Тестові задача для контролю початкового рівня знань студентів

1. Який принцип медичної етики лежить в основі дотримання конфіденційності інформації про пацієнта?

А. Принцип справедливості

В. Принцип правдивості

С. Принцип дотримання обов’язків

Д. Принцип автономності

Е. Принцип "не нашкодь"

2. Яка стаття Кримінального Кодексу України регламентує відповідальність за незаконне розголошення лікарської таємниці?

А. № 136

В. № 138

С. № 139

Д. № 145

Е. № 319

3. Яка стаття Кримінального Кодексу України регламентує відповідальність за розголошення відомостей про проведення медичного обстеження по виявленню зараженості ВІЛ-інфекцією?

А. № 131

В. № 132

С. № 137

Д. № 138

Е. № 141

4. У якій праці викладені морально-етичні норми взаємовідносин у медичному колективі між колегами?

А. "Аюр-Веда" ("Книги життя")

В. Клятва Гіппократа

С. "Наставляння" Гіппократа

Д. "Канон лікарської науки"

Е. Міжнародний кодекс медичної етики

5. Які документи України регламентують збереження лікарської таємниці:

А. "Основи законодавства України про охорону здоров'я"

В. Закон України "Про інформацію"

С. "Етичний кодекс українського лікаря"

Д. Кримінальний кодекс України

Е. Всі перераховані вище

6. Яку відповідальність несе лікар за розголошення конфіденційної інформації про хворого:

А. Дисциплінарну

В. Соціально-правову

С. Адміністративну

Д. Кримінальну

Е. Всі перераховані вище

7. Яка стаття "Етичного кодексу українського лікаря" (2002) регламентує конфіденційність інформації про пацієнта?

А. № 17

В. № 40

С. № 46

Д. № 47

Е. № 145

8. До конфіденційної інформації про хворого відносять всю, окрім:

А. Венеричного захворювання в активній формі

В. Інфікування ВІЛ

С. Усиновлення дитини

Д. Займана посада

Е. Інфаркт міокарду в анамнезі

9. Обов'язок дотримання лікарської таємниці поширюється на всіх перераховане, крім:

А. Студенти-медики

В. Санітар

С. Медрегістратор

Д. Психолог

Е. Фармацевт

10. Розголошення інформації, що становить лікарську таємницю, без згоди пацієнта допускається у всіх випадках, за винятком:

А. З метою обстеження й лікування пацієнта, що через свій стан не може виразити свого бажання

В. При погрозі поширення інфекційних захворювань

С. По запиті слідчих органів і прокурора

Д. З метою надання допомоги пацієнтові у віці 17 років для інформування батьків або законних представників

Е. При наявності підстав припускати, що шкода здоров'ю заподіяна внаслідок протиправних дій

Еталони відповідей: 1Д. 2Д. 3В. 4С. 5Е. 6Д. 7А. 8Д. 9Д. 10Д.

Короткі методичні вказівки

Форма заняття – семінар. Термін проведення заняття – 2 години.

На початку заняття викладач формулює мету та цілі заняття, перевіряє готовність студентів до заняття за допомогою тестових завдань. Далі студенти дають визначення поняття «лікарська таємниця». Звертається увага студентів на те, що право на збереження лікарської таємниці захищається конституцією держави та відповідними законодавчими повинні хоронити лікарську таємницю. Лікарська таємниця є ще одним важливим принципом медичної деонтології. Лікар зобов’язаний цінувати довір’я хворого і виправдати його та зберегти у таємниці всі відомості, отримані від нього. Цей принцип не лише можна, але і необхідно порушити, якщо збереження таємниці призведе до заподіяння шкоди як хворому, його родичам, так і суспільству загалом.

Викладач звертає увагу студентів на те, що медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та Ії результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в том числі у випадках її публікації у спеціальної літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта.

Після обговорення теоретичного матеріалу студенти разом з викладачем опитує 1-2 хворих, ставлячи проблемні запитання: уявлення з позиції хворого, яким має бути сучасний лікар, які взаємовідношення повинні бути між лікарем та хворим, лікарем та родичами хворого. Студенти записують відповіді хворих в зошити, а потім обговорюють разом з викладачем одержані дані, висловлюють свою думку, аналізують відповіді хворих.

Наприкінці заняття викладач підводить підсумки та перевіряє кінцевий рівень освоєння знань студентами у вигляді рішення ситуаційних задач