- •Для студентів денної і заочної форми навчання
- •Тема 1: Організаційні основи виробництва
- •Міні-лексикон
- •Загальна концепція організації виробництва
- •Контрольні питання
- •1.Концепція організації виробництва ґрунтується на принципах:
- •2.До основних законів , які враховуються при організації виробництва відносять:
- •3.Чинниками впливу на систему організації виробництва є:
- •4. Важливими закономірностями організації виробництва вважають:
- •5.Загальна концепція організації виробництва включає:
- •7.Закон адаптації означає:
- •8.Закон руху означає:
- •9.Універсальний закон інерції:
- •10. Основна мета організації виробництва полягає в :
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 2: Виробничі системи
- •Міні-лексикон
- •Склад виробничої системи:
- •Контрольні питання
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 3: Виробничий процес і організаційні типи виробництва.
- •Міні-лексикон
- •Принципи організації виробництва наступні:
- •Контрольні питання
- •1.Принципи організації виробництва існують такі:
- •2.Принцип безперервності означає:
- •3.Принцип пропорціональності означає:
- •4.Принцип диференціації означає:
- •5.Принцип спеціалізації означає:
- •6.Принцип паралельності виробництва означає:
- •7.Принцип гнучкості означає:
- •8.Принцип ритмічності означає:
- •9.Принцип прямоточності означає:
- •10.Для одиничного типу виробництва номенклатура є:
- •11.Для серійного типу виробництва виробниче устаткування розміщують за принципом:
- •12.Універсальну оснастку використовують у типах виробництва:
- •15.Масовий тип виробництва характеризується:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 4: Організація трудових процесів і робочих місць
- •Міні-лексикон
- •Контрольні запитання
- •1. Організація праці передбачає необхідність виконання таких завдань:
- •2.На підприємствах обробної галузі організацію праці можна представити такими напрямами:
- •3.Основні напрями естетизації виробництва такі:
- •4.Трудові процеси розрізняються за такими основними ознаками:
- •6. За призначенням і характером предмету праці і продукту праці трудові процеси класифікують так:
- •7. Класифікація робочих місць за типом виробництва така:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 5: Нормування праці
- •Міні-лексикон
- •Контрольні питання
- •17. Серед головних завдань нормування праці в ринкових умовах господарювання слід вважати наступні:
- •18. Найважливішими функціями нормування праці є:
- •19.Штучно-калькуляційний час визначається за формулою:
- •20.Якщо хроноряд стійкий, то при порівнянні Кстійкості хроноряду з Кстійкості хроноряду нормативним, повинна виконуватись умова:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 6: Побудова виробничої структури
- •Міні – лексикон
- •Підприємство
- •Приклади розміщення структур у просторі
- •Контрольні питання
- •1.Комплексна структура підприємства орієнтується на:
- •2.Спеціалізована структура підприємства орієнтується на:
- •4. Основні види діяльності, що впливають на характер виробничої структури, такі:
- •8. Предметно-замкнутий цикл виготовлення виробу передбачає:
- •9. Технологічний принцип виготовлення виробу передбачає:
- •10. Предметний принцип виготовлення виробу передбачає:
- •19. В залежності від кількості технологічного обладнання розрізняють:
- •20. Реструктуризація –це:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 7 Організація виробничих процесів у часі
- •Міні-лексикон
- •Особливості обчислення виробничого циклу складного виробу
- •Контрольні питання
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 8 Організація допоміжних виробництв
- •Міні-лексикон
- •Види енергетичних процесів
- •Контрольні питання
- •17. Потреба підприємства в кожному виді оснащення включає:
- •18.Норма витрат різального інструменту в масовому і великосерійному виробництві включає:
- •19. Суть ремонту-це:
- •20.Важливими нормативами системи пзр є:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 9. Організація обслуговуючих господарств.
- •Міні-лексикон
- •Класифікація видів транспортних засобів За способом дії:
- •За напрямом переміщення вантажів:
- •Контрольні питання
- •20. Подальший розвиток транспортного господарства буде:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 10. Одиничний та партіонний методи виробництва
- •Міні-лексикон
- •Контрольні питання
- •15. Вищий рівень спеціалізації устаткування використовується у випадку:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 11. Організація потокового й автоматизованого виробництва
- •Міні-лексикон
- •1.Потокове виробництво- це:
- •2.Потокова лінія – це:
- •3.За номенклатурою потокові лінії поділяють на:
- •7.Темп потокової лінії – це:
- •8. Такт потокової лінії – це:
- •10.Кількість робочих місць на лінії визначається так:
- •15. Суттєвим недоліком потокового виробництва є:
- •19.Синхронними називають операції, які:
- •20.Просторове розміщення потокових ліній може бути:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 12. Організаційно – виробниче забезпечення конкурентоспроможності продукції
- •Міні – лексикон
- •Експлуатаційні показники якості продукції включають показники
- •V рівень
- •Класифікація видів технічного контролю:
- •Контрольні питання
- •25. Державний стандарт затверджується урядом на:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 13. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •Міні-лексикон
- •Стадії організації тпп:
- •Принципи організації тпв
- •Завдання:
- •Етапи чи види робіт
- •Основні етапи тпв:
- •Основні етапи розробки технологічних процесів:
- •Контрольні питання
- •1.Технічна підготовка виробництва-це:
- •2. Конструкторська підготовка виробництва-це:
- •3. Технологічна підготовка виробництва-це:
- •4.Стадії організації тпв існують такі:
- •5.Принципи організації тпв:
- •6. Основні етапи кпв такі:
- •8.Інноваційний лаг –це:
- •9. Коефіцієнт уніфікації конструкції визначається так:
- •11.Критерієм оцінки варіанту технологічного процесу є:
- •12. Умовно-змінні витрати це:
- •13. Умовно-постійні витрати це:
- •21. Функціонально-вартісний аналіз-це:
- •Коди відповідей
- •Література:
- •Тема 14 Організаційне проектування виробничих систем.
- •Міні- лексикон
- •Етапи організаційно-планової підготовки виробництва
- •Контрольні питання
- •1.Існують такі методи переходу на нову продукцію:
- •Коди відповідей
- •Література:
Тема 5: Нормування праці
1. Сутність і зміст нормування праці.
2. Класифікація витрат робочого та способи їх визначення.
3. Хронометраж та фотографія робочого часу.
4. Методи нормування праці.
Міні-лексикон
Нормування праці, принципи нормування праці, робочий час, час роботи, час перерв, штучно- калькуляційний час, нормативи витрачання праці, норми витрати часу, норма часу, норма виробітку, технічно обґрунтовані норми.
1. Важливою умовою ефективного використання виробничих ресурсів є нормування їх витрачання. Особливе значення має нормування праці, тобто, визначення конкретної кількості живої праці для забезпечення високої ефективності виробництва.
Предметом нормування праці є тривалість трудових процесів, які відбуваються в часі, тобто робочий час, необхідний для виконання різноманітних трудових процесів.
Серед головних завдань нормування праці в ринкових умовах господарювання слід вважати наступні:
■ розробку і впровадження технічно-обгрунтованих норм, застосування яких забезпечує зниження трудомісткості виготовлюваних виробів, сприяє підвищенню продуктивності праці;
■ організацію систематичного вивчення фактичних затрат робочого часу
з метою запобігання й ліквідації будь-яких його втрат;
■ створення належних організаційно-технічних умов для удосконалення трудових процесів і підвищення кваліфікації працівників;
■ удосконалення нормативної бази для нормування праці, яка дає змогу застосувати прогресивні трудові нормативи для нормування праці всіх категорій працюючих;
■ подальший розвиток теорії та удосконалення методики нормування праці;
■ використання сучасної комп'ютерної техніки для розрахунку трудових норм і нормативів та виготовлення технологічної і нормативної документації.
Найважливішими функціями нормування праці є:
● формування інформаційної бази для розрахунків основних техніко-економічних показників діяльності підприємства;
● створення об'єктивної основи для вдосконалення організації праці в умовах прискореного НТП;
● визначення трудового вкладу всіх працівників підприємства та частки кожного із них в колективно заробленому фонді оплати праці;
● виявлення резервів економії живої праці і формування організаційно-технічних заходів, впровадження яких забезпечить їх використання.
2.Здійснювати належним нормування праці неможливо без встановлення затрат часу.
При розробці норм праці найбільшу увагу звертають на такі затрати робочого часу:
підготовчо-завершальний;
оперативний;
обслуговування робочого місця.
Підготовчо – завершальний час витрачається на підготовку до виконання дорученого завдання та дії, які пов'язані з його завершенням.
Оперативний час витрачається на зміну форм, розмірів та властивостей предмета праці, а також на виконання допоміжних дій, необхідних для здійснення таких змін. Він включає основний та допоміжний час.
Час обслуговування робочого місця витрачається робітником на догляд за устаткуванням і утримання робочого місця в дієздатному стані. Він поділяється на дві частини:
а) час технічного обслуговування:
- налагоджування устаткування;
- зміна відпрацьованого і непридатного для використання інструменту;
- очищення робочого місця від технологічних відходів.
б) час організаційного обслуговування витрачається на догляд за станом робочого місця при його функціонуванні протягом усієї зміни.
Не менш важливе значення в організації нормування витрат часу має врахування часу перерв, тобто другої складової робочого часу.
Час перерв витрачається на перерви:
організаційно – технічного характеру;
відпочинок і особисті потреби;
викликані порушенням трудової дисципліни.
Останні не входять до норми штучного часу.
Для розрахунку норм праці важливе значення має поділ затрат робочого часу на перекритий і не перекритий час.
Сумарну величину затрат часу на одиницю продукції називають штучно-калькуляційним часом (tшк), який розраховується за такою формулою:
tшк = tш + Тпз/п = tо + tд + tоб + tвоп + tнп + tпз
де: tш – штучний час;
Тпз – підготовчо-завершальний час на партію деталей;
п – величина партії деталей;
tо – основний час;
tд – допоміжний час;
tоб – час обслуговування робочого місця;
tвоп – час на відпочинок і особисті потреби;
tнп – час нормованих перерв з організаційно-технічних причин;
tпз – підготовчо-завершальний час на партію деталей.
3.Одним із основних методів вивчення витрат робочого часу є фотографія і хронометраж робочого часу.
Фотографія робочого дня – це такий вид спостереження на протязі робочого дня або його частини при якому виміряють всі без винятку витрати часу, здійснені робітником.
Вона проводиться, головним чином, для виявлення втрат робочого часу, встановлення причин, які призвели до цих витрат, та розробки конкретних організаційно-технічних заходів щодо їх усунення.
Процес проведення фотографії робочого часу має чотири етапи:
● підготовка до спостереження (детальний опис роботи обладнання, матеріалу, організації робочого місця, дані про робітника-розряд, стаж, % виконання норм);
● безпосереднє спостереження – фіксація того, що відбувається і визначення відповідних витрат робочого часу ;
● обробка отриманої інформації;
● аналіз даних спостереження.
Далі розробляються заходи з ліквідації втрат робочого часу та вдосконалення організації праці.
Хронометраж – це вивчення операції шляхом спостереження та виміру витрат робочого часу на виконання окремих її елементів, що повторюються при виготовленні кожної одиниці продукції.
Об'єктом хронометражу найчастіше виступає повторювана технологічна операція або її окремі частини. В разі необхідності може проводитись хронометраж Тп.з або Тобсл.
Хронометраж проводиться з метою:
● встановлення виробничої тривалості основних і допоміжних елементів виробничої операції;
● виявлення причин невиконання норм часу(виробітку), встановлених розрахунком;
● виявлення та вивчення передових прийомів та методів праці для їх подальшого розповсюдження;
● отримання вихідних даних для розробки нормативів праці;
● встановлення нових або уточнення діючих норм витрат праці.
В залежності від кількості робітників, робота яких вивчається хронометражним способом, розрізняють індивідуальний та груповий хронометраж.
Хронометраж проводиться в чотири етапи:
● підготовка до хронометражних спостережень;
● власне хронометраж, результати заносяться в хронокарту. (При цьому необхідно встановити хроноряд по поточному часу: з кожного послідуючого поточного часу віднімається сміжний з ним попередній час);
● обробка отриманої інформації;
● аналіз хронометражних спостережень.
При проведенні хронометражу розраховують стійкість хроноряду за допомогою коефіцієнта стійкості хроноряду Кст:
Кст = tmax/tmin,
де tma , tmin – відповідно максимальний та мінімальний час на виконання, нормо-час.
Далі порівнюємо коефіцієнт стійкості Кст з нормативним коефіцієнтом стійкості Кст.н.
Якщо Кст>Кст.н, то хроноряд не стійкий. Тоді треба відкинути або одне максимальне, або одне мінімальне
Значення тривалості операції (один замір) і знову проводять хроноряд на стійкість. Якщо і тепер хроноряд не стійкий, то заміри слід повторити(зробити повторне спостереження).
Якщо Кст<Кст.н, то хроноряд стійкий і, визначивши середню тривалість операції, можна встановити відповідну норму часу. На підставі встановлених норм праці визначається необхідна чисельність робітників підприємства.
Норма часу на виконання елементу операції:
Нч = ∑tі/м,
де м - чисельність замірів, проведених після чистки хроноряду;
tі – час на виконання елементу операції в і-му замарі.
4.Класифікація затрат робочого часу дає можливість виявити величину і причину втрат робочого часу, а також його нераціональне використання.
В теорії і практиці нормування розповсюджені два основних методи вивчення витрат робочого часу:
- метод безпосередніх вимірів;
- метод моментальних спостережень.
Метод безпосередніх вимірів полягає в тому, що спостерігач послідовно фіксує тим чи іншим способом тривалість різних елементів робочого часу.
Перевагою цього методу є точність і достовірність реєстрації часу.
Недоліки : велика трудомісткість підготовки, самого спостереження та обробки його матеріалів, неможливість одночасного обхвату значної кількості робочих місць.
Метод моментальних спостережень базується на використанні теорії вірогідностей та теорії випадкових чисел. Цей метод є більш досконалим, точним та результативним.