28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.

За роки правління Юстиніана Візантійська імперія досягла вершини могутності. Цей імператор намагався повернути минулу славу Візантії та відновити Римську імперію в колишніх межах. За наказом імператора Юстиніана І в 528-534 pp. було укладено зібрання законів «Звід громадянського права», в якому поєдналися давні римські правові норми і духовні цінності християнства. «Звід» проголошував рівність усіх громадян перед законом. Хоча рабство не скасовувалось, але заборонялося вбивати рабів, і вони отримали змогу звільнитися. Закони Юстиніана зрівнювали у правах чоловіка і жінку, забороняли розлучення, засуджене християнською церквою. У «Зводі» проголошувалась ідея необмеженої та абсолютної влади імператора: «воля імператора—джерело законів». Було закріплено право недоторканності приватної власності, необхідне для розвитку торгівлі та господарства.

29. Утворення Польської держави . Вотчинна монархія у Польщі (Х – ХІІІ ст.). Утворення та особливості станово-представницької монархії, її державний устрій (ХІV – XV ст. ) Община-ополє, вождя обирали на загальних зборах общини, виникають 2 центри, князівство Віслян і Полян, сформувалась вотчинна монархія, князі та знать змушувала населення до сплати данини, державу князі трактували як свою приватну спадкову власність, 2 періоди розвитку: 1-централізована держава, 2-децентралізація . Захоплення земель, прийняття християнства, Болеслав Хоробрий продовжував розширювати державу,отримав титул короля, міжусобиці, єдність повернено за Казимира1, процес збільшення влади феодалів, децентралізація, виникали поселення городи землі захоплювала церква, духовенство перше оформилося як окремий стан, вотчинні землі, рицарі отримували землю за військову службу, селянство переважно було вільним, холопи-попали в залежність, зароджувалося міщанство, магдебурзьке право, міста були князівські і приватні, посольство-ремісники, торговці, плебс-міська біднота, князівські селяни, приписні селяни, закупи, наймити, держ.устрій: сильна влада, князівська рада, віче, змішане престолоспадкування, феодальні з’їзди, двірцево-вотчинна система управління: комеси, воєвода, канцлер, скарбник, коморник, поділ на провінції і уділи. Відновився об’єднувальний процес, дворянство- найчисленніший стан, слабкість міщан, виборність монарха яке здійснював сейм дуалізм влади, у сеймі не було палати духовенства і 3 стану, децентралізація і територіальні втрати, сусп.. лад: шляхетство- привілейований замкнутий стан,привілеї, недоторканість шляхтича,духовенство, міське населення було неоднорідним, на селі поглибилася майнова диференціація, держ.устрій: очолював король, його обирали на феодальному з’їзді, Ядвіга, король видавав нормативні акти за згодою ради, вважався головнокомандувачем війська, Королівська рада вирішувала найважливіша питання разом з королем становила королівський суд, уряди центральні і локальні, управління територіями здійснювали урядники,конфедерації ств тимчасово.