25. Судова реформа в Україні 1760-1763 рр. Як пам*ятка права Гетьманщини другої половини 18 століття.

У середині 18 століття з*їзд козацької старшини у Глухові підтримав вимоги на проведення судової реформи, яка була здійснена у 1760 році. Гетьманщину було поділено на 20 судових повітів. У кожному повіті створили земський суд для цивільних справ, підкоморський суд для земельних справ. Для розгляду кримінальних справ було відновлено 10 гродських судів у кожному полковому місті. Членів земського суду обирали з представників козацької старшини. До їхнього складу входили суддя, писар і підсудок. Вступаючи на посаду,члени земського суду складали присягу.В цих судах розглядали суперечки про власність , спадкові справи. Земські суди були ліквідовані у 1831р. До складу підкоморського суду входили підкомірний та комірник. За правовим становищем під комірний вважався першим після полковника.Підкоморські суди розглядали земельні спори. Були ліквідовані у 1840р.У гродські суди було перетворено полкові суди(ці суди розглядали найбільшу кількість справ у Гетьманщині, суди 2 інст. стосовно сотенних судів).До їхнього складу входили: полковник, міський суддя,представник полкової старшини, писар. У компетенцію гродський судів входили виключно кримінальні справи. Діяли до 1782року. Найвищою судовою інстанцією у Гетьманщині залишався Генеральний суд, до складу якого входили 2 генеральні судді і 10 виборних депутатів від полків.Під час проведення судової реформи 1760-1763 років для захисту інтересів козаків і селян при Генеральному військовому суді призначалося 4 адвокати. Реформа 1760-1763 років мала позитивне значення, бо вона відділила судову владу від адміністративної. Однак вона повертала судову систему на 150 років назад і передбачала дію статуту 1588 року.

26. Захоплення зх-укр земель Австрією

Ще з середини 14ст землі Гал-Вол князівства захопила Польща у складі якої вони знаходились до 2пол. 18ст. У 1772 згідно з тристоронньою угодою між Прусією, Австрією та Росією, вніслідок 1-ого поділу Польщі Галичину загарбала Австрія, а у 1774 за Кючук Кайнарджийським миром між Росією І туреччиною,вона захопила Буковину. Також у 1пол. 16ст Австрія поширила владу на Угорщину, в складі якої перебувало Закарпаття. Отож, наприкінці 18ст. усі зх-укр землі опинилися під владою Австрії. Австрійський уряд штучно обєднав укр і поль землі в один адмін. Край – так званий Коронний край з центром у Льовові.

Економічна політика Австрії під час панування на зх-укр землях зводилась до хижацької експлуатації природних багатств, вона мала колоніальний характер і була спрямована на те, щоб залишити укр землі відсталим аграрним краєм – додатком до промислових районів Австрії. Один з перших губернаторів граф Гесс заявляв, що вона разом з Буковиною може бути лише постачальником хліба до зх частини Австрії.Відводячи зх-укр землям роль аграрно-сировинного придатка до промислових центрів Австро-Угорщини, австрійська влада гальмувала розвток промисловості, зокрема машинобудівної. Колонізаторська політика Австро-Угорської монархії щодо Галичини виявилась і в основній її галузі – нафтодобувній промисловості. Нафту видобували і вивозили з Галичини переважно як сирий продукт, Переробка її зосереджувалась здебільшого в центральних районах Австро-Угорщини – що позбавляло край можливості мати на місці нафтопереробну промисловість. Це убло характерним і для інших галузей промисловості.Соціально-економічне гноблення посилювалось національним гнобленням, сутністю якого були спроби денаціоналізувати західних укр, позбавити їх рідної мови і культури, витруїти з їхньої свідомості все, що нагадувало б про спільність походження й історичної долі з сх укр народом. Австрійська влада для укр народу поряд з найнижчою зоробітньою платою створила і найдовший робочий день від 10 до 12 год. На дуже низькому рівні знаходилась охорона здоровя, праці та техніка безпеки.