В. Вундт- засновник 1 у світі експерементально - психологічної лабораторії. Вонв була створена у м. Лейпціх у 1879р.

На думку Вунта предметом психології повинні виступати тільки ті процеси: явища, які одночасно доступні і зовнішньому і внутрішньому спостереженню,мають фізіологічну і психологічну складову і які в силу цього не можуть бути пояснені тільки з позиції чистої фізіології або психології. З уведенням Вундтом у рамках нової психології 2-ох її галузей(експериментальної та соціальної), що відрізняються за своїм змістом та методами дослідження, складаються передумави для розколу психології, як єдиної науки і починають формуватися передумови для стану відкритої кризи у психології.Предметом психології постає аналіз психічних процесів у їх взаємозв»язках. До явищ, які можна вивчати, Вундт спочатку відносив відчуття та уявлення. Самостійність психології він обґрунтував принциповою відмінністю свідомості людини від усього зовнішнього і матеріального світу.Свою с-му поглядів автор назвав «волюнтаризмом», тому що вважав, що розум володіє здатністю самостійно організовувати процеси мислення переводячи їх на якісно новий рівень.Вундт вважав, що психологам необхідно мати справу у своїх дослідженнях із опосередкованим досвідом, який забезпечує людину інформацією і знаннями,що не є складовими безпосередніх переживань.(приклад:людина дивиться на квітку і стверджує – Вона червона, але насправді інтерес людини звернутий не до самої квітки про яку вона вже знаєз попереднього досвіду, а до безпосереднього червоного.Безпосередній досвід візуального сприйняттне залежить від попереднього досвіду того хто на нього дивиться. В даному випадку він залежить тільки від безпосереднього сприймання червоного кольору.Оскільки психологія Вунтнте наука не наука,про досвід всідоиомті ждч неї. Такі спостреженння дюжина може проводити скориставшись тетодои інтроспекціїЗавдання нової психології Вундт вибілив так:1)проаналізпти процеси свідомості шляхом дослідження її складових елементів.2)з ясувати які ці елементи сполучаються між собою.3) встановити принципи згідно яких таке сполучення відбуваєтьсяЩе однією формою первинного досвіду Вундт вважав почуття. Він створив трохмірну теорію почуттів. Проводячи досліди із метрономом він зауважив, що одні ритмічні композиції викликають задоволення, а інші дискомфорт.Доки він чекав наступного удару метроному він зауважив що в нього виникає відчуття напреши, а коли удар прозвучить- рослаблення.На думку автора деякі удари збуджують; інші заспокоюють. Таким чим Вундт прийшов до ідеї 3 різноспрямованих вимірів почуттів:1)Задоволення – дискомфорт;2)Напруження – рослаблення;3) Піднесення – згасання;На думку автора будь- яке почуття розташовується всередині такого 3-хмірного просторуПервиною формою досвіду Вундт вважав Відчуття, вони виникають коли не органи чуття діє якись подразник.В. поділив «відчуття»: за інтенсивністю, за тривалістю, за модальність.

Професор психології Берлінського університету, Ебінгауз напиав ґрунтовну працю «Основи психології», яка залишалась незавершеною. Він вважався представником асоціативної психології; не належав до школи Вундта, але підтримував його лінію про паралелізм фізичних та психічних процесів. Вихідне поняття Е. полягає в тому, що психологія – це наука про зміст і процеси духовного життя або процеси свідомості. Найважливішим завданням психології вчений бачить:

1. Дослідження взаємозв язку душі і тіла, а також 2)душі і зовнішнього світу.

Найпростішими явищами психологічного життя Е. вважає відчуття,які і здійснюють зв'язок із зовнішнім світом. Уявлення, на його думку, є більш складнішим процесом, оскільки дають змогу отримати образи без зовнішнього подразника.

Складними явищами душевного життч Е. вважає тоном і сприймання,мовлення та мислення. Е. був першим психологом, який досліджував пам ять експереминтальних шляхом. Натхненний ідеєю Фехнера і відкриттям таких законів пам яті Е. вирішив розпочати експериментальне дослідження. Оскільки у психології того часу, було поширене вчення про асоціації причиною яких вважалася близькість між фактами свідомості у просторі і часі, то Е. керувався ідеєю про те, що люди запам ятовують, зберігають і пригадують факти з тими з якими існує асоціативний зв'язок. Однак ці факти люди переосмислюють і тому важко встановити чи виникла асоціація завдяки пам яті,и в результаті втретився розум. Тому, для свого експерименту автор обрав особливий матеріал - беззмістовні склади, які б не викликали жодних асоціацій при їх запамятовуванні. Склади містили 2 приголосних і голосний звук, ЇХ НАЛІЧУВАЛОСЬ 2300, А експеримент тривав 5 років.

У процесі проведених досліджень Е. встановив різницю між запам’ятовування беззмістовного матеріалу і матеріалу,що наповнений змістом. Вивчаючи змістовні склади у кожній строфі, якого містилися 80 складів автор прийшов до висновку, що для запам’ятовування однієї строфи її потрібно повторити 9 разів. Беззмістовні 80 складів потрібно повторювати не менше 80 разів. Отже,безмітовний матеріал,який ніз чим не асоціюється,запам’ятовується важче. Також автор встановив,що чим більший обсяг матеріалу, тим більше повторів потрібно для його завдання. І відповідно більше часу. Особливою популярністю користувалася виведена Е. «Крива запам’ятовування»

На основі вивчення впливу фактору часу на процеси в памяті, Е. накреслив криву відповідності з якою зясувалось, що найбільша частина матеріалу забувається у перші хвилини після завчання, а після цього швидкість забування значно нижча.

3!проект Розвитку психології,як самостійної науки одночасно з Вунтом запропонував видатний рос. Фізіолог Сеченов. У своїх роботах «Рефлекси головного мозку» він вкладає рефлекторну теорію психічного і обґрунтовує погляди на предмет, методи і завдання психологічної науки. Своє основне завдання автор вбачає в тому,щоб вивести психологію за рамки внутрішньої свідомості і звернути її до розгляду зовнішньої детермінації психологічного. При цьому він виходив з ідеї, що психічні поцеси протікають за схемою аналогічною фізіологічним процесам, тобто за схемою рефлексу.

Він висуває основну для своєї теорії тезу про те,що мозок є органом психічного.

У пошуках тілесного принципу для вивчення зовнішніх виявів психічної діяльності Сеченов проходить до поняття «рух». Всі без вийнятку якості зовнішніх виявів мозкової діяльності яка характеризуються свовами напр.. смуток, радість пристрасть є 2 результатом більшого або або меншого м’язового скорочення,тобто механічного акту.

С-ма поглядів Сеченова – це оригінальна теоретична програма природно – наукової перебудови психології на основі використання об’єктивних методів дослідження.

Визнання рефлекторної природи психічної змісило Сеченова поновому подивитись на предмет психології,як науки основним методои якої є природжений метод і на систему підготовки фіхівців.

Психологія, на його думку повинна вивчати не тільки сферу усвідомлюваних психологічних процесів,але й аналізувати усі ланки єдиного і цілісного псих. Акту.

Основними методами для вивчення психіки повинен стати фізіологічнимй об’єктивний метод, тому що в основі психічних процесів лежить фізологічний за своїм характером механізм рефлексу.

Тому розробляти проблематику психології певний фізіологи, томущо тільки вони володіють такимми методами, а не філософи.

Рефлекторна теорія психічного в цілому виходить із незаперечного факту, що поза людською психікою існує великий світ незалежний від волі людини. Завдання психології полягає в тому, щоб показати характер взаємодії людини із світом, тобто що саме вносять об’єкт і суб’єкт у той образ дійсності, який створює психіка.

Будучи прихильником психології,прородньої науки С. відкидав абстрактні міркування про волю,душу, і вивчав психологічні фактори,які можуть бути реально досліджені.