Загальні вказівки до проведення та оформлення студентами лабораторних робіт

Лабораторні роботи з даного курсу проводяться протягом всього навчального року в III і IV семестрах.

Підготовка до виконання лабораторної роботи повинна складатися з повторення по навчальним посібникам та лекційним записам того матеріалу, який має безпосереднє відношення до даної роботи, а також ретельного вивчення за інструкцією опису лабораторної установки і методики проведення досліджень на стенді.

В лабораторії цей матеріал ще раз повторюється при безпосередньому ознайомлені з установкою чи стендом. Готовність студента до проведення роботи перевіряється викладачем, котрий проводе лабораторні роботи, і тільки після цього дозволяється її виконувати.

При цьому викладач проводить інструктаж з техніки безпеки і методів застереження. Приступаючи до роботи, студент повинен зарисувати схему установки з усіма основними і необхідними розмірами, заготовити таблицю і координатні сітки для графіків, якщо необхідна їх побудова.

Збірка окремих вузлів установки, приєднування вимірювальних приладів виконується безпосередньо студентами.

Виконавши необхідні заміри, опрацювавши дані спостережень та зробивши потрібні обчислювальні операції студент складає звіт про роботу (згідно приведеної в інструкції форми звіту).

У звіті повинні бути приведені: схема установки, основні формули, використані при розрахунках, заповнені таблиці спостережень, підсумкові дані розв'язання задачі та висновки за отриманими результатами.

Без оформлення і здачі викладачу виконаної роботи студент не допускається до виконання наступної лабораторної роботи.

Лабораторна робота № 1 Методи та засоби вимірювання термодинамічних параметрів. Похибки вимірювань та їх оцінка

Для отримання інформації про термодинамічні процеси необхідно одержати об’єктивні величини, які характеризують процес, що протікає: температуру, тиск, витрату та якісний склад газоподібних і парових середовищ.

Технічні засоби, які використовуються при вимірюваннях, називають засобами вимірювань або пристроями інформації.

Якість вимірювання, яка відображає близькість їх результатів до істинного

значення величини, що вимірюється, називають точністю вимірювань.

Точність вимірювання кількісно оцінюється оберненою величиною модуля відносної похибки. Так, наприклад, якщо відносна похибка дорівнює 1%, 0.01, то

точність дорівнює 100.

Похибкою вимірювання називають алгебраїчну різницю між значенням, одержаним при вимірюванні, і дійсним (істинним) значенням величини, що вимірюється.

Похибки пристроїв інформації можуть бути виражені в абсолютних, відносних величинах, а також у формі приведеної похибки. Приведеною похибкою називають відношення абсолютної похибки до значення, яке нормується, - звичайно до різниці між верхньою і нижньою межами вимірювання пристрою інформації. Критерієм оцінки якості пристрою інформації служить допустима похибка, котра відповідає у більшості випадків довірчій імовірності в 95% та більше.

Якість технічних пристроїв інформації звичайно оцінюють класом точності часто чисельно рівним основній допустимій приведеній похибці, яка виражена у %. Так, пристрій класу точності 1.5 повинен мати допустиму похибку +1.5%.

Розрізняють похибки: основну, яка відповідає нормальним умовам роботи, та додаткові, котрі виникають при різних відхиленнях від нормальних умов роботи.