3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.

На чолі держави стояв монарх. Король зосередив майже всі функції державного управління. Його влада ґрунтувалася на великій земельній власності та підтримці військової дружини. Рішення король приймав після погодження із «радою короля». Щороку королі збирали «Березневі поля» - військові оглядини. За династії Каролінгів - почали називатися «Травневі поля». Важливу роль у системі державного управління належала Королівському двору. Очолював – майордом. Крім майордама важливе місце посідали такі особи: 1) Сенешал –завідувач особистими справами короля 2) Фальцграф – очолював суд королівського двору. 3) Рефендарій – редеагув. і оформ. акти,що надходили від короля. 4) Маршал – споч .завід.корол.конюшню,а пот.очол.корол. кінноту.

Верденський договір 843р.

За Карла Великого був найбільший розквіт, захоплення нових земель, створення величезної імперії, коронований папою римським, входили різні народи, між внуками розпочалась міжусобна війна Лотар-Італію, Людовік-Німеччину, Карл Лисий – Францію,- за Верденським договором.

4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”…

Варварські правди(записи звичаєвого права)складені латинською мовою, карл Великиий хотів кодифікувати право, але не встиг, Салічна правда(Салічні закони і пакти, спочатку 65 артикулів, пізніше >100).

капітулярії-правові акти королів(записувались у монастирях), рескрипти, декрети.

формули-зразки документів.

5.Утворення Французької феодальної держави. Етапи її розвитку.

Виникла внаслідок Верденського договору, деякий час зберігалася імперія, пізніше Франція стала конгломератом сеньйорій, відсутність єдиного ринку, натуральне господарство, наймогутніша Нормандія, королівська влада була виборна.

Етапи: сеньйоральна монархія, станово-представницька,абсолютна

6.Сеньйоріальна монархія у Франції (сусп.Лад, держ.Устрій)9-12ст. Королівська влада. Реформи Людовика іх.

В ІХ-Х ст. Франція вважалась єдиним королівством лише номінально, бо була роздроблена між королем і численними феодалами-магнатами,часто рівними королеві за знатн.та могутн. За сусп.устроєм існ.поділ на: 1) Дворянство поділялося на ранги, різні за правовим становищем. На чолі стояв король. 2) Духовенство було другою складовою частиною класу феодалів. Часто між світським та дух. дворянством розв’язувались війни, однак вони завжди об’єдн. при конфлікті з масами міщан та селян. У зв’язку з розвитком міст форм. новий стан – міщани. У верстві селян існувало кілька груп: серви (залежні від пана, прикріплені до землі), віллани (особисто вільні, орендували землю у пана), челядь (двірцева прислуга, майже раби). За державним устроєм, король франків – верховний сеньйор. Вважався головнокомандувачем армії та верховним суддею. Весь корол. двір очолювали міністеріали на чолі з сенешалом. Вищі урядовці та феодали утворювали королівську раду. Місцеве управління в королівському домені представляли - прево (очолювали округи королівського домену, мали адміністративну, військову, судову, фінансову владу). Їх призначав король. Також було ств. посаду - балії (здійснювали нагляд за діями прево). Реформи: 1) на всій території корол. домена були заборонені приватні війни. На всій іншій – встановлені 40 днів короля, протягом яких феодали не могли поч. Війну. 2) Феодалам-фасалам дозволено не з’являтись особисто на військову службу, якщо замість себе поставлять певну кільсть воїнів,а згодом сплатять певну суму. 3) Реорганізовано королівську курію. 4) Зміцнив становище прево та бальї ( королівські суди). Ревізори перевіряли їх діяльність. 5) Увів на своїй території єдину королівську монету, заборонивши використання грошей, випущених різними феодалами.