1.Первіснообщинний лад: характерні риси, стадії розвитку. Розклад первіснообщинного ладу, утворення держави і права, їхні характерні ознаки та соціальне призначення.

7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.

13. Суспільний лад Афінської держави.

Типова рабовласницька держава:

• вільні:

Громадяни;

Не громадяни;

• раби

Дієздатність наступала з 18 років.

Право займати посади – 30 років.

Право укладати шлюб – 30 років.

Служба в війську – 20 років.

Літугія – за свої кошти організовувати виставу,змагання.

Метеки – чужинці,які в силу обставни поселилися,й живуть на території Афін, вони не мали політичних прав

Раби – були в тяжкому становищі,поділялися на:

• державні;

• привітні.

14. Державний устрій Стародавніх Афін.

Афіни – зразок демократичної республіки.

Найвищий орган – народні збори.

В народних зборах приймали участь,чоловіки,громадяни.

Жінки,чужоземці,діти, - участі не брали.

Вирішували основні питання в державі:

1) фінанси, міжнародна політика;

2) скарги громадян;

3) інші питання.

Другий орган – Рада 500.

Їх перевіряла спеціальна комісія. Обирались раз на рік.

Притани

І пританія ІІ пританія

1-ий місяць урадує 2-ий місяць урядує

Засідання були відкриті.

Галіея – суд присяжних. Кожен закон був ґрунтовно обговорений.

15. Виникнення держави у Спарті, її суспільний устрій.

Пелопонес, аграрна країна, дорійці натуральне господарство, закони ретру, земельна реформа(10тис клерів), менелай племена ахеян, Лікург.

Спартанці (община рівних-3 філи-фратрії). Періеки(жителі сусідніх захоплених держав, не мали політичних прав), ілоти (раби)

Cиситії-спільні трапези

16. Державний лад Спарти, його особливості. Право.

2 царі(царська влада-спадкова, широкі повноваження).

Рада старійшин-герусія(питання на обговорення Народних зборів, судові ф-ції 30 осіб-2царі та 28 посадовців 60 років).

Народні збори-апелла(участь-чоловіки з 20 років скликались при потребі, виступати мали право не всі, а тільки посадові особи, голосування криком).

Колегія ефорів(5 осіб, обирали на рік контролювали службових осіб)

19.Суспільний устрій Риму в період республіки: громадяни і негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущеники, чужинці). Раби.

Вільні: громадяни, і не громадяни.

Громадяни: 1) повноправні; 2) неповноправні.

1) повноправні відповідала 3-ом статусам: 1)громадянства{народженням від батьків римлян,звільненням на воля рабів,усиновленням, наданням державою; втрата:боргове рабство, злочини}; 2) воліі; 3)сім’ї .

Із знатних родів формувався нобілем-сенаторський стан, вершники(купці);

2) неповноправні: вільновідпущеники, чужоземці

латини-майнова правоздатність, виступати в суді одружуватись з римлянами, згодом громадянство.

перегрини-правове становище визначалося договорами Риму з тим чи іншим народом).

Раби - початку патріархальний характер,приватні і державні раби. Джерела рабства:військовий полон, народження від рабині, купівля за кордоном, продаж громадян у рабство. Припинення рабства - відпущення на волю господарем, звільнення державою. Звільнені раби набували правового статусу господаря, раби лікарі, вчителі.