11. Аналіз платоспроможності п-ва.

Платоспром-сть –це здатність п-ва своєчасно повністю виконувати свої платіжні зобовязання, що витікають заборгованість виробничих, торго-вих, кредитних і ін. операцій грошового х-ру. Платоспром-сть х-є фін стан п-ва, форми і умови його виробничих і комерц.угод. Оцінка платоспром-сті проводиться за даними баланс-нетто на основі х-ки обігових активів. Платоспром-сть п-ва підтверджується відсутністю простроченої заборгованості бюд-жету, банкам , постачальникам та ін кредиторам і можливістю всі розр-ки з постач-ми і праців-ми. Затримка платежів до в балансі не відбувається вона значиться у формі № 2 “ Звіт про фін результати та їх викор-ня “ Прогноз платоспром-сті проводиться на основі порівняння майбутніх платежів і надходження. Для цього викор-ся відносні показники ліквідності. Платоспром-сть прийнято вимірювати у відносних показниках , і називається він “коеф покриття”. Він х-є відношення мобільних засобів до короткострокової заборгованості і дає можливість встановити,в якій кратності сума мобільних засобів покриває суму короткострокових зобовязань , і тим самим підтвержує ступінь стійкості стр-ри балансу і здібність п-ва швидко розрах-сь за свої короткострокові зобовязання . Кп=підсумок балансу –1-й розділ активу\2-й і 3-й розділи пасиву балансу –сума позик для робітників і службовців. Оптимальне значення від 1,0 –3,0

Всі показники розр-ся на поч і кін місяця. К.абс. ліквідності=грош. Кошти + короткострокові ЦП\2-й і 3-й розділи пасиву-сума позик для робітників. Оптимальне значення від 0,2-1,0.

Загальний коеф ліквідності дає загальну уяву про платоспром-сть п-ва , ліквідність його балансу. Кзаг. лікв.=оборотні активи (2-й і 3-й розділи активу)\всі позикові кошти (2-й і 3-й розділи пасиву)

Коеф спів. кр.і деб. заборгованості =розр-ки заборгованість дебіторам \розр-ки з кредиторами. Оптимальне значення є наближене до 1.

12. Аналіз викор-я матер. Ресурсів.

Раціоналізація використання матер. ресурсів н\г-ка найважливіша проб-лема.Осн. показниками, які х-ть викор-ння матер. ресурси на в-ві, загальна матеріаломісткість чи мате-ріаломісткість 1-ці п-ції. Перша визнач-ся сспіввідношенням матер. витрат (без амортизації) до вартості виробленої п-ції, а друга-співвідно-шенням матер витрат на в-во 1-ці п-ції до оптової ціни виробів. Оберненою величиною до матеріа-ломісткості є матеріаловіддача. На рівень матеріаломісткості вплив-ть 2 групи факторів 1) ті, що змінюють обсяг п-ції , 2) ті, що що зміюють величину вартості матеріа-лів. Аналіз матеріаломісткості здійс-ся у такій послідовності : дається загальна оцінка рівнів матеріаломісткості п-ції, аналізую-ться зміни матеріаломісткості за елементами витрат, аналізуються зміни матеріаломісткості найваж-ливіших виробів , визнач-ся вплив осн. факторів на матеріаломісткість п-ції. На рівень матеріаломісткості п-ції значно впливаї якість сировини та матеріалів. При вищій якості сировини і матеріалів зменшуються відходи, знижуються матеріаломіст-кість п-ції, економиться праця. Зменшується матеріаломісткості п-ції дає можливість одержати за 1 часу більше готової п-ції із однієї жж к-сті матеріалів. Призводить до росту продуктивності праці, фондовіддачі , зниження с\в п-ції, відносного змеешеня обсягів кап вкладень. Аналіз шляхів зниження витрат зводиться до: оцінки обгрун-тованості планової потреби в матеріалах та сировини, визначення рівня рівня забезпеченості матеріа-лами та сировиною, х-ки факторів, що вплинули на рівень викор-ння матер. ресурсів, визнач-ня резервів додаткового випуску п-ції, відпра-цювання заходів, направлених на поліпшення упр-я виробничими запасами та підвищення ефектив-ності викор-ння матеріалів. До узагальнюючих показників ввикор-ння матер. ресурсів відносять:

Коеф корисного викор-ня сировини та матеріалів у в-ві в цілому розр-ся відношенням вартості матеріалів у чистому виробі до загальної витрати матеріалів, а за видами витраченої п-ції-відношенням ваги готової п-ції до загальної ваги витраченої сиро-вини та матеріалів . Коеф. викор-ння матеріалів, хар-є рівень викор-ня матеріалів: Квм=Р\N, де Р-чиста вага виробів, n-норма витрати певного виду матеріалу. Чим ближче значення цього коеф до 1, тим краще викор-ся матеріал, менша його частина йде у відходи. Порівнюючи фактичні показники викор-ння матеріалів з плановими та в динаміці виявляють вплив зверх планових зворотніх відходів на обсягів в-ва п-ції. Поряд з узагальнюючими показниками викор-ть часткові показники мате-ріаломі-сті, розраховані за видами сировини та осн. матеріалів , покупних виробів та напівфабрика-тів, палива та енергії на п-вах, що виготовляють однорідні види п-ції, матеріаломісткість вираховують в натур. показниках.