26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.

Імператор - стояв на чолі держави. Зосереджував законодавчу, виконавчу і судову владу. Також керував церквою і скликав церковні збори, призначав вищих церковних ієрархів. Кожний вид державної діяльності розглядався як служба імператорові, а всі урядовці вважались його слугами.

Імператор не вважався власником держави, як це було на сході, а держава була його вотчиною. Тобто, свяченою вважалась не особа, а місце яке вона займала.

У Візантії не було систоло спадкування. Вважалося, що імператора обирає народ і армія(сенат). Могутність і сила імператора залежали від величини його володіння. Імператор не міг користуватись державними землями для власної користі.

Центральні органи

Дорадчим органом при імператорові був сенат. На кінці IV ст. сенаторів було 2 тис. вони поділялись на розряди, кожний розряд мав різні права. У V ст. найвищий розряд(illustress) мав близько 800 членів, котрі користувались привілеями.

Сенат обговорював питання запропоновані імператором, готував законодавчі пропозиції. За дорученням імператора сенат виконував функції судової інстанції.

Державна Рада

Очолювала центральне державне управління. Вона складалась з вищих цивільних і військових урядовців, яких призначав імператор. Цей орган мав дорадчий характер і скликався переважно при необхідності, він був дуже оперативним і швидко збирався на відмінно від сенату.

До органів центрального управління відносили і вищі державні посади: магістр офіцій, префекти Преторія(2), префект столиці, коміти фінансів(2), магістри армії (2).

27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.

Після гострої соціально політичної кризи такі зміни: 1) зменшилась роль міст; 2)міщани селились у села; 3) зявилися розорені землевласники; 4) зросла роль Константинополя (військово-морська база); 5)Зросла кількість вільних селян-общинників; 6)втратила значення бюрократія; 7)замість чисельних податків встановлено один; 8) виникли кінонії – добровільні обєднання 2-3 людей(по договорах); 9) Виникла система логофетій – своєрідні відомства, як міністерства.; 10) втратили значення «партії цирку» 11) скорочена армія. Основна військова сила – селяни(стратіоти). За службу мали землю, пільги і зарплату. - Розгорнувся антицерковний рух (іконоборства); - Секуляризація церковних земель; - існувала державна експлуатація селян (податки, робота); - зростали земельні володіння держави ; -зростає кількість дрібних монастирів. - зростають податки; - збільшується кількість корпорацій. Титули присвоювалися і куплялися. Зберігалася виборність імператорів, закріплений інститут співправителів. Поглиблювалася соціальна диференціація. Влада у державі-великій земельній аристократії. Право захищало не общину, а феодала. Сенат виконував суто дорадчі функції.14 століття виникла громадянська війна між землевласницькою знаттю міською і це послабило Візантію. Турки напали і захопили Візантію 29.05. 1453р.