
- •Класичні фрактали
- •4.4. Завдання……………………………………………………...115
- •Множина Кантора
- •1.1 Фрактал Кантора
- •1.1.4. В е к т о р н а (арифметична) с у м а м н о ж и н к а н т о р а.
- •1.2. Теорема про множини, гомеоморфні множині Кантора
- •1.3. Застосування множин, гомеоморфних множині Кантора
- •1.4. Завдання
- •Cніжинка Коха
- •2.1. Означення сніжинки Коха
- •2.2. Властивості сніжинки Коха
- •2.3. Острівець Коха та його властивості
- •2.4. Мавпяче дерево
- •2.5. Узагальнення сніжинки Коха
- •2.6. Дослідження аналогів зірки Коха у тривимірному просторі
- •Брунькова модель,
- •Каркас брунькової моделі.
- •2.7. Кубічне узагальнення сніжинки Коха
- •2.8. Завдання
- •3.1. Килим та цвинтар Серпінського
- •3.2. Двовимірне узагальнення килима Серпінського
- •3.3. Аналоги килима Серпінського в тривимірному просторі
- •3.4. Тривимірні узагальнення килима Серпінського
- •3.5. Чотиривимірні аналоги килима Серпінського
- •3.6. Трикутний килим Серпінського, його властивості та способи задання
- •3.7. Узагальнення серветки Серпінського
- •Трикутник Паскаля за
- •3.8. Завдання
- •Крива Пеано
- •4.1. Побудова кривої Пеано
- •4.2. Відомі різновиди та узагальнення кривої Пеано
- •4.3. Узагальнення кривої Пеано на чотиривимірний та п’ятивимірний простори
- •4 Мал.2 .3.2. Узагальнення кривої Пеано на п’ятивимірний простір.
- •4.3.3. Узагальнення кривої Пеано на п-вимірний простір.
- •4.4. Завдання
3.4. Тривимірні узагальнення килима Серпінського
Застосуємо ідею узагальнення килима Серпінського, описану в першому розділі для тривимірного випадку. Отже, візьмемо куб і розіб’ємо його на 27 конгруентних кубів, які в тричі менші за початковий куб. Будемо вилучати деяку кількість кубів, а з тими кубами що залишились проробимо ту ж процедуру що й з початковим кубом і так до нескінченності. В результаті в границі будемо отримувати самоподібні об’єкти.
На рис 3.6 зображений приклад етапів побудови одного з таких обєктів.
……
Рис. 3.6. Перші етапи побудови фрактала.
Всього
таких об’єктів буде
(не
зрозуміло),
включаючи фрактальну піну, губку Менгера
і об’ємний пил Кантора. Але серед них
є і однакові, вони отримані поворотами
початкового куба відносно своїх осей
симетрії, тобто самосуміщеннями.
Для того, щоб встановити всі самосуміщення куба розглянемо спочатку лише ті самосуміщення куба ABCDA1B1C1D1 (рис. 3.7), які одну з вершин, – нехай А, – суміщають саму з собою.
Рис. 3.7.
При
кожному самосуміщенні куба вершина
переходить у
вершину, ребро в ребро, грань в грань;
також
і діагоналі куба переходять в самих
себе. Якщо дане
самосуміщення залишає вершину А
нерухомою,
то воно залишає нерухомою і діагональ
АС1
(оскільки
існує лише одна діагональ куба, що
виходить
з вершини А).
Отже,
дане самосуміщення є
поворот куба навколо діагоналі АС1
на певний кут α
(
).
Таких поворотів,
окрім тотожного, є два: на кут
2π/3
і
на кут 4π/3:
,
.
Отже, є всього три самосуміщення куба, що переводять вершину А в саму себе. Але вершину А належно підібраним поворотом можна перевести в кожну з восьми вершин куба; звідси, легко виводимо, що всіх самосуміщень куба є 3•8 = 24.
Постараємося визначити кожне з цих самосуміщень. Відмітимо передусім, що у куба є наступні 13 осей симетрії: чотири діагоналі, три прямі, що з’єднують попарно середини граней куба, шість прямих, що з’єднують попарно середини протилежних ребер куба (рис. 3.7).
Навколо
кожної
з чотирьох діагоналей є два нетотожні
повороти
куба, що суміщають куб з самим собою,
а отже всього маємо вісім поворотів
навколо діагоналей (
,
,
,
,
,
,
,
).
Навколо
кожної з прямих, що з’єднують центри
протилежних граней куба, є три нетотожні
повороти.
Отже, всього таких поворотів 9
(
,
,
,
,
,
,
,
,
).
Нарешті,
маємо один нетотожний поворот (на
кут π)
навколо
прямої, що сполучає середини двох
протилежних ребер; загальне число цих
поворотів рівне
шести (
,
,
,
,
,
).
Отже, маємо 8 + 9 + 6 = 23 нетотожні повороти, що суміщають куб з самим собою. Якщо приєднати до них ще тотожний поворот, одержимо 24 самосуміщення, тобто всі самосуміщення куба, які тільки є [1].
За теоремою Пойа твірна функція запасу для групи самосуміщень куба буде [15]:
Дана
функція дозволяє визначити скільки
існує об’єктів даної розмірності.
Наприклад, треба визначити скільки
існує об’єктів розмірності
.
Для цього треба знайти коефіцієнт біля
.
Отже, об’єктів розмірності
існує рівно 4 (див. додаток Б).
Таким чином знайшовши суму всіх коефіцієнтів визначимо, що всього варіантів таких об'єктів 5605504, але серед них є куб і порожня множина, тобто залишається 5605502 об’єктів [5].