Робота зі словником

Встановіть відповідність:

Поняття	Зміст поняття
1. Гносеологічний оптимізм	а) термін марксистської гносеології, що означає зміст наших знань, який не залежить ні від людини ні від людства.
2. Марксистська модель пізнання	б) має такі складові: потребу в доцільній дії, фактичний сумнів (що означає наявність проблемної ситуації), переборення сумніву шляхом утвердження віри у правильності вибору схем, правил дії, практична дія.
3. Модель пізнання в гносеології прагматизму	в) віра у всесильність людського пізнання, переконання в його необмежених можливостях.
4. Об’єктивна істина	г) розуміння істини на основі принципу відповідності, що йде ще від Аристотеля як відповідність між змістом знання суб’єкта та буттям предметів.
5. Класична, або кореспондентна істина	ґ) різновид некласичної істини в аналітичній філософії. В основі її розуміння лежить принцип узгодженості.
6. Когерентна істина	д) включає три складові: чуттєвий момент, що має три форми – відчуття, сприймання, уявлення; раціональний, що здійснюється в таких формах: поняття, судження, умовисновок; практику як матеріальну, чуттєво-предментну, доцільну, суспільно-історичну діяльність людей.

Творчі завдання

1. Що таке об’єктивна, абсолютна і відносна істина?

2. Які риси характеризують істинне знання у філософії прагматизму?

3. Яка різниця між фактичною та абсолютною істиною?

4. Що таке кореспондентна істина? Яка філософія оперує цим поняттям?

5. Що таке екзистенціальна істина?

6. Чим пізнання відрізняється від розуміння?

7. Охарактеризуйте форми чуттєвого пізнання.

Рекомендовані теми есеїв, доповідей, рефератів, наукових робіт

1. Проблема істини в теорії пізнання некласичної філософії.

2. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм та релятивізм.

3. Проблема критерію істини в сучасній філософії.

4. Пізнання та розуміння в сучасній філософії.

5. Проблема свідомості в філософії.

6. Відображення та творчість в пізнанні.

Тема 11. Буття та онтологія. Філософське тлумачення феномену свідомості Питання до самостійного опрацювання теми та семінарського заняття

1. Підходи до розуміння буття, структури та сутності буття в історії філософії (проблема субстанції):

а) елементи структури та їх взаємовідношення.

2. Проблема буття в Новітній філософії:

а) погляд на структуру буття та її елементи в марксизмі та реалізмі Н. Гартмана;

б) екзистенціальна онтологія (М. Гайдеґґер);

в) місце людини в еволюції Всесвіту: онтологічні ідеї В.Вернадського та концепція П. Тейяра де Шардена.

3. Свідомість як відображення і творчість:

а) трактування природи та сутності свідомості в матеріалізмі та прагматизмі.