12. Вітчизняний та зарубіжний досвід державної підтримки інноваційної діяльності

Згідно до Закону України «Про інноваційну діяльність» державна підтримка інноваційної діяльності може надаватися в таких формах.

1.Повне безвідсоткове кредитування (на умовах інфля­ційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за кошти Державного бюджету України, кошти бюджету Ав­тономної Республіки Крим і кошти місцевих бюджетів.

2.Часткове (до 50%) безвідсоткове кредитування інно­ваційних проектів за кошти Державного бюджету Украї­ни, кошти бюджету Автономної Республіки Крим і кошти місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і/або інших суб'єктів інноваційної діяльності.

3.Повна або часткова компенсація (за кошти Держав­ного бюджету України, кошти бюджету Автономної Рес­публіки Крим і кошти місцевих бюджетів) відсотків, які сплатили суб'єкти інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кре­дитування інноваційних проектів.

4.Надання державних гарантій комерційним банкам, які здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів.

5Майнове страхування реалізації інноваційних про­ектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

Щодо зарубіжного досвіду державної підтримки інноваційної діяльності, то в різних країнах вона відбувається по різному. Зокрема, у Південній Кореї та Японії основними аген­тами економічного зростання вважають великі промислові групи. Тому держава активно підтримує їх прагнення диверсифікувати свою діяльність на основі наукомістких технологій, щоб підвищити частку експорту в загальному обсязі своєї продукції. Ця підтримка особливо відчутна у сфері технічної освіти, для чого розробляють і реалізують різноманітні державні програми, в тому числі ініційовані місцевими органами управління. Так створюють умови для підвищення інтелектуального і креативного рівня працівників, що зумовлює їх зацікавленість у реалізації власних можливостей.

Дещо інший підхід у формуванні умов для інновацій­ного розвитку використовують в Ізраїлі, де ставку в дер­жавній економічній політиці роблять на малий високотехнологічний експортоорієнтований бізнес. Основними агентами економічного зростання вважаються комерційні високотехнологічні фірми, тому державна підтримка зо­середжена у сфері їх інкубування і створення фондів по­чаткових інвестицій для фінансування їхньої діяльності. Бізнес-інкубатори тут надають не лише стандартні офісні послуги, а й широкий спектр маркетингового, інформацій­но-технічного консультування та форм фінансової під­тримки підприємців, які мають потенційно привабливу науково-технічну ідею.

У Китаї підтримка економічного розвитку регіонів здійснюється приблизно за таким самим сценарієм, проте умовою надання підтримки (найчастіше у формі початко­вих інвестицій, які надаються селищною радою) є не вимо­га високотехнологічності бізнесу, а вміння ефективно ви­користовувати природні ресурси. Отже, йдеться про модель інноваційного розвитку, орієнтовану на використання ресурсної бази певного регіону. В Україні її можна застосовувати в регіонах, що мають специфічні природні ресурси, наприклад рекреаційні, кліматичні чи видобувні.