. Для обліку активних комах, зокрема імаго та личинок шкідливої черепашки, всі стебла перетрушують і підраховують кількість шкідників.
Метод облікових рядків та облікових рослин подібний до методу облікових ділянок. Різниця полягає лише втому, що замість ділянок визначеного розміру ретельно обстежують відповідну кількість рядків довжиною 0,25; 0,5; 1 метр в квадраті або відповідну кількість рослин чи стебел.
Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкідників. Він відрізняється від методу облікових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полі, а аналізують після їх відбирань. За його допомогою визначають чисельність личинок гусеничної, шведської, пшеничної та інших видів мух личинок хлібних пильщиків, трипсів тощо.
Метод ентомологічного косіння застосовують для вияву: обліку дрібних та рухливих комах, що живуть у травостої. Для цього застосовують ентомологічні сачки. Після кожних 10 комах ми аналізуємо комах, на місці, або збираємо для аналізу в лабораторії.
2.1. Приблизні економічні пороги шкодочинності (епш) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні
Шведська муха - виліт мух починається весною в різний період: в 2 половині квітня і в початку травня. При температурі 16оС і більше. Мухи відкладають яйця на молоді злакові рослини, які мають не більше 2-3 листків. При виході з яйця личинки проникають у стебла к точки росту, де підгризають нижню частину центрального листа і руйнують ембріональні зародок колоса. У пошкоджених стебла центральний лист змінює забарвлення, скручується і засихає. Ріст стебла припиняється.
Шкідники |
Культура |
Строк обліку та обробок |
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) |
Швадська муха |
Озимий ячмінь |
На початку кущення до 20днів до збирання. |
40 мух на 100 комах сачком або 6-7% заселених стебел |
|
|
В пошкоджених стеблах личинки перетворюються в лялечку. Вилітають із лялечки мухи відкладають яйця за колоскові луски і зернової плівки ячменя. Вийшовши з яйця личинки живляться зерном.