Література:

Основна:

1.Петрович Й.М., Захарчин Г.М. "Організація виробництва" : Підручник.- Львів: "Магнолія плюс", 2005.-400с. Стор.43 - 49.

Додаткова:

1.Покропивний С.Ф. "Економіка підприємства"- К: КНЕУ, 2001.

2.Туровец О.Т. "Организация производства и управление предприятием"- М: ИНФРА, 2002.

Тема 4: Організація трудових процесів і робочих місць

1.Поняття та цілі організації трудових процесів.

2.Організація системи забезпечення та обслуговування робочих місць.

3.Суміщення професій та багатоверстатне обслуговування.

Міні-лексикон

Форми розподілу і кооперування праці; прийоми і методи праці; нормування праці; естетизація;трудові процеси; операція; робоче місце; суміщення професії; багатоверстатне обслуговування.

1. Організація праці – це певний порядок побудови і здійснення трудового процесу,завдяки якому забезпечується формування й функціонування системи ефективної взаємодії працівників із засобами виробництва та одного з одним

для досягнення заздалегідь поставленої цілі трудової діяльності.

Основна мета організації праці на підприємстві полягає у створенні найбільш сприятливих умов праці, збереженні і підтримці на високому рівні працездатності людей, підвищення ступеня привабливості й престижності праці.

Організація праці має вирішити на підприємстві такі завдання:

• економічне, що полягає в економії живої праці;

• психофізіологічне, що зводиться до створення працівникам умов праці, спрямованих на досягнення і підтримання їх високої працездатності;

• соціальне, спрямоване на створення умов для постійного підвищення культурного, професійного і кваліфікаційного рівня працівників.

Основні напрями організації праці:

1.1 Розробка та впровадження раціональних форм розподілу і кооперування праці:

а) розчленування процесу праці на підприємстві за функціональною, технологічною, професійно-кваліфікаційною ознакою;

б) забезпечення раціонального взаємозв'язку і взаємодії , раціональної спільної участі всього колективу та окремих підрозділів підприємства у єдиному трудовому процесі.

1.2 Раціональна організації і обслуговування робочих місць:

а) доцільне планування робочих місць;

б) забезпечення робочих місць обладнанням та необхідним оснащенням;

в)забезпечення раціонального обслуговування робочих місць по всіх основних функціях.

1.3 Виачення і впровадження передових прийомів і методів праці:

а) суміщення професій;

б) багатоверстатне обслуговування та ін..

1.4 Удосконалення організації підбору, підготовки і підвищення кваліфікації працівників.

1.5 Удосконалення нормування праці.

1.6 Поліпшення умов праці. Виробнича естетизація.

1.7 Посилення матеріального і морального стимулювання працівників підприємства.

1.8 Зміцнення виробничої , дисципліни і виховання у працівників добросовісного, творчого відношення до праці.

Класифікація трудових процесів.

■ За характером предмета і продукту праці розрізняють:

• матеріально-енергетичні процеси, в основному характерні для робітників, бо предметом їх праці є сировина, матеріали, деталі, вузли, агрегати;

• інформаційні трудові процеси.

■ За функціями працівників:

- основні і допоміжні ( це обумовлює поділ робітників на основних і допоміжних);

Спеціалісти підприємства за виконуваними функціями діляться на керівників, спеціалістів, технічних виконавців.

Функції керівників усіх рівнів зводяться до прийняття управлінських рішень і забезпечення їх виконання.

Функції спеціалістів: конструкторів, технологів, менеджерів-економістів полягають у підготовці необхідної інформації, на основі якої керівники приймають рішення.

Функції технічних виконавців зводяться до забезпечення необхідних умов для ефективної роботи керівників і спеціалістів.

■ За рівнем механізації праці розрізняють:

ручні, машино-ручні, машинні(апаратні), автоматизовані трудові процеси.

■ За тяжкістю та шкідливістю умов праці.

Трудовий процес складається із сукупності операцій.

Операцією називається частина виробничого процесу, який виконується над певним предметом праці одним або групою робітників на одному робочому місті без переналагодження обладнання.

Кожна операція має свою структуру, до якої входять:

• трудовий рух, тобто одноразове переміщення рук людини при виконанні трудової дії;

• трудова дія, тобто сукупність трудових рухів;

• трудовий прийом, тобто певна сукупність трудових дій і рухів працівників.

2. Робоче місце – це первинний осередок, в якому здійснюється процес виробництва матеріальних цінностей, під яким слід розуміти частину виробничого простору дільниці, цеху. Підприємства або відділу, оснащених засобами праці для виконання певної частини виробничого (управлінського) процесу одним або декількома робітниками (працівниками).

Класифікація робочих місць

Ознаки	Вид робочого місця
Тип виробництва (спеціалізація)	Спеціальне, спеціалізоване, універсальне
Розподіл і кооперація праці	Основного, допоміжного робітника, керівного працівника,технічного працівника (за функціями)
Місце виконання роботи	У закритому приміщенні, на відкритому спеціальному майданчику
Зміст роботи	Індивідуальне, групове, бригадне
Ступінь механізації та автоматизації	Автоматизоване, механізоване, ручної роботи
Кількість устаткування	Багатомашинне, одномашинне
Рухомість	Стаціонарне (постійне), пересувне (маршрутне, зональне)
Час функціонування	Постійне, тимчасове
Кількість змін	Одно-, двозмінне та інше

Організація робочого місця передбачає створення комплексу технічних, організаційних та інших умов для продуктивної і безпечної праці.

Під плануванням робочого місця розуміють належне просторове розміщення в його межах засобів і предметів праці та виконавця з тим, щоб раціонально виконувались трудові процеси.

Робоче місце поділяють на дві зони: зона праці (основна) і зона підходу (допоміжна).

Основні підходи до планування робочого місця є такими:

• розмір робочої зони повинен давати змогу без перешкод і зручно виконувати роботу з виключенням травм робітників;

• устаткування має розміщуватися так, щоб робітник мав змогу тримати його в полі зору для постійного нагляду за ходом технологічного процесу;

• основне і допоміжне устаткування повинно розташовуватися так, щоб був вільний доступ до його обслуговування;

• предмети постійного користування повинні перебувати на близькій до працівника робочій відстані;

• оснащення та устаткування постійного користувача, предмети праці мають розташовуватись з урахуванням антропометричних і фізіологічних властивостей людини;

• предмети тимчасового користування потрібно розміщувати в спеціально відведених місцях, щоб вони не заважали основній роботі.

Важливою складовою організації праці на робочому місці є система його обслуговування. Вона передбачає своєчасне забезпечення робочого місця всім необхідним, включаючи технічне обслуговування, регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та основних і допоміжних матеріалів, контроль якості роботи устаткування, належне транспортне обслуговування.

Найбільш виразно проект організації робочого місця представлений в карті організації праці на робочому місці, де визначені:

• вихідні дані про предмет, технологію, форму організації, оплату праці;

• трудовий процес із деталізацією його елементів, час, метод праці,графік синхронізації процесу;

• робоче місце і його просторова організація та оснащення;

• обслуговування робочого місця;

• сприятливі умови праці та ії охорона;

• норми витрат праці, вимоги до виконання робіт;

• режим праці і відпочинку;

• інші ТЕП функціонування трудового процесу.

Організація праці трудових колективів найкраще віддзеркалюється на прикладі організації праці в бригадах.

Бригада – це не лише початкова форма розподілу та кооперування праці, первинний колектив підприємства, а й первинний соціальний осередок, в якому формується своєрідний психологічний клімат, вирішуються завдання виробничого, соціального і виховного характеру.

На підприємствах поширені такі види бригад: спеціалізовані, змінні, наскрізні, комплексні.

Організація праці в бригадах сучасного типу передбачає:

• закріплення за бригадами певної номенклатури виробів;

• закріплення за бригадами колективного робочого місці згідно зі спеціалізацією;

• місячне номенклатурне планування виробничої програми бригад ;

• оцінку роботи бригад за допомогою КТУ;впровадження нових форм управління бригадами.

3.Суміщення професій – це така форма організації праці, при якій один робітник або колектив робітників, виконують, крім своєї основної, ще роботу інших робітників.

При цьому можливе суміщення як споріднених професій, так і інших.

Використання цієї форми організації праці дозволяє завантажувати роботою на повну потужність окремі робочі місця, економити фонд оплати праці, розширяти можливості працівників, стимулювати їх до освоєння нових професій та спеціальностей.

Багатоверстатне обслуговування передбачає одночасну роботу на декількох верстатах одного робітника.

Основна умова такої роботи:

А ≤ Тмаш/Труч + 1,

де А – кількість верстатів, які обслуговуються багатоверстатником; шт.

Тмаш та Труч – відповідно машинний та ручний час роботи верстатника, хв.