32. Органи влади і управління Австрії за Конституцією 1867р

Австрійська Конституція була прийнята 21 грудня 1867р. Складалась вона з 5 конституційних законів. Внутр устрій Австрії і Угорщини був майже однаковим. Обидві держави формально вважались конституційними. Вони закріпили у своїх конституціях панування землевласицької аристократії і великої фінансової буржуазії. Ні в Австрії, ні в Угорщині про загальне виборче право не було й мови.Парламент в Австрії (рейхстаг) складався з 2-ох палат : палати панів і палати представників. До першої палати входили потомственні представники великих дворянських родів, які володіли значним майном, а також вище духовенство та особи призначені імператором довічно. Кількісний склад цієї палати не повинен був перевищувати 170 членів, але насправді їх було більше. Українців членів цієї партії було лише 4. Депутатські місці у цій палаті часто навіть продавались.Друга палата австрійського парламенту- палата представників – до речформи 1873 обиралася не шляхом прямих виборів а 14 крайовими сеймами. Введена у 1873р куріальна система виборів усунула місцеві сейми від участі у формуванні австрійського парламенту. Процедура виборів надавала уряду можливість заздалегідь забезпечувати місця у парламенті покірним депутатам. Така організація виборів в Австрії,не допускала більшість населення ,у тому числі весь робітничий клас, трудове селянство, і значну частину інтелігенції до участі у політ житті країни, хоча офіційно австр gарламент включав виборців від 4-ох курій : великих землевласників,торговельно-промислових палат, загальноміської і сільської курії. Згодом була створена навіть 5 курія – загальна.Права австрійського рейхстагу і угорських державних зборів були вельми обмеженими,вони являли собою по суті “балакучу”, а не працюючу установу. За монархом збереглося право в останній інстанції затверджувати або відхиляти закони, прийняті парламентом. Він мав право видавати урядові акти у перерві між сесіями парламенту, яким широко користувався. Йому також належало право розпуску парламенту з призначенням нових виборів. Уряд був відповідальним перед монархом, ане перед парламентом і тому проводив політику бажану для нього.Поряд з міністрами, у віданні яких були окремі галузі управління,в Австрії існували так звані “міністри без портфеля”, або крайові міністри,які представляли землі у центрільному управлінні.Австрійська Конституція 1876 р проголошувала волю особистості,свободу зборів, товариств, слова і друку. Однак додатково видані численні закони зводили нанівець конституційні положення. Вся система законодавства й управління спричинювала класове й національне гноблення з боку австро-нім буржуазії і поміщиків. Проголошення деяких буржуазно- демократичних інтитутів було лише вимушеним для панвіних класів Австро-Угорщини заходом, що не усував переваг феодальних елементів у державному правлінні

33. Органи влади і управління Угорщини за Конституцією 1848 року

Під впливом революційних подій у Франції активізувався рух у багатьох землях Австрії, де широкі верстви населення виступили проти соціаьльного і національного гніту, абсолютизму, поліційної системи управління, відсутності демократичних прав і свобод, у тому числі свободи слова, зборів, товариств, відсутності конституції взагалі. Першими на боротьбу піднялись угорці. З березня 1848р. Лайош Кошут - вождь угорських демократів - виступив на засіданні угорського сейму з закликом до проголошення незалежності Угорщини, прийняття її коснтитуції та створення відповідних держ органів.Під тиском народних мас угорський сейм прийняв закон про відміну селянських феодальних повинностей, потім - закони про ліквідацію десятини, організацію національної гвардії, муніципальне самоуправління, свободу друку і слова.Переляканий віденський уряд та і імператор затврердили ці акти. Затвердив імператор(11 квітня) розроблену і прийняту угорським сеймо конституцію. У ній декларувались окремі, існуюці до цього часу семигородський і хорватськи сейм. Сейм зберігав дві палати - палату панів і палату послів. До останньої обирали послів виборці, в тому числі селянство. Для втиборців існував невеликий майновий ценз. Зберігались і курії виборців. ТОбто вибори ще не стали загальними. Сейм затверджував і контролював виконання бюджету країни. У конституції передбачалось утворення окремого, незалежного від центральних влатей монархії угорського міністерства, яке несло відповідальність перед сеймом.Ці поступки імператора і віденських властей були явищем тимчасовим, вимушеним. Тим паче, що проти угорців повстали хорвати, землі яких вхоили до скалду Угорощини. Отже, конституція 1848р. встановила засади утвор конституційної монархії в Австрії, причому дуалістичного характеру, оскільки Угорщина із "супутніми" краями та австрійські землі з такими ж краями отримали, хоч і ненадовго, свої конституції з окремими законодавчими органами, урядами тощо.Однак обидві квітневі - австрійська і угорська, - не знайшли практичного втілення. В Угорщині, як зазначалось, вибухнула ревлюція, в 1849р. там оголосили владу Габсбургів ліквідованою, а країну проголошено республіку. Щоправда, цю революцію Габсбурги придушили, але конституцію у дю не ввели. Така ж доля спіткала й австрійську конституцію.