Міністерство охорони здоров’я україни

Харківський національний медичний університет

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

(ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ)

Розділ 2

БІОХІМІЯ ГОРМОНІВ.

ОБМІН ВУГЛЕВОДІВ І ЛІПІДІВ.

Харків ХНМУ 2015

ЗАНЯТТЯ 1 (4 години)

ТЕМА 1 (4 години): Загальна характеристика гормонів. Гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Однією з умов нормального функціонування всіх органів і систем організму є гомеостаз, тобто здатність організму підтримувати та забезпечувати кількісну та якісну сталість внутрішнього середовища складними механізмами регуляції, координації та інтеграції процесів, що відбуваються в ньому. У вищих організмів головного значення набуває центральна нервова система і залози внутрішньої секреції або ендокринні залози. Секрети, що утворюються в їх клітинах називаються гормонами і являють собою біологічно активні органічні речовини, які відіграють регуляторну роль у процесах обміну речовин і функціонуванні органів та тканин. Роль гормонів полягає в тому, що вони гуморальним шляхом передають початковий нервовий імпульс у певне місце – клітину-мішень.

МЕТА: Вивчити загальні уявлення про гормони та інші сигнальні молекули; властивості гормонів та особливості функціонування ендо- кринної системи; класифікацію гормонів: 1) за містом синтезу, 2) за хіміч-ною природою, 3) за забезпеченням та підтримкою гомеостазу, 4) за пер-винним контактом з клітиною. Вивчити уявлення про рецептори, їх струк-туру, локалізацію та взаємодію з гормонами. Ознайомитися з головними властивостями гідрофільних та ліпофільних гормонів та особливостями їхньої дії на тканини-мішені; з молекулярними механізмами передачі гормонального сигналу для гормонів білково-пептидних та похідних амінокислот і гормонів стероїдної природи та тиреоїдних гормонів. Вивчити роль циклічних нуклеотидів, фосфоінозитидів, системи Са²⁺/кальмодулін у передачі гормонального сигналу. Вивчити та вміти охарактеризувати гормони гіпоталамо-гіпофізарної системи за наступним планом: 1) назва гормону; 2) місце синтезу; 3) особливості структури; 4) механізм дії, біологічна роль; 5) порушення.

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1.	Загальна характеристика гормонів; роль гормонів у системі міжклітинної інтеграції функцій орга­­­нізму людини.
*2.	Сучасні методи дослідження гормонів (RIA метод).
3.	Властивості гормонів та особливості функціонування ендокринної системи.
4.	Класифікація гормонів за містом синтезу, хімічною природою, забезпеченням та підтримкою гомеостазу. Назвати групи гормонів та представників кожної з них.

___________________________________________________

* - питання для самостійного вивчення

5.	Класифікація гормонів за первинним контактом з клітиною. Мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.
6.	Механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот. Біохімічні системи внутрішньоклітинної передачі гормональ­­­них сигналів: G-білки, вторинні посередники (цАМФ, цГМФ, Са2+/кальмодулін, ІФ3, ДАГ).
7.	Аденілатциклазна месенджерна система. Структура АТФтациклічного 3’,5’-АМФ.
*8.	Гуанілатциклазна месенджерна система. Структура ГТФ та циклічного 3',5'- ГМФ.
9.	Молекулярно-клітинні механізмидії стероїдних та тиреоїдних гормонів.
*10.	Місце гормонів у механізмах саморегуляції, що підтримують динамічну сталість внутрішнього середовища організму.
11.	Гормони гіпоталамуса – ліберинита статини. Їх структура та роль у нейрогуморальній регуляції.
12.	Гормони передньої частки гіпофіза. Патологічні процеси, пов’язані з порушенням функції цих гормонів.
13.	Група «гормон росту (соматотропін) - пролактин – хоріонічний соматомамотропін»; па­­­тологічні процеси, пов'язані з порушенням їх функцій.
14.	Група глікопротеїнів - тропних гормонів гіпо­­­фіза (тиреотропін, гонадотропіни, хоріонічний гонадот­­­ропін).
*15.	Сімейство проопіомеланокортину (ПОМК) – продукти проце­­­сингу ПОМК (адренокортикотропін, ліпотропіни, ендорфіни).
16.	Вазопресин та окситоцин: будова, біологічні функції. Патологія, пов'язана з порушенням продукції вазопресину.

Кількісне визначення гормонів гіпофіза та гіпоталамуса найчастіше проводять імуноферментними методами з використанням моноклональних антитіл за допомогою спеціальних наборів реактивів. Хід роботи описано в інструкціях до наборів.

**Завдання для індивідуальної самостійної роботи:

1. Підготувати презентацію на тему «Історія розвитку вчення про гормони».

2. Підготувати реферативне повідомлення на тему «Гіпоталамус - вузол перехрещення нервово-рефлекторних і гуморальних механізмів регуляції обміну речовин».