18. Чергування ч системі голосних і приголосних

Чергування приголосних

1. При словозміні та словотворенні

1. г— з, к— ц, х— с

• у відмінкових формах іменника: нога - нозі, галка - галці, Дакка -Дацці, Мекка -Мецці, муха –мусі;

• при словотворенні: убогий -убозтво, козак -козацтво, козацький, грек -Греція, Карабах –карабаський;

2) г – ж, к – ч, х – ш.

• у кличному відмінку: друг - друже, козак - козаче, волох - волоше при словотворенні друг - дружба, дружний, дружній, дружно, вік — вічність, вічний, вічно, пастух - пастушка, пастуший;

• у дієслівних формах: берегти - бережу, ткати - тчу, колихати – колишу.

2.У коренях дієслів:

[Д – ДЖ] водити -воджу, проводжати; [Т-Ч платити – плачу; [ЗД – ЖДЖ] їздити - їжджу, в'їжджати; [П – ПЛ] терпіти – терплю; [3 – Ж] возити - вожу, вивожу; [ М – МЛ] громити – громлю; [С – Ш]висіти -вишу, вивішувати; [ф – фл] графити – графлю; [СТ – Щ] розмістити - розміщу, розміщувати; [Т – Д] вести - водити, виводити; [б – бл] любити - люблю, полюбляти;[В – ВЛ] ловити - ловлю, виловлювати.

Примітка. Втрачається елемент ва у формі теперішнього часу

купувати - купую, друкувати - друкує, марнувати марнують, фарбувати - фарбую, готувати - готує ('але співати-співаю, довбати-довбаю).

3. у різних частинах мови

Д - Ж городити - огорожа, погода - погожий, переходити -В перехожий, правда - справжній

Т-Ч освіта -освічений, плата -сточений

Примітки.

1. Ж, Ч, Ш, Щ, т(ь) у Д. та М. відмінках іменників (ж. р.) та в дієсловах перед постфіксом -СЯ зберігаються: діжці, книжці, дочці, юшці, квітці; не вріжся, не морочся, радишся, зморщся, спиться.

2. Глухі приголосні основи перед дзвінкими зберігаються: бороти — боротьба , молотити — молотьба , просити — просьба: так само і дзвінкі перед глухими: бабка, борідка, вогкий, дігтяр, кігті, книжка, легкий, нігті ('але: затхлий, зітхнути, натхнути, натхнення, тхір).

3. Дієслово лити має форми з ЛЛ: зіллє, виллє, наллє, ллє та ін.

Чергування голосних

1. О, Є у відкритому складі часто чергується з І у закритому складі.

Чергування відбувається:

а) при словозміні: Хар-ків - Хар-ко-ва, Кй-їв - Кй-є-ва, сіл - се-ла, ра­ дість-ра-до-сті, бать-ків - бать-ко-во-го, сім - се-мй - сьо-ма, Чер- ні-гів - Чер-ні-го-ва, кож-но-го - (у) кож-нім, кло-піт - кло-по-ту, ніс - не-се;

б) при словотворенні: бу-до-ва - бу-дів-ник, зе-ло - зіл-ля, во-ля - віль­ ний, но-га - під-ніж-жя, кло-піт-лй-вий - кло-по-та-ння, сіль-ськйй - се-лян-ський, сім-сот - се-ми-річ-ний - сьо-мий.

Примітка. Деякі слова мають паралельні форми: брівка і бровка (край дороги, канави), клешня і клішня - стилістично нейтральні; народ і нарід, вільний і вольний - стилістично забарвлені.

Чергування не відбувається:

а) коли звуки О, Е вставні або випадні:роздер -розідрати, травень - травня, кінець - кінця, вітер - вітру, так само: рот - рота, лоб - лоба, мох-моху, лев-лева;

б) у групах -ОВ-, -ор-, -ер- між приголосними в корені слів: вовк - вовка, товк-товкти, хорт-хорта, червоний-червень (але: погорда - погірдний);

в) у повноголосих звукосполученнях -єре-, -еле-, -оло-, -оро-: очерет, передмістя, джерельний, берег, дерев, ожеледь, велет, молот, сорок, але у Р. відмінку множини частини іменників (наголос на другий компонент): береза - беріз, голова - голів, борода - борід, ворота -воріт, дорога - доріг, сторона - сторін;

г) коли О, Є входять до складу префіксів: ВОЗ- возвеличити

РОЗ- розпис

без- безхліб'я

ґ) коли О, Є входять до складу суфіксів:

• ОЧК- у садочку

• ОНЬК- голубонька

• ТвЛЬ- мислитель

• ЄНЬК- гарненький

• ЄСЄНЬК- малесенький

д) у словах іншомовного (шеф, чек, том, маренго, марафон, фактор, фантом, атом; Андрон, Віктор, Мирон, Платон, Тадей) та книжного І походження (закон, верховний, словник, вирок, пророк; але: табір -| табору, школа - шкіл, якір -якоря, Федір - Федора, Яків - Якова);

е) у Р. відмінку множини іменників жіночого роду І відміни: (істота -З істот, установа - установ, межа - Меж), а також в іменниках} середнього роду віддієслівного походження: значення - значень, відхилення - відхилень, твердження - тверджень;

є) в особових формах дієслів: виходь, дозвольте, ідеш, привезеш;

ж) в абревіатурах, складноскорочених словах: радгосп, колгосп, \ неп, торгпред, профком, страшком та. ін.;

з) у присвійних прикметниках, утворених від власних імен на -ОВ, -ЕВ і (-ЄВ): Серпухов - серпуховський, Кричев - кричевський, Колгуєв колгуєвський;

и) у наголошених кінцевих частинах складних слів - -ВОД, -ВОЗ, -НОС, -роб, -ЛОВ: діловод - діловодство, молоковоз, медонос, хлібо-•роб- хліборобство - хліборобський, тигролов - тигроловство, але в і частинах-ХІД, -ріг: пішохід - пішохідний - всюдихід (хоча скороход), Козеріг (сузір'я), носоріг. & У в ага! Мелітополь - мелітопольський, Севастополь - сева­стопольський , Тирасполь - тираспольський (вія гр. слова “поліс” - місто,) - немає чергування.

Але: Бориспіль - Борисполя - бориспільський, Тернопіль -Тернополя - тернопільський (від поле-піль).

2. Е та О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й

Е -перед м'яким приголосним та перед складом з Е або И (що походить від давньоруського И): женити, учень, пшениця, шести, щеміти, джерело; О - перед твердим приголосним та складами з а, о, у та и (що похо­дить від давньоруського ЬІ): жонатий, учора, шостий, щока, копійок, бджола, чого, його, знайомий, чоло, чоловік, чохол.

3. Чергування у коренях дієслів:

а) О та а

з О - тривала, нерозчленована дія або одноразова, закінчена	з а - повторювана, багаторазова дія
гонити	ганяти
схопити	хапати
котити	катати
скочити	скакати
але не відбувається чергування
вимовити	вимовляти
просити	прощати
заспокоїти	заспокоювати
установити	установлювати

б) Е (невипадний) та І

Е - у префіксальних дієсловахдоконаного виду	І - у префіксальних дієсловах недоконаного виду
Вигребти Замести випекти	Вигрібати Замітати випікати

У дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-) з наголосом на кореневий І та в похідних від дієслів іменниках на -ННЯ: брехати - набріхувати - набріху-вання, завертіти - завірчувати - завірчування, застебнути - застібувати -застібання, чекати - очікувати - очікування, полоскати - виполіскувати -виполіскування, але: вивершувати - вивершування, потребувати -потребуваиня, прищеплювати – прищеплювання