38. Методи визначення попиту на інновації

Вивчення попиту або, "аналіз споживача" - перший етап у дослідженні кон'юнктури ринків. Він ділиться на три складові: а) сегментація ринку; б) вивчення мотивів попиту споживачів; в) виявлення незадоволених потреб. Якісні методи характеризуються ти, що процеси, які використовуються для формування прогнозу не викладені в формальній формі і невіддільні від осіб, які проводять дослідження.

Кількісні (об’єктивні) характеризуються тим, що процеси прогнозування чітко сформульовані і можуть бути відтворені будь-якими особами:

• аналіз часових рядів

• метод ковзної середньої

• метод експотенціального згладжування

• екстраполяція трендів.

39. Особливості процесу комерціоналізації інновацій.

Процес комерціоналізації інновацій – це етап практичного застосування інновації з митою отримання прибутку; етап впровадження у виробництво нового продукту, розробки програми маркетингу і просування товару на ринок.

Особливості етапу, охоплює такі стадії: - дослідження ринку; - конструювання нового товару; - ринкове планування; - дослідне виробництво; - ринкове випробування; - комерційне виробництво.

• Етап комерціоналізації інновацій є завершальним в інноваційному процесі.

Важливими чинниками комерціоналізації інновацій є:

• вибір часу

• вибір місця

• планування в часі

• вибір цільової групи

• рівень інноваційної активності

• прогресивність керівництва.

40. Сутність та моделі дифузії інновацій.

Дифузія – поєднання багатьох видів діяльності, введення нових продуктів, зміна їх властивостей тощо. Дифузія інновацій – процес поширення нововведення (інновації) для використання у нових місцях, сферах чи умовах.

Три рівні дифузії інновацій:

1. Макрорівень – це рівень матеріально виробничої галузі , кваліфікації персоналу, розвиток експериментальної бази і інноваційної інфраструктури, розмір внутрішнього ринку.

2. Внутрішній рівень – рівень складності інновації, технологічний рівень здійсненності інновацій, рівень корпоративної культури, рівень інноваційної активності, і прогресивність керівництва

3. Рівень споживацького середовища –

Моделі поширення інновацій:

• епідеміологічна модель – процес поширення є процесом соціальної взаємодії

• модель проникнення – процес розповсюдження залежить від внутрішніх чинників, залежить від сприйняття людиною інновації.(суперноватори – 2,5, помірковані ін новатори -13, звичайні покупці -34, консерватори – 34, суперконцерватори –16%)

41. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності підприємств: сутність, джерела, організація

Інформаційне забезпечення дає можливість ефективно провести процес підготовки до реалізації інновації, зміни технології, випуску нової продукції .

Інформаційне забезпечення – це комплексне поняття, яке охоплює сукупність первинних і вторинних даних, організоване збереження накопиченої інформації, способи її надання та методи обробки, правила організації баз та бази даних, методи кодування і пошуку інформації.

Існує 3 підходи до розробки інформаційного забезпечення:

1. Структурний: за структурними підрозділами під-ва. Перевагою є можливість створення інформаційної системи під-ва.

2. Функціональний: тобто орієнтований на функції, які виконує під-во.

3. Процесний.

Задача інформації :- скоротити затрати часового ресурсу;- усунути можливість дублювання наукових і технічних рішень;- забезпечити потрібну інтелектуальну базу для ефективної організації науково – дослід роботи;- забезпечити уніфікацію та стандартизацію наукових рішень.

Джерела інформації:Внутрішня (циркулює в межах підприємства, в документах, спеціально організованих дослідженнях).Проміжна (наукові звіти, креслення, технічна документація ).

Зовнішня (законодавча, нормативна ті науково – технічна інформація, інформація наданна експертами, фахівцями).

Найважливішою складовою інформаційних систем є банки та бази даних.

Організація інформ забезпеч: Банк даних – сукупність програмних, організаційних і технічних засобів, призначених для централізованого накопичення та багатоцільового колективного використання інформації, а також самих даних (інформаційних одиниць), які систематизовані та сконцентровані у певному місці.

За допомогою систем управління інформацією – здійснюється доступ до інформації, відбір та добування певної її частини, редагування та видалення відповідно до запитів споживачів.

Банки даних, бази даних являються об’єктами інтелектуальної власності. !!Для визначення перспективності новинки і наявності чи відсутності прав інтелектуальної власності на неї здійснюється патентний пошук.