1

1. Попит і закон попиту. Функція попиту. Закон попиту. 2. Пропозиція і закон пропозиції. Функція пропозиції.

3. Поняття ринкової рівноваги. Визначення рівноважної ціни та рівноважної кількості товару.

4. Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника.

5. Еластичність попиту і пропозиції. Взаємозв’язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності.

Попит і закон попиту. Функція попиту. Закон попиту

Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Разом з цими узагальненими визначеннями попит характеризується рядом властивостей і кількісних параметрів, з яких перш за все слід виділити об'єм або величину попиту. З позицій кількісного виміру попит на товар, розуміється як об'єм попиту, означає кількість даного товару, яку покупці (споживачі) бажають, готові і мають грошову можливість придбати за деякий період за певними цінами. Іншими словами — попит як об'ємний показник характеризує кількість продукту, яку покупці здатні, мають намір, будуть, купувати по різних можливих цінах.Але окрім ціни на величину попиту впливає і ряд інших чинників, які іноді називають неціновими. Це перш за все споживчі смаки, мода, величина доходів (купівельна спроможність), величина цін на інші товари, можливість заміщення даного товару іншими.

Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x). Тобто підвищення ціни викликає зниження величини попиту, зниження ж ціни викликає підвищення величини попиту.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові кошти, придбати замість даного товару інший — товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Нецінові фактори, які впливають на попит:

рівень доходів у суспільстві;

розміри ринку;

мода, сезонність;

наявність товарів-субститутів (замінників);

інфляційні очікування.

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.

У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.

Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.

Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

(ФУНКЦІЯ)Термін «попит» використовують для позначення бажання і здатності людей купувати товари. Зрозуміло, що бажання покупців придбати будь-який товар залежить від низки чинників: від ціни даного товару і цін інших товарів, від доходів покупців, від смаків та переваг. Залежність величини попиту від чинників, що її визначають, в економіці називають функцією попиту.

У відповідності із законом попиту обсяг реалізації продукції (попит) перебуває в оберненій залежності від ціни на продукцію. Модель функції попиту являє собою найбільш формалізований апарат для такого аналізу. Щоб побудувати функцію попиту, по-перше, проводяться заміри зміни попиту залежно від ціни. Для заміру попиту здійснюється його оцінка при різних цінах (експериментальним шляхом на основі контрольного продажу або на основі накопичених даних), у ході якої з’ясовується реакція споживачів на зміни цін . Далі з’ясовується еластичність попиту за ціною. З підвищенням цін зростає обсяг пропозиції, і навпаки, зниження цін стимулює зростання попиту на продукцію та призводить до скорочення пропозиції. Функція попиту показує, яку максимальну кількість товару бажає й може придбати споживач і може бути подана одним із трьох способів: 1) табличним; 2) аналітичним; 3) графічним. Графічне зображення цієї функції називають кривою попиту. Чим більша ціна, тим менша величина попиту. Крива попиту має спадний характер, що називають законом спадної кривої попиту.

Пропозиція і закон пропозиції. Функція пропозиції.

Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом. Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яку продавець (виробник) бажає, може і здатний згідно з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

Як і об'єм попиту, величина пропозиції залежить не тільки від ціни, але і від ряду нецінових чинників, включаючи виробничі можливості (див. Крива виробничих можливостей), стан технології, ресурсне забезпечення, рівень цін на інші товари, інфляційні очікування.

Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при незмінних витратах на одиницю товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринку складніша за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце. Закон пропозиції: чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу, і навпаки. ФУНКЦІЯ Виробнича функція (залежність між обсягом виробництва і кількістю залучених факторів виробництва) носить характер логістичної залежності від матеріальних факторів виробництва та від однотипних інформаційних факторів (наприклад, додаткових працівників однакової професії та кваліфікації). Саме такий характер носить еволюція більшості фізичних, біологічних та соціальних систем. Відповідно, крива сукупних витрат (TC) матиме вигляд логісти, як це зображено на рис. 3.а (якщо ми приймаємо гіпотезу насичуваності потреб, то крива сукупного доходу (TR) також має вигляд логісти). Подібне зображення залежності сукупних витрат від обсягу виробництва можемо знайти у більшості підручників з мікроекономіки.

Крива пропозиції фірми, за таких умов, також матиме вигляд логісти (рис. 3.б), яка, на нашу думку, більш повно відображає характер залежності між обсягом пропозиції та ціною. Конфігурація кривої пропозиції залежить від ряду чинників. Зокрема, вона містить петлю зворотного зв’язку, суть якої полягає в тому, що у поєднанні з функцією попиту, від конфігурації кривої пропозиції залежить обсяг прибутку. А реінвестування прибутку в розширення виробництва здатне змінити параметри (конфігурацію) самої функції пропозиції.

Лише в деяких джерелах (див. роботи Г. Менк’ю [14, с.96] та К.Р. Макконнела й С.Л. Брю [15, с.52]) вказується на окремі складові механізму реакції обсягу пропозиції на зміну ціни. Зростання ціни, за твердженням цих авторів, уможливлює розширення виробництва за рахунок закупівлі додаткових матеріалів і обладнання, наймання нових працівників, інтенсифікації виробництва. При цьому вказується на наявність закону спадної віддачі від ресурсів, який означає наявність межі виробничих можливостей. На графіку це зображується як зменшення залежності між ціною і обсягом пропозиції (крива пропозиції загинається вгору).

Крім межі виробничих можливостей, логістична крива пропозиції показує, що до точки перегину, за якою починається насичення виробничих потужностей ресурсами, зростання ціни здатне викликати непропорційне (прискорене) зростання виробництва. Це пояснюється наявністю синергетичного (кооперативного) ефекту від поєднання факторів виробництва, який викликає зростаючу віддачу від факторів виробництва. Цей ефект спостерігається навіть у випадку незмінної технології виробництва без додаткових інвестицій в основні виробничі фонди і робочу силу, лише за рахунок придбання додаткових матеріалів та комплектуючих.

Поняття ринкової рівноваги. Визначення рівноважної ціни та рівноважної кількості товару Ринкова рівновага існує тоді, коли немає тенденції до зміни ринкової ціни чи кількості товарів, які продаються. Якщо ринок перебуває в рівновазі, то ціна товару така, що кількість товару, яку покупці хочуть придбати, точно збігається з кількістю товару, яку продавці хочуть запропонувати.

Ринок перебуває в рівновазі, коли обсяг попиту дорівнює обсягу пропозиції за певної ціни. Криві попиту і пропозиції дають змогу знайти відповіді на запитання: як багато блага буде споживати домашнє господарство за кожної можливої ціни; скільки товарів готова буде запропонувати для продажу фірма за різних цін.

Розрізняють два стани ринкової рівноваги: часткову й загальну. Стан, коли на окремому ринку сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції, називають частковою ринковою рівновагою. Тобто, має існувати таке значення рівноважної ціни (P*), за якого криві попиту та пропозиції мають принаймні одну спільну точку (рівноважний обсяг Q*) при додатному значенні ціни. Якщо при певному значенні ціни P > P* обсяг пропозиції буде більшим обсягу попиту, не всі раціонально діючі ділові одиниці зможуть реалізувати свої оптимальні плани виробництва. Часткова ринкова рівновага не може існувати, якщо:

Між кривими попиту та пропозиції не існує принаймні спільної точки у будь-якому квадранті. У цьому випадку за будь-якого значення ціни обсяг попиту не буде дорівнювати обсягу пропозиції, плани споживачів та виробників не можуть бути одночасно реалізовані. На даному ринку взагалі буде відсутня пропозиція, оскільки навіть при найнижчій допустимій для виробників ціні P вони матимуть збитки.

Функція ринкової пропозиції за умов конкуренції не може бути визначена згідно з правилом (P = МС). Така ситуація може мати місце, коли виробничі функції виробників виявляють властивість зростаючої віддачі від масштабів виробництва, тобто еластичність за масштабом r > 0. У цій ситуації за будь-якої ціни обсяг пропозиції буде зростати до нескінченності, він буде завжди більшим за обсяг попиту, тому що бажання ділових одиниць максимізувати прибуток буде спонукати їх до необмеженого нарощування обсягів випуску. Лише при P = 0 обсяг попиту стане більшим за обсяг пропозиції.

Часткова ринкова рівновага може характеризуватися єдиністю та неєдиністю. Єдиність часткової ринкової рівноваги має місце, коли існує лише одна точка перетину графіків ринкового попиту та пропозиції. Вона може бути гарантована лише в тому випадку, коли виконуються всі припущення щодо уподобань індивідів,

а виробничим функціям усіх виробників притаманна спадна віддача від масштабів виробництва. Існують випадки, коли мають місце декілька спільних точок функцій ринкового попиту і пропозиції, а отже, існують декілька станів ринкової рівноваги, тобто часткова ринкова рівновага характеризується неєдиністю.

Часткова ринкова рівновага може бути стабільною чи нестабільною. Якщо ринок, на якому можливе існування рівноваги, виведений зі стану останньої й повертається до вихідного стану, то часткова ринкова рівновага є стабільною, якщо ні — то нестабільною. Аналіз стабільності рівноваги здійснюється за використання гіпотези пристосування цін та функції надлишкового попиту.

Стан рівноваги, за якого, на відміну від часткової ринкової рівноваги, усі ринки перебувають у стані рівноваги, називають загальною ринковою рівновагою. Існують дві основні моделі загальної ринкової рівноваги — неокласична (або Вальраса) та неокейнсіанська.

Неокласична модель включає модель без виробництва й модель з виробництвом. За умов моделі без виробництва поза розглядом залишаються ринки ресурсів, а досліджується лише обмін споживчих благ за їх наявного запасу. виходячи із закону Вальраса можна вважати, що, якщо на ринку споживчих благ має місце рівновага, то ринок ресурсів також має перебувати у стані рівноваги; якщо на ринку споживчих благ має місце нерівновага, то й на ринку праці не буде рівноваги. На противагу підходу Вальраса, в основі якого лежить припущення про те, що спочатку встановлюються рівноважні ринкові ціни, а потім починаються акти купівлі-продажу, неокейнсіанська теорія загальної ринкової рівноваги виходить з того, що господарські трансакції можуть починатися до того, як встановиться ринкова рівновага. За цих умов не всі господарські одиниці зможуть реалізувати свої плани; відбудеться зміна функцій попиту і пропозиції. На ринку може мати місце ситуація нерівноваги: потенційний попит буде перевищувати реальний попит. Однак виробник у своїх планах орієнтується на реальний попит. Таким чином, на ринку праці буде існувати нерівновага (обсяг попиту на працю менший за обсяг пропозиції), тоді як на ринку продуктів матиме місце рівновага: виробники продають на ринку саме стільки одиниць благ, скільки здатні придбати споживачі. Установлення загальної ринкової рівноваги можливе лише в довгостроковому аспекті або за втручання зовнішніх щодо ринку сил (наприклад, здійснення державою політики зайнятості). Рівноважна ціна та рівноважний обсяг

Взаємодія попиту і пропонування визначає ринкову рівновагу. Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропонування збігаються. Криві попиту і пропонування в точці кількісно-цінової рівноваги перетинаються (Мал. 3.1.). Цей характерний графік називається «Хрестом Маршала» або «Ножиці Маршала».

Рівноважна ціна - це ринкова ціна Р*, за якої обсяг попиту дорівнює обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже, зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Рівноважний обсяг - це певна кількість продукції Q*, яка реалізована (може бути продана) за ціною P*.

Рівновага окремого ринку певного товару, називається частковою рівновагою. Її умовою є: .

Припустімо, що функції попиту та пропозиції обидві є лінійними, тоді для лінійного випадку можна знайти аналітичний вираз для рівноважних цін та обсягу:

Тут b, d, c ? додатні параметри, а ? довільний фіксований параметр. Тоді аналітично рівноважна ціна й рівноважний обсяг можуть бути визначені таким чином . Із умови рівноваги випливає, що , тобто . Звідси виводимо рівноважну ціну:

Підставивши ціну згідно у будь-яку з формул отримаємо алгебраїчний вираз для визначення рівноважного обсягу:

Ринковий механізм - це тенденція ціни на вільному ринку змінюватися доти, доки ринок не досягне рівноваги. У точці рівноваги відсутні як дефіцит, так і надлишок товарів, отже зникають чинники, які спричиняють зміну ціни.

Порушення рівноваги під впливом нецінових факторів

Зміни рівноваги внаслідок змін у попиті за незмінного пропонування ілюструє (Мал.3.2.). Якщо наприклад, під впливом будь-якого з нецінових чинників попит зростає з D0 до D1 за незмінного пропонування, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1. При цьому рівноважна ціна підвищується до Р1, а рівноважний обсяг збільшується до Q1. Якщо попит скорочується з D0 до D2 за незмінного пропонування, то рівновага зміщується з точки E1 в точку E2. При цьому рівноважна ціна знижується до Р2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2. Зміни рівноваги внаслідок змін у пропонуванні за незмінного попиту ілюструє (Мал. 3.3.). Якщо під впливом будь-якого з нецінових чинників пропонування зростає з S0 до S1 за незмінного попиту, то відбувається зміщення рівноваги з точки Е0 в точку Е1. При цьому рівноважна ціна знижується до P1, а рівноважний обсяг зростає до Q1. Якщо пропонування зменшується з S0 до S2, то рівновага зміщується з точки Е0 в точку Е2. При цьому рівноважна ціна зростає до P2, а рівноважний обсяг скорочується до Q2.

За одночасних змін попиту і пропонування відбувається зміщення точки рівноваги, а рівень нових рівноважних цін і обсягів визначається відносними змінами попиту та пропозиції. Розглянемо декілька типових ситуацій.

Якщо попит та пропонування зростають одночасно, рівноважний обсяг продукції зростає, але вплив на рівноважну ціну з невизначеним . Рівноважна ціна може незмінюватися, якщо відбувається пропорційне зростання попиту та пропонування (Мал. 3.4.).Рівноважна ціна буде зростати, якщо попит зростає в більшій мірі, ніж пропозиція (Мал. 3.5.). Рівноважна ціна буде спадати, якщо попит зростає в меншій мірі, ніж зростає пропонування (Мал. 3.6.).

Аналогічно, якщо попит і пропонування одночасно скорочуються, то рівноважний обсяг продукції зменшується, а вплив на рівноважну ціну є невизначеним. У всіх випадках, коли попит чи пропозиція змінюється на абсолютну величину, відбувається паралельне зміщення відповідних кривих.

Зміни рівноваги цін та обсягів відбуватимуться і у випадку відсоткових змін у попиті чи пропонуванні. Відмінність полягає у тому, що зміщення кривих попитутапропонування будуть іншими.

Наприклад, якщо попит зросте на 25% за незмінного пропонування, це означатиме, що за кожного значення ціни обсяг попиту покупців стане більшим за попередній на відповідну величину. Крива попиту змінить кут нахилу.

Порушення рівноваги під впливом державного регулювання

Зміни параметрів ринкової рівноваги також можуть відбуватись в результаті втручання держави. Ми відмітили такий важливий неціновий чинник як податки і субсидії, який охоплює широкий спектр економічної діяльності суб'єктів. Метою встановлення та зміни податків є одержання податкових надходжень до державного чи місцевого бюджетів. Податком можуть обкладатися як покупці, так і продавці товарів і послуг. Прямі податки скорочують доходи споживачів, їх зміна зміщує криву попиту. Непрямі податки на товари і послуги, найбільш поширеними з яких, є акциз та мито, зменшують прибутковість продавців і зміщують криву пропонування.

Розглянемо загальний механізм впливу непрямих податків на ринкову рівновагу на прикладі виробників. Виробники розглядають податки як збільшення витрат виробництва, що за інших рівних умов означає скорочення пропонування, крива пропонування зміщує ліворуч на величину податку. Зміщення кривої пропонування залежить не тільки від величини податку, але й від способу його стягнення.

Податок може стягуватись як певна сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару. У ви-падку потоварного податку ? як сума з одиниці товару ? крива пропонування зміщується паралельно до по-чаткової на величину податку по вертикалі, точка рівноваги зміщуєть-ся з до (Мал. 3.8.). У точці нової рівноваги ціна пропонування PS, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної - ціни попиту, за якою купують товар покупці, на величину податку: PD-PS=Т. Знаходження параметрів нової рівноваги потребує відповідної корекції рівнянь пропонування або попиту. Якщо ми приймаємо, що PS =PD-Т, то параметри нової рівноваги визначаються шляхом корекції рівняння пропонування:

Відтак у точці рівноваги Е1: , звідки визначаються нові рівноважні ціна та обсяг продукції. Якщо ми приймаємо, що PD =PS-Т, то коригується рівняння попиту. Тоді за рівнянням рівноваги: , знаходимо спочатку ціну пропонування , а потім ціну рівноваги. Обидва методи розрахунку дають однаковий результат і з точки зору математики є однаково прийнятними. Проте, з огляду на економічний зміст перетворень, обґрунтованою є корекція саме пропонування, оскільки податок є його неціновим чинником і зрушує криву пропонування. Потоварний податок змінює параметри точки перетину кривої пропонування з віссю на величину податку. Площа прямокутника визначає суму податкових надходжень.

Іншим є вплив відсоткового податку (Мал. 3.9.). Коли податки стягуються як відсоток відсоток від ціни товару, крива пропонування також зміщується ліворуч, але неправильно до попередньої. У цьому випадку змінюється і точка перетину кривої пропонування з відповідною віссю, і кут її нахилу, оскільки має місце непропорційне зростання рівнів цін для різних обсягів пропонування - менше для цін, що відповідають меншим обсягам пропонування, більше - для цін, що відповідають більшим обсягам пропонування.

Як і у випадку податку з одиниці товару, ціна пропонування PS відрізняється від рівноважної ціни попиту РD, але співвідношення між ними інше:

або , де t- ставка податку.

На відміну від податку з одиниці товару, для відсоткового податку розрахунки за двома способами корекції рівнянь дадуть результат з незначною розбіжність даних, що пов'язане з незначною властивістю процентів. В обох розглянутих способах встановлення податку рівноважна ціна товару зростає не на величину податку, а на меншу величину. Винятками є випадки горизонтальної та вертикальної кривих попиту, коли ціна зростає відповідно на величину податку та не змінюється взагалі.

Субсидії вважаються «податком навпаки», вони покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропонування. Тому крива пропонування буде зміщуватися праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі (Мал. 3.8.). У точці нової рівноваги ціна пропонування відрізняється від рівноважної ? ціни попиту , за якою купують товар покупці, на величину субсидії (T): , якщо ми приймаємо , що , то параметри нової рівноваги після надання субсидії можуть бути визначені шляхом корекції рівняння пропонування:

У точці рівноваги: , звідси визначаються нові ціна та обсяг продукції. Якщо , то за рівнянням рівноваги: знаходимо спочатку ціну пропонування , а потім ціну рівноваги та рівноважний обсяг. В обох випадках матимемо однаковий результат, хоча економічно логічною є корекція рівняння пропонування.

Надання субсидії ,як і встановлення по товарного податку, змінює параметри точки перетину кривої пропонування з віссю, у даному випадку ? на величину субсидії. Площа заштрихованого прямокутника відповідає загальній сумі субсидії. За інших рівних умов умов з наданням субсидії виробникам рівноважна ціна знизиться, а рівноважний обсяг продукції зросте.

Сталість і динамічність ринкової рівноваги. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника При аналізі встановлення рівноваги видно,

що при цінах, вищих за рівноважну, існували

споживачі, які були готові їх платити. Однак в

результаті встановлення рівноваги на ринку

вони купують благо за нижчою ціною. Різниця

між максимальними витратами, які споживач

готовий був здійснити, і фактичними витратами

є споживчим надлишком чи виграшем.

Одночасно з боку виробників також спостерігаються

такі, що готові були здійснювати виробництво при

ціні, нижчій за рівноважну. І в результаті

встановлення рівноважної ціни вони отримують

виробничий надлишок чи виграш – різниця між

фактичним доходом, що був отриманий від

діяльності, і мінімально можливим.

Усі моделі рівноваги діляться на статичні і динамічні. Павутиноподібна модель – найпростіша динамічна модель, що показує, як в результаті циклічних коливань може встановлюватись рівновага. Ця модель відображає встановлення рівноваги в галузях з фіксованим циклом виробництва, коли виробник приймають рішення про виробництво на основі минулого періоду і вже не можуть змінити рішення. Рівновага на ринку встановлюється, якщо коливання носять згасаючий характер. Якщо рівномірний характер чи вибуховий – рівновага не встановлюється.

Еластичність попиту і пропозиції. Взаємозв’язок між ціною та валовим виторгом за різної еластичності

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Якщо показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.

У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.

Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.

Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

Еластичність попиту вимірюється кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:

Ko — коефіцієнт еластичності попиту

Q — відсоток зміни кількості продажів

P — відсоток зміни ціни

Як правило, існують товари з різною еластичністю за ціною. Зокрема, хліб та сіль є прикладами нееластичного попиту. Підвищення або зниження на них цін в цілому не впливає на кількість їхнього споживання.

Знання ступеня еластичності попиту на товар має велике практичне значення. Так, наприклад, продавці товару з високою еластичністю попиту можуть піти на зниження ціни з метою різко збільшити об'єм продажів і отримати прибуток більший, ніж якби ціна товару була вища.

Для товарів з низькою еластичністю попиту подібна цінова практика неприйнятна — при зниженні ціни об'єм продажів зміниться слабо і не компенсує упущену вигоду.

За наявності великої кількості продавців попит на будь-який товар буде еластичним, бо навіть незначне підвищення ціни одним з конкурентів примусить споживачів звертатись за покупкою до інших продавців, що пропонують цей же товар дешевше.

Еластичність пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці — E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (E=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція (еластичність пропозиції менше одиниці — E<1). Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їхніх цін.