
- •2. Поняття про стиль мови. Основні стильові різновиди української мови. Характерні ознаки офіційно – ділового стилю та його жанри. Мовні кліше і їх ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль: риси, сфера фукнціонування
- •4. Мовний етикет. Діловий протокол та етикет у сфері офіційно – ділового спілкування.
- •5. Поняття про справочинство, документ, реквізит, формуляр, бланк, штамп.
- •6. Діловий документ, його структурні ознаки. Класифікація офіційно – ділових документів.
- •7. Критерії і класифікації ділових документів.
- •8. Граматичні форми адресата в діловій мові. Позиція цього реквізиту в офіційно – ділових документах.
- •9. Документи з кадрових питань. Структурні ознаки автобіографії, резюме.
- •10. Букви г та ґ. Вживання м’якого знаку.
- •11. Багатозначні та однозначні слова. Слова – терміни.
- •13. Слова синоніми й пароніми в ділових док-тах.
- •14. Слова – омоніми.
- •15. Іншомовні слова в діловому мовленні
- •16. Уживання великої літери
- •17.Уживання великої букви в назвах державних посад, державних свят, державних установ, підрозділів.
- •18. Чергування ч системі голосних і приголосних
- •19.Уподібнення (асиміляція)
- •20. Спрощення у групах приголосних. Закріплення цього фонетичного явища на письмі.
- •21. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •Перша відміна
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •22. Відмінювання іменників 3-ї та 4-ої відміни. Третя відміна
- •Четверта відміна
- •23. Відмінювання українських прізвищ
- •24. Відмінювання прізвищ, імен по батькові, варіантність граматичних форм давального відмінка в діловій мові
- •25. Написання російських та інших слов’янських прізвищ укр. Мовою
- •26. Творення українських чіловічих та жіночих імен по батькові
- •29. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •30, 31 Правопис не
- •31. Правопис не з іменниками и частинами мови та прислівником.
- •32. Правопис префіксів і суфіксів
- •33 Правопис префіксів слова с -пре- -со- -де- над- -най- в оформленні офіційно діловому стилі.
- •34. Правопис прикметникових суфіксів і префіксів на означення найвищої міри ознаки.
- •35. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників і їх уживання в о.Д. Стилі.
- •37. Правопис прислівників в українській мові.
- •1. Р а з о м пишуться:
- •38. Правопис складних і складених прийменників
- •39. Складні та складноскорочені слова.
- •40. Правопис часток в укр..Мові. Особливості вживання часток у мові ділових док-тів.
- •42.,43Відмінювання і правопис числівників
- •44.Граматичні форми іменників із числівниками 2,3,4
- •45. Граматичні конструкції на позначення часу (дати) з прийменниками за, від, у діловій мові
- •47. Особливості творення і вживання дієслівних форм. Особливості уживання їх (особливо на –но, -то) у мові ділових док-тів.
- •48. Творення граматичних фор дієприкметника. Уживання їх у мові ділових документів.
- •49. Дієприслівник
- •50. Дієприслівниковий зворот
- •51.Дієслівні сполучення
- •52. Дієприкметниковий зворот у діловій мові. Пунктуація у конструкціях з дієприкметниковим зворотом
- •53. Займенник.Особливрсті вживання займенників в офіційно-діловому стилі.
- •54. Правопис складних і складених прийменників
- •57. Правила чергування у-в, і-й в укр. Мові. Дотримання норм у діловому стилі.
- •58. Сполучник, типи, вживання
- •59.Тире між підметом і присудком
- •Тире між підметом і присудком
- •60.Просте ускладнене речення
- •61. Відокремлення додатків
- •62. Вставні і вставлені конструкції
- •63.Однорідні, відокремлені, пояснювальні члени речення
- •64. Особливості відмінювання іменників 1ої відміни Перша відміна
- •65. Прості і складні речення
18. Чергування ч системі голосних і приголосних
Чергування приголосних
1. При словозміні та словотворенні
г— з, к— ц, х— с
у відмінкових формах іменника: нога - нозі, галка - галці, Дакка -Дацці, Мекка -Мецці, муха –мусі;
при словотворенні: убогий -убозтво, козак -козацтво, козацький, грек -Греція, Карабах –карабаський;
2) г – ж, к – ч, х – ш.
у кличному відмінку: друг - друже, козак - козаче, волох - волоше при словотворенні друг - дружба, дружний, дружній, дружно, вік — вічність, вічний, вічно, пастух - пастушка, пастуший;
у дієслівних формах: берегти - бережу, ткати - тчу, колихати – колишу.
2.У коренях дієслів:
[Д – ДЖ] водити -воджу, проводжати; [Т-Ч платити – плачу; [ЗД – ЖДЖ] їздити - їжджу, в'їжджати; [П – ПЛ] терпіти – терплю; [3 – Ж] возити - вожу, вивожу; [ М – МЛ] громити – громлю; [С – Ш]висіти -вишу, вивішувати; [ф – фл] графити – графлю; [СТ – Щ] розмістити - розміщу, розміщувати; [Т – Д] вести - водити, виводити; [б – бл] любити - люблю, полюбляти;[В – ВЛ] ловити - ловлю, виловлювати.
Примітка. Втрачається елемент ва у формі теперішнього часу
купувати - купую, друкувати - друкує, марнувати марнують, фарбувати - фарбую, готувати - готує ('але співати-співаю, довбати-довбаю).
3. у різних частинах мови
Д - Ж городити - огорожа, погода - погожий, переходити -В перехожий, правда - справжній
Т-Ч освіта -освічений, плата -сточений
Примітки.
1. Ж, Ч, Ш, Щ, т(ь) у Д. та М. відмінках іменників (ж. р.) та в дієсловах перед постфіксом -СЯ зберігаються: діжці, книжці, дочці, юшці, квітці; не вріжся, не морочся, радишся, зморщся, спиться.
Глухі приголосні основи перед дзвінкими зберігаються: бороти — боротьба , молотити — молотьба , просити — просьба: так само і дзвінкі перед глухими: бабка, борідка, вогкий, дігтяр, кігті, книжка, легкий, нігті ('але: затхлий, зітхнути, натхнути, натхнення, тхір).
Дієслово лити має форми з ЛЛ: зіллє, виллє, наллє, ллє та ін.
Чергування голосних
1. О, Є у відкритому складі часто чергується з І у закритому складі.
Чергування відбувається:
а) при словозміні: Хар-ків - Хар-ко-ва, Кй-їв - Кй-є-ва, сіл - се-ла, ра дість-ра-до-сті, бать-ків - бать-ко-во-го, сім - се-мй - сьо-ма, Чер- ні-гів - Чер-ні-го-ва, кож-но-го - (у) кож-нім, кло-піт - кло-по-ту, ніс - не-се;
б) при словотворенні: бу-до-ва - бу-дів-ник, зе-ло - зіл-ля, во-ля - віль ний, но-га - під-ніж-жя, кло-піт-лй-вий - кло-по-та-ння, сіль-ськйй - се-лян-ський, сім-сот - се-ми-річ-ний - сьо-мий.
Примітка. Деякі слова мають паралельні форми: брівка і бровка (край дороги, канави), клешня і клішня - стилістично нейтральні; народ і нарід, вільний і вольний - стилістично забарвлені.
Чергування не відбувається:
а) коли звуки О, Е вставні або випадні:роздер -розідрати, травень - травня, кінець - кінця, вітер - вітру, так само: рот - рота, лоб - лоба, мох-моху, лев-лева;
б) у групах -ОВ-, -ор-, -ер- між приголосними в корені слів: вовк - вовка, товк-товкти, хорт-хорта, червоний-червень (але: погорда - погірдний);
в) у повноголосих звукосполученнях -єре-, -еле-, -оло-, -оро-: очерет, передмістя, джерельний, берег, дерев, ожеледь, велет, молот, сорок, але у Р. відмінку множини частини іменників (наголос на другий компонент): береза - беріз, голова - голів, борода - борід, ворота -воріт, дорога - доріг, сторона - сторін;
г) коли О, Є входять до складу префіксів: ВОЗ- возвеличити
РОЗ- розпис
без- безхліб'я
ґ) коли О, Є входять до складу суфіксів:
ОЧК- у садочку
ОНЬК- голубонька
ТвЛЬ- мислитель
ЄНЬК- гарненький
ЄСЄНЬК- малесенький
д) у словах іншомовного (шеф, чек, том, маренго, марафон, фактор, фантом, атом; Андрон, Віктор, Мирон, Платон, Тадей) та книжного І походження (закон, верховний, словник, вирок, пророк; але: табір -| табору, школа - шкіл, якір -якоря, Федір - Федора, Яків - Якова);
е) у Р. відмінку множини іменників жіночого роду І відміни: (істота -З істот, установа - установ, межа - Меж), а також в іменниках} середнього роду віддієслівного походження: значення - значень, відхилення - відхилень, твердження - тверджень;
є) в особових формах дієслів: виходь, дозвольте, ідеш, привезеш;
ж) в абревіатурах, складноскорочених словах: радгосп, колгосп, \ неп, торгпред, профком, страшком та. ін.;
з) у присвійних прикметниках, утворених від власних імен на -ОВ, -ЕВ і (-ЄВ): Серпухов - серпуховський, Кричев - кричевський, Колгуєв колгуєвський;
и) у наголошених кінцевих частинах складних слів - -ВОД, -ВОЗ, -НОС, -роб, -ЛОВ: діловод - діловодство, молоковоз, медонос, хлібо-•роб- хліборобство - хліборобський, тигролов - тигроловство, але в і частинах-ХІД, -ріг: пішохід - пішохідний - всюдихід (хоча скороход), Козеріг (сузір'я), носоріг. & У в ага! Мелітополь - мелітопольський, Севастополь - севастопольський , Тирасполь - тираспольський (вія гр. слова “поліс” - місто,) - немає чергування.
Але: Бориспіль - Борисполя - бориспільський, Тернопіль -Тернополя - тернопільський (від поле-піль).
2. Е та О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й
Е -перед м'яким приголосним та перед складом з Е або И (що походить від давньоруського И): женити, учень, пшениця, шести, щеміти, джерело; О - перед твердим приголосним та складами з а, о, у та и (що походить від давньоруського ЬІ): жонатий, учора, шостий, щока, копійок, бджола, чого, його, знайомий, чоло, чоловік, чохол.
3. Чергування у коренях дієслів:
а) О та а
з О - тривала, нерозчленована дія або одноразова, закінчена |
з а - повторювана, багаторазова дія |
гонити |
ганяти |
схопити |
хапати |
котити |
катати |
скочити |
скакати |
але не відбувається чергування |
|
вимовити |
вимовляти |
просити |
прощати |
заспокоїти |
заспокоювати |
установити |
установлювати |
б) Е (невипадний) та І
Е - у префіксальних дієсловахдоконаного виду |
І - у префіксальних дієсловах недоконаного виду |
Вигребти Замести випекти |
Вигрібати Замітати випікати |
У дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-) з наголосом на кореневий І та в похідних від дієслів іменниках на -ННЯ: брехати - набріхувати - набріху-вання, завертіти - завірчувати - завірчування, застебнути - застібувати -застібання, чекати - очікувати - очікування, полоскати - виполіскувати -виполіскування, але: вивершувати - вивершування, потребувати -потребуваиня, прищеплювати – прищеплювання