48. Лізінгове фінансування інноваційної діяльності

Лізинг – це особливий довготерміновий вид оренди рухомого і нерухомого майна вир-го призначення на підставі лізингової угоди. – вид підприємницької д-ті, спрямований на інвестування тимчасово вільних або залучених фін коштів.

Види:за строком служби майна:

1.1.фінансовий (ризик втрати майна, а також здійснення його технічного обслуговування бере на себе лізингоодержувач, після закінчення строку договору лізингоодержувач має право викупити обладнання)

1.2.оперативний (обов'язки з технічного обслуговування та ремонту бере на себе лізингодавець.)

2) за способом використання: виробничі і споживчі;

3) за предметами використання: рухомий і нерухомий лізинг;

4) за методом використання: індивідуальний і лізинг-бланко (обладнання надається декількам під-ва м, що мають коопераційні зв’язки);

5) за масштабом надання: внутрішній і зовнішній лізинг;

6) за хар-ром взаємовідносин між лізингодавцем і лізингоотримувачем: чистий лізинг(надання предмету лізингу разом з деякими послугами), широкий лізинг (надання предмету лізингу разом з технічним обслуговуванням та маркетинговими, рекламними, страховими та іншими видами послуг).мокрий лізинг (лізингова угода передбачає надання предмету лізингу разом з технічним обслуговуванням та маркетинговими, рекламними, страховими та іншими видами послуг).

До складу лізингових платежів включають: 1) норму прибутку по лізинговій операції – комісійна винагорода за послуги лізингодавця; 2) cyмy відшкодування вартості об"єкта лізингу, що амортизується, на строк, за який вноситься лізинговий платіж; 3) суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток для придбання майна згідно з договором лізингу; 4) платіж-винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно; 5) відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцсм; 6) інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

49. Техніка і технологія як домінуючі складові техніко-технологічної бази під-ва.

Здатність підприємства випускати продукцію, яка ко­ристується попитом у споживачів, великою мірою зале­жить від стану його техніко-технологічної бази та характе­ристик технології, на чому ґрунтується процес перетворен­ня ресурсів на готову продукцію. Для багатьох підприємств технологія є основним чинником, що визначає її конкурен­тні переваги.

Технологія— спосіб пе­ретворення вхідних елементів (матеріалів, сировини, інформації тощо) на вихідні (продукти, послуги).

Важливою характе­ристикою сучасних технологій є їх здатність до мінливості.

Три типи технологій за рівнем їх мінливості (Ансофф):

1) стабільна технологія, яка практично залишається незмінною протягом усього життєвого циклу попиту (виго­товлення консервів та інших продуктів харчування тради­ційного асортименту);

2) плодотворна технологія, яка дає змогу модифікувати продукти, що випускають з її допомогою, постійно вдосконалюючи їх здатність задовольняти потреби споживачів (гнучкі автоматизовані системи, роторні лінії);

3) мінлива технологія, за якої протягом життєвого циклу попиту на продукт для його виготовлення вико­ристовують нові базові технології

Від того, якого типу технологію використовують для виготовлення продукції, залежить тривалість її викорис­тання. Виробничі технології є фондомісткими, включають складні технічні системи спеціального призна­чення, а в основі технологій обслуговування — різноманіт­ні засоби комунікації, які є універсальними і переважно не вимагають спеціального технічного оснащення. Невід'ємною частиною багатьох технології!, особливо виробничих, є обладнання (устаткування) — технічні засоби, за допомогою яких виконують технологічні опера­ції, внаслідок чого відбувається зміна фізичних чи хіміч­них характеристик вихідної сировини (напівфабрикатів), її фізичної форми, зовнішнього вигляду. Спеціалізоване обладнання придатне для виконання лише тих техноло­гічних операцій, для яких воно і створювалося, а універ­сальне — гнучкіше, воно може виконувати значно біль­ше операцій.