46.Зв'язок умов праці з окремими напрямками науки, техніки та виробництва.

Останніми роками все чіткіше простежується тенденція виділення умов праці до особливої галузі науки та практики. Праця (а відповідно — й її умови) здійснюється у межах різних систем: з одного боку, "людина — машина" (технологічний процес), "людина — середовище", "людина — машина (технологічний процес) — середовище", а з іншого — "людина — колектив — суспільство", "людина — суспільство-природа". Перші три системи щодо умов праці характерні для виробничого місця, дільниці, цеху, виробництва, а останні дві — для вищого рівня, тобто підприємства, галузі, регіону.

Такий зв'язок свідчить про те, що для вирішення проблем умов праці необхідний комплексний та системний підхід, результати якого слід обов'язково враховувати у практичній роботі підприємств.

Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні здійснюватися з урахуванням вимог щодо праці.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться до дії після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці. Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті та введені до експлуатації, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці.

Введення до експлуатації нових і реконструйованих об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється.

В Україні розроблені державні міжгалузеві нормативні акти про охорону праці — це є правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

47.Основні напрями роботи щодо вдосконалення організації праці

управлінського персоналу та підвищення ефективності управління підприємством.

Напрями вдосконалення організації праці персоналу управління повинні враховувати особливості управлінської праці. Вони визначаються використанням технічних засобів та інформаційних технологій, що веде до таких змін в управлінській праці та методах її організації:

- інформація як предмет і продукт управлінської праці переходить до категорії товару і набуває споживчої вартості;

- звільняється частина робочого часу керівників за рахунок використання інформаційних систем управління, що спрямоване на розширення особистих зв'язків з працівниками, а також на вдосконалення структури і механізму управління;

- зростає вартість результатів прийнятого рішення;

- зменшується подвійний характер праці керівників, оскільки сьогодні вони поєднують функції висококваліфікованих спеціалістів (інженерів, економістів та ін.);

- використання інформаційних систем управління дає можливість розширити набір форм та методів реалізації управлінської праці.

У процесі вдосконалення організації управлінської праці слід враховувати той факт, що напрями роботи з раціональної організації праці персоналу управління тісно пов'язані між собою, а також з іншими напрямами підвищення ефективності управління підприємством.