- •Інтегрована система економіко-математичних моделей.
- •Методологічні принципи побудови системи економіко-математичних моделей. Это ваще бредятина полная!!!))) привет!) как дела?)
- •Предмет та об’єкт “Математичне програмування”. Приклади економічних задач математичного програмування.
- •Загальна постановка задачі лінійного програмування. Приклади економічних задач лінійного програмування.
- •Модель задачі лінійного програмування в розгорнутому і скороченому вигляді, а також в матричній і векторній формах.
- •Властивості розв’язків задачі лінійного програмування. Геометрична інтерпретація задач лінійного програмування.
- •Означення планів задачі лінійного програмування (допустимий, опорний, оптимальний).
- •Побудова опорного плану задачі лінійного програмування, перехід до іншого опорного плану.
- •Теорема про оптимальність розв’язку задачі лінійного програмування симплекс-методом.
- •Знаходженння оптимального розв’язку задачі лінійного програмування. Алгоритм симплексного методу.
- •Симплексний метод із штучним базисом. Ознака оптимальності плану із штучним базисом.
- •Двоїста задача. Правила побудови двоїстої задачі. Симетричні й несиметричні двоїсті задачі.
- •Економічний зміст двоїстої задачі й двоїстих оцінок.
- •Теореми двоїстості, їх економічна інтерпретація.
- •Застосування теорем двоїстості в розв’язуванні задач лінійного програмування.
- •Аналіз розв’язків лінійних економіко-математичних моделей. Оцінка рентабельності продукції. Доцільність введення нової продукції.
- •Аналіз обмежень дефіцитних і недефіцитних ресурсів.
- •Аналіз коефіцієнтів цільової функції задач лінійного програмування.
- •Цілочислове програмування. Область застосування цілочислових задач в плануванні й управлінні виробництвом.
- •Геометрична інтерпретація задачі цілочислового програмування.
- •Метод Гоморі.
- •Постановка задачі нелінійного програмування, математична модель. Геометрична інтерпретація.
- •Графічний метод розв’язування задач нелінійного програмування.
- •Метод множників Лагранжа. Теорема Лагранжа. Алгоритм розв’язування задачі на безумовний екстремум.
- •Поняття про опуклі функції. Геометрична інтерпретація задачі опуклого програмування на площині.
- •Сідлова точка та необхідні і достатні умови її існування. Теорема Куна-Таккера.
- •Квадратична функція та її властивості.
- •Постановка задачі квадратичного програмування та її математична модель.
- •Градієнтні методи розв’язання задач нелінійного програмування та їх класифікація.
- •Метод Франка-Вульфа. Алгоритм розв’язування задачі нелінійного програмування.
- •Загальний вигляд теоретичного та емпіричного рівнянь парної лінійної регресії, їх складові елементи.
- •Причини, які спонукають появу випадкової складової в регресійних моделях.
- •Етапи побудови економетричної моделі.
- •Закони розподілу ймовірностей емпіричних параметрів , їх числові характерстики та статистичні властивості.
- •Що являється точковою незміщеною статистичною оцінкою для в моделі парної лінійної регресії?
- •Описати алгоритм побудови довірчих інтервалів із заданою надійністю для параметрів і функції регресії
- •Побудова точкового та інтервального прогнозу залежної змінної в моделі парної лінійної регресії.
- •Описати алгоритм перевірки на статистичну значущість та r в моделі парної лінійної регресії.
- •Коефіцієнт детермінації : формули для обчислення та сутність.
- •Теоретична та статистична лінійна множинна модель та їх запис у векторно-матричній формі.
- •Умови Гаусса-Маркова для парної та множинної лінійної регресії.
- •Чому дорівнює вектор в моделі множинної лінійної регресії?
- •85.Дайте означення економічного ризику. Поясніть його сутність.
- •86.Наведіть приклади економічних рішень, обтяжених ризиком. Ідентифікуйте ризики, здійсніть їх якісний аналіз.
- •88.Пояснити сутність таких понять як: джерело, об`єкт, суб`єкт економічного ризику.
- •87.Поясніть основні причини виникнення економічного ризику.
- •89.Назвіть основні види джерел ризику, в певному виді економічної діяльності, й самих ризиків.
- •90.Сутність кількісного аналізу ризику. Навести відповідні приклади.
- •91.Сутність кількісного аналізу ризику за допомогою методів імітаційного моделювання.
- •92.Основні засади кількісного аналізу ризику методом аналогій.
- •93.Сутність та основні кроки здійснення аналізу ризику за допомогою методу аналізу чутливості. Навести відповідний приклад.
- •94.Чому для кількісного вимірювання величини ризику використовують декілька показників? Навести окремі з них, та подати відповідні приклади.
- •95.Які Ви знаєте показники кількісної оцінки ризику в абсолютному вираженні? Навести приклади.
- •96.Чому та в якому випадку для оцінювання переваг одного з декількох варіантів проектів використовують коефіцієнт варіації, узагальнений коефіцієнт варіації?
- •97.Навести приклади показників ступеня ризику у відносному вираженні.
- •98.В яких ситуаціях доцільніше оцінювати ризик за допомогою семіваріації? За допомогою коефіцієнта семіваріації? Навести приклади.
- •100.Розкрити зміст основних етапів процесу управління ризиком. Навести приклади.
- •101.Наведіть приклади ситуацій, коли доцільно використовувати зовнішні способи зниження ступеня ризику. Дайте відповідні пояснення.
- •102.В яких випадках доцільно й можливо застосовувати страхування як спосіб зниження ризику? Наведіть приклади.
- •103.Для розв’язання яких проблем та в яких сферах економіки можна застосовувати теорію портфеля? Наведіть приклади та дайте відповідні пояснення.
- •104.Суть поняття “систематичний ризик” та “специфічний ризик” цінного паперу. Навести приклади та дати відповідні пояснення.
- •105.Які цінні папери вважаються більш привабливими для інвестора: з більшим чи з меншим коефіцієнтом β? Навести приклади.
- •Сутність соціально-економічних систем.
- •Структура соціально-економічних систем.
94.Чому для кількісного вимірювання величини ризику використовують декілька показників? Навести окремі з них, та подати відповідні приклади.
Кількісне вимірювання ризику є вектором, компоненти якого відображають різні грані ризику і формуються залежно від цілей дослідження, прийнятої системи гіпотез, наявної інформації, ставлення суб’єкта ризику до невизначеності,конфліктності. Кількісні показники ризику дають змогу визначити ступінь ризику як в абсолютному, так і в відносному виразі. В абсолютному виразі ступінь ризику може визначатись за допомогою мат.сподівання (сподівана норма прибутку), яке є середньозваженим усіх можливих результатів: m = (∑Rt) / T, де Rt = (Pt – Pt-1)∙100% / Pt-1, а P – ціни на акції. Наступний показник ризику – дисперсія, чим більше її значення, тим вищий ступінь ризику. Формула: V = (∑(Rt – m)2) / (T–1), де Rt – норма прибутку, що мала місце в t-му періоді; Т – к-сть періодів, за які беруть відповідну інформацію; m – сподівана норма прибутку, яка визначається за формулою: m = (∑Rt) / T. Дисперсія буде = 0 лише тоді, коли всі норми прибутку (Rt) рівні між собою, тобто в цьому випадку ризик відсутній. Середньокв. відхилення цінних паперів дає можливість оцінити, яке у середньому відхилення можливих норм прибутку від сподіваної величини. Формула: σ = √V. Воно, як і дисперсія, є невід’ємною величиною. Чим вище σ цінного паперу, тим більший ступінь ризику. Також для оцінки ризику визначають показники семі-варіації та семі- квадратичного відхилення. Семі-варіація: SV‾ = (∑(mi – m)2) / (T – 1), де mi – усі значення сподіваної норми прибутку, менші за m. У відносному виразі ризик вимірюють за допом. коефіцієнта варіації, тобто співвідношення середньоквадратичних відхилень доходів, поділених на відповідні величини сподіваних доходів. Коеф. варіації визач. за формулою: CVp =σp / mp. Чим вищий CV, тим вищий ризик проекту.
Кількісна оцінка ризику ґрунтується на результатах його кількісного та якісного аналізу. При цьому в процесі кількісного оцінювання ризику якісний і кількісний аналіз не механічно доповнюють один одного, а системно взаємодіють. Ураховуючи множинність чинників ек. Ризику, його ієрархічність, можна стверджувати про принципову неможливість вичерпного вимірювання ризику одним кількісним показником. Ек. Ризик потребує ретельного аналізу впливу на об’єкти оцінювання множини внутр.. і зовн.чинників,над системи, а також урахування ставлення до ризику суб’єктів господарювання.
95.Які Ви знаєте показники кількісної оцінки ризику в абсолютному вираженні? Навести приклади.
Для здійснення кількісної оцінки економічного ризику підприємець повинен керуватись двома категоріями: 1). Величиною очікуваних втрат спричинених конкретним рішенням. 2). Ймовірністю настання цих втрат.
Для оцінювання ймовірності може застосовуватись один із двох методів: 1). Суб’єктивний метод оцінки ймовірності. 2). Об’єктивний метод (обробка статистичних даних).
Система кількісних оцінок ризику в абсолютному виразі складається з таких:
- У випадку, коли рішення є альтернативним, тобто можливі лише два наслідки його реалізації, показники ризику розраховуються за такою залежністю:
R = Xн * Рн, (2.1),
де Хн – величина збитків у разі настання негативного наслідку рішення, Рн – ймовірність настання негативного наслідку.
- У випадку, якщо рішення мають декілька (безліч) наслідків реалізації, використовують показники:
математичне сподівання. Математичне сподівання дискреційної величини представляє собою суму добутків можливих варіантів цієї величини на їх імовірність: М(х)= (2.2),
при чому основною умовою використання цієї формули є: (2.3).
Математичне сподівання для неперервної величини: М(х)= (2.4);
= показник дисперсії характеризує ступінь мінливості реальних даних деякої випадкової величини навколо математичного сподівання. Визначається як математичне сподівання квадратів відхилень індивідуальних значень випадкової величини від її математичного сподівання: σ2=М(х – М(х))2
Для дисперсійної величини формула дисперсії має вигляд:
σ2= (2.5).
Для неперервної величини: σ2=
= середньо квадратичне відхилення:
σ = (2.7);
σ = (2.8).