27. Україна за гетьманування Івана Мазепи. Конституція п. Орлика.

 Вирішальним моментом у стосунках між Україною і Московщиною стало гетьманування Івана Мазепи.

Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині і належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав високу освіту, навчаючись у Київській академії, в єзуїтській колегії у Варшаві, а потім ще й за кордоном. Був пажем при дворі польського короля

Яна Казиміра, писарем в уряді П.Дорошенка, генеральним осавулом в уряді І.Самойловича.

У 1687 p., коли зняли Г.Самойловича, його наступником обрали І.Мазепу.

Слід наголосити, що 1.Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час. Українські землі були розчленованими.

“Коломацькі статті” 1687 р. (договірні статті між гетьманом і московським урядом) ще більше обмежували автономні права України.

Але своєю політикою І.Мазепа зміцнив владу гетьмана, сприяв економічному і культурному розвитку України. Свій авторитет гетьман підніс активною меценатською діяльністю — на його кошти збудовано 12 і реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії.    Іван Мазепа

Проте соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Основну ставку він зробив на козацьку старшину і шляхту, прагнучи перетворити їх на міцний привілейований клас. Відбулося посиленіія всіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних протиріч в українському суспільстві.

Головною метою І.Мазепи було об’єднання України в одну незалежну державу. Великі сподівання гетьман покладав на молодого московського царя Петра І (1689-1725 pp.). Між ними склалися надзвичайно довірливі стосунки.

У жовтні 1708 р. військо Карла XII вступило в Україну. На його бік перейшов І.Мазепа з 15 тис. козаків, а також 8 тис. запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна ж маса козаків, старшини, селянства і міщан відмовилася підтримати гетьмана.

27 червня 1709 р. відбулася Полтавська битва — вирішальна битва Північної війни, яка завершилась поразкою Карла XII та І. Мазепи.

І. Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії. Вони стали першою українською політичною еміграцією. 21 вересня 1709 р. гетьман помер.

Після смерті І . Мазепи,на козацькій раді 5 квітня 1710 р. гетьманом став найближчий сподвижник Мазепи – генеральний писар Пилип Орлик. .П. Орлик очолив першу політичну еміграцію в Західній Україні. Під час крзацької ради було схвалено документ»Пакти й конституція законів і Вольностей Війська Запорізького»,згодом це документ назвали Конституція Пилипка Орлика.Основу документа становила угода між гетьманом і козацтвом,яке виступало від іменні укр.народа. Уперше було укладенно офіційну угоду зі своїми виборцями,чітко зазначаючи умови за якими він отримав владу. Крім того обгрунтовується державний лад Укр. Саме тому цей документ Вважають першою укр.конституцією. Конституція Пилипка Орлика складалася з 16 статей.Конституція П. Орлика передбачала заходи,які обмежували владу гетьмана та утвердження монорхічних Форми правління.Запрвадження Ген.Суду для розгляду спра про провини старшини,гетьман не міг втручатись в діяльність суду.Державна скарбниця й майно підпорядковувалося генер. підскарбію,а також полковим підскарбіям. Важливі фінансові справи вирішували лише Ген.Рада.Гетьман лише затверджував обраних полковників ісотників.Кілька статей присвяченні З.С Було забезпеченно права і привілеї запорожців,а також визначенно особливий її статус.Державною релігією проголошували православя,а Київська митрополія повинна була вийти з під порядкування московмського підпорядкування.Отже, Конституція П. Орлика не лише проголошувала незалежну Укр. Державу. ,а й закріплювала найпрогресивніші ідеї державного життя. Документ заклав основи принципу поділу влади на законодавчу,виконавчу, та судову,запроваджував виборність посад,що є нині принциповою ознакою розвитку демокр.держави.Діяльність П. Орлика на гетьманській посаді була спрямована на створення антироійської коаліції.