- •1. Предмет і завдання нормативного курсу.
- •2. Українські землі в первісну епоху. Історична доля півдня України.
- •3. Слов’янські племена. Теорії походження Київської Русі. Походження назви “Русь”.
- •4. Перші київські князі, їх внутрішня і зовнішня політика.
- •5. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.
- •6. Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •7.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •8. Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •9. Етапи історичного розвитку Галицько-Волинського князівства, його історичне значення. Виникнення назви “Україна”.
- •10. Розвиток Галичини і Волині в рамках Київської Русі. Самостійний розвиток двох князівств до 1199 р.
- •11. Розвиток об’єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича. Галицько-Волинське князівство 1205-1238 рр.
- •12. Галицько-Волинське князівство за Данила Романовича.
- •13.Галицько-Волинське князівство за спадкоємців Данила Галицького (1264-1340 рр.).
- •14.Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Угорщини, Молдавського князівства, Московської держави, Угорщини.
- •15. Наступ Польщі на українські землі. Кревська та Люблінська унії.
- •16. Соціально-економічні та політичні передумови створення козацтва. Реєстрове козацтво.
- •17.Козацько-селянські повстання кін. Хуі – поч. Хуіі ст. Діяльність гетьмана п. Конашевича-Сагайдачного.
- •18.Діяльність братств. Брестська церковна унія.
- •19.Причини, рушійні сили, цілі, форми та характер національно-визвольної війни.
- •20.Розвиток національно-визвольної війни 1648-1653 рр.
- •21.Формування української державності в ході національно-визвольної війни.
- •22. Березневі статті: умови і значення.
- •23. Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •24. Політика гетьмана Івана Виговського. Гадяцька угода.
- •25.Політика ю. Хмельницького. Розкол України на Правобережну та Лівобережну.
- •26.Гетьман п. Дорошенко. Спроба возз’єднання українських земель.
- •27. Україна за гетьманування Івана Мазепи. Конституція п. Орлика.
- •28. Ліквідація російським царизмом української автономії.
- •29. Становище Правобережної України під владою Польщі.
- •30. Геополітичні зміни в Україні в другій половині хуііі ст.
- •31.Сутність та передумови національного відродження в Наддніпрянській Україні.
- •32.Культурницька діяльність української інтелігенції в Наддніпрянській Україні. Опозиційність масонських лож. Діяльність декабристів.
- •33.Початок культурного відродження в Західній Україні. “Клерикальне товариство”.
- •35. Кирило-Мефодіївське братство. Роль т. Шевченка.
- •36. Вплив революції 1848 р. На національне відродження в Західній Україні. “Головна Руська Рада”.
- •37. Національно-визвольний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині хіх ст.
- •38. Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині хіх ст. Москвофіли, народовці, радикали. Політизація національного руху.
- •39. Україна на початку хх ст. Політизація національного руху.
- •40. Україна в роки Першої світової війни.
- •41. Заснування Української Центральної Ради. І - ий і іі - ий Універсали Центральної Ради.
- •42. Ііі Універсал Української Центральної Ради. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •43. Іу Універсал. Брестський мир і Україна.
- •44. Українська держава гетьмана п. Скоропадського.
- •45. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр.
- •46. Уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •47. Утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Листопадове повстання.
- •48. Злука унр і зунр та її історичне значення.
- •49. Внутрішня і зовнішня політика зунр.
- •50. Польська інтервенція в Україну (червень 1919 р.). Поразка зунр.
- •52. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Репресії 1930-х рр.
- •53. Українське національно-культурне відродження 1920-х рр.
- •54. Індустріалізація України кінця 1920 – поч. 1930-х рр..
- •55. Колективізація українського села. Голодомор 1932-1933 рр.
- •56. Державно-правовий статус західних українців у міжвоєнний період.
- •57. Політика Польщі щодо галицьких українців у міжвоєнний період.
- •58. Український національний рух в Другій Речі Посполитій. Організація Українських Націоналістів.
- •59. Політика Румунії і Чехословаччини щодо українців. Карпатська Україна.
- •60. Радянсько-німецькі договори 1939 р. І Україна.
- •62. Німецький окупаційний режим і анти нацистський опір в Україні.
- •63. Визволення України від німецьких загарбників. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини.
- •64. Україна в системі міжнародних відносин після іі-ої світової війни.
- •65. Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •66. Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.
- •67. Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-1950-х рр. Сталінські репресії.
- •68. Проблеми розвитку народного господарства України в середині 1950- і пол. 1960-х рр.
- •69. Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у іі пол. 1950- і пол. 1960-х рр. Шестидесятники.
- •70. Посилення кризових явищ в суспільно-політичному та соціально-економічному житті України протягом 1960-1980-х рр.
- •71. Дисидентський рух в Україні.
- •72. Перебудовчі процеси в срср. Проведення реформ.
- •73. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 1980 – х - поч. 1990- х рр.
- •74.Проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р.
- •75. Розпад срср та створення снд.
- •76. Україна в умовах незалежності
63. Визволення України від німецьких загарбників. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини.
ФашистівНа поч 1943 року радянські війська почали вигнання загарбників з території України, а після перемоги у битві під Курськом - перейшли у наступ, який закінч23 серпня 1943 р. визволХаркова. Так почався визвольний період бойових дій на територУкр. З кінц літа 43 р. розгорнул стратег операц по звільненню Лівобер Укр, Донбасу і форсуванню Дніпра. ворожі війська тре було вигн. за лінію Смоленськ – ріка Сож – середня та нижня течія Дніпра. З цією метою війська Центр фронту націлювал на Ніжин і Київ, Воронезького – на Ромни – Прилуки – Київ, Степового – в полтавськ-кременчуц напрямку, Пд-Зх – на Павлоград і Запоріжжя, Південного – на Мелітополь. Завдання по розгрому ворога на Лівобереж, захопленню та розширенню плацдармів оперативного і стратегічного характеру вирішувались Червоною армією в процесі кількох наступальних операцій – Чернігівсько-Прип’ятської, Донбаської, Ізюм-Барвенківської та інших. Провед наступальні операції, проведені силами п’яти фронтів, результатом наступу яких стало майже повне звільнення Лівобережної України, захоплення плацдармів на Правобережжі, просування на зах і півд-зах напрямках. 6 листопада 1943 р. був звільнений Київ.
З кінця грудня 1943 р. розпочався другий етап визволено Правобережну та Західну Україну, Крим. У цей період на українських землях пройшли одні з найбільших за масштабом наступальних операцій – Нікопольсько-Криворізька, Корсунь-Шевченківська, Одеська, Кримська, Львівсько-Сандомирська, Ясько-Кишинівська, Третій етап у звільненні України
У 1941-1944 рр. Тут на сх зосередж ударні формування агресорів: у кінці 1943 р. вони налічували 40% піхотних і 72% танкових сил Німеччини та її союзників. У бойових діях на території України ворог зазнав відчутних втрат у живій силі й техніці. Були розбиті 4-а та 6-а танкові німецькі армії, 3-я і 4-а румунські, У цей період німі війська та їхні союзники втратили 1 млн. особового складу, 20 тис. гармат і мінометів, 4200 танків Лише в 1943 р. на Чорному морі було потоплено 123 ворожі транспорти сумарною місткістю 185 тис. тонн і 244 бойових кораблі.
За роки війни Збройні Сили Радянського Союзу здійснили більше 50 операцій груп фронтів,
64. Україна в системі міжнародних відносин після іі-ої світової війни.
повернення України на міжнародну арену мало обмежений характер. Пропозиції встановити консульські відносини УРСР з іншими державами Європи, Азії та Америки були відхилені Сталіним.
У 1944 р. було відновл Наркомат закордон справ Укр. У 45р. делегац Укр взяла участь у міжнарод конференції і підпис декларац про заснування Організації Об'єднаних Націй Першим віце-головою підготовчої комісії було обрано тодішнього наркома закордонних справ УРСР Д. Мануїльського. У 1948—1949 pp. Україну обирають непостійним членом Ради Безпеки ООН. Підпис України, як і інших дер-жав-переможниць у Другій св війні, стоїть під мирними договорами з Італ, Румун, Угорщта Фінлянд. 1948 р. вона підписала міжнародну конвенцію про режим судноплавства Дунаєм. У перші повоєнні роки УРСР була представл в 20 міжнародн організац і уклала 65 міждержавних угод. 1947 p., в Києві відкрилося перше представництво іноземної держави — Консульство Польської Народної Республіки, згодом — дипломатичні представництва інших країн Східної Європи. Вся дипломатична діяльність УРСР здійснювалась в жорстких рамках міжнародн політики СРСР під наглядом відповідних загальносоюзн структур. Однак це означало певні поступки тоталітарного режиму перед реаліями життя.
Україна брала активну участь у розвитку економічних зв'язків СРСР із зарубіжними країнами, передусім з державами створеної 1949 р. Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), куди входили країни Східної Європи та Азії, що стали на шлях соціалізму.