- •1.Первіснообщинний лад: характерні риси, стадії розвитку. Розклад первіснообщинного ладу, утворення держави і права, їхні характерні ознаки та соціальне призначення.
- •7. Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.
- •13. Суспільний лад Афінської держави.
- •14. Державний устрій Стародавніх Афін.
- •15. Виникнення держави у Спарті, її суспільний устрій.
- •16. Державний лад Спарти, його особливості. Право.
- •19.Суспільний устрій Риму в період республіки: громадяни і негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущеники, чужинці). Раби.
- •20. Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).
- •21. Сенат у Римській державі (порядок утворення, компетенція та роль ).
- •22. Інститут магістратури у Стародавньому Римі : загальна характеристика, види магістратури (виникнення, основні риси, види та роль).
- •23.Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- •24. Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сулли, тріумвірати.
- •25.Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- •27. Поділ Римської імперії на Західну та Східну. Падіння Західної імперії та її історичне значення.
- •28. Джерела римського права в період республіки, їхня загальна характеристика. Діяльність преторів і юристів як джерело права.
- •29. Закони хіі таблиць у Римі, їхня характеристика.
- •30. Джерела римського права в період імперії.
- •1.Винекнення феод.Д-ви і права:суть,особл.,та етапи розвитку.
- •2.Винекнення д-ви Франків. Сусп лад. Реформи Карла Мортела.
- •3. Державний устрій Франків. Верденський договір 843р.
- •4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”…
- •5.Утворення Французької феодальної держави. Етапи її розвитку.
- •6.Сеньйоріальна монархія у Франції (сусп.Лад, держ.Устрій)9-12ст. Королівська влада. Реформи Людовика іх.
- •7. Утворення станово-представницької монархії у Франції, характерні риси. Зміни в суспільному устрої.
- •8. Державний устрій Франції в період станово-представницької монархії. Генеральні Штати. Паризький парламент. Виникнення прокуратури та адвокатури.
- •9.Встановлення абсолютизму у Франції. Зміни в сусп. Ладі та держ. Устрої. Реформи кардинала а. Ришельє та Людовика хіv.
- •10. Завоювання Британії англо-саксами. Утворення англо-саксонських держав ( V – vіі ст. ).Сусп.
- •11.Завоювання Британії Вільгельмом Завойовником. Зміни в соціально-економічній і політичних системах (хі ст.).
- •13.Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- •14. Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування.
- •15. Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії (хііі – хіv cт.). Виникнення структура, компетенція англійського парламенту (хііі –xvіі ст. ).
- •16. Виникнення та особливості англійського абсолютизму. Зміни в соціально-економічній системі та суспільному устрої. Державний устрій Англії в період абсолютизму ( XV – XVII) .
- •17.Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення,структура,роль суду присяжних в Середньов. Англії.
- •18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).
- •19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).
- •21. Становлення князівського абсолютизму в Середньовічній Німеччині: причини, передумови, суть та оцінка.
- •22. Саксонське та Швабське зерцала в Німеччині: прийняття, зміст та оцінка (хііі ст.).„Золота булла” 1356 р.
- •23. Кароліна 1532 р. В Німеччині – кодекс кримінального та кримінально-процесуального права.
- •24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
- •25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
- •26.Державний устрій Візантії у V – VIII cт.
- •27.Еволюція суспільного ладу та д-ного устрою Візантії у 8-14ст.
- •28. Джерела права Візантії : Кодифікація Юстиніана.
- •30. Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій (хv – xvіі ст.).Магнатська олігархія у Польщі. Польська конституція 1791 р. Падіння ( розподіли) Речі Посполитої .
- •1.Передумови, етапи, особливості англійської буржуазної революції хvіі ст. «Петиція про право» 1628 р.
- •2. Перший етап революції в Англії, соціально-політичні реформи, „ Велика ремонстрація” і „Трьохрічний акт „ 1641 р.
- •3.Проголошення республіки у Англії в 1649 р. Зміни в державно-політичній системі. „ „Навігаційний акт” 1651 р., „Знаряддя управління” 1653 р.
- •4. Реставрація монархії у Англії в хvіі ст. Утворення і суть партій торі і вігів у Англії. Спроби реставрації абсолютизму. „Habeas corpus act” 1679 р.
- •5.„Славна революція” 1688 р. У Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р.„Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. І ін.
- •6. Виборча реформа 1832 р. У Англії. Її причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
- •7. Чартистський рух у Англії. Виборча реформа 1867 р.
- •8. Виникнення лейбористської партії у Англії. Акт про парламент 1911 р. У Англії.
- •9. Виникнення англійських колоній у Північній Америці. Їх політичне та економічне становище. Організація управління.
- •10. Війна американського народу за незалежність від Англії. „Декларація незалежності” 1776 р. (зміст та оцінка) .
- •11. „Статті конфедерації” у сша 1781 р.: передумови прийняття, зміст та оцінка.
- •12. Конституція сша 1787 р: прийняття, структура, основні положення та оцінка.
- •13. Законодавча влада сша за Конституцією 1787 р. Структура Конгресу, порядок утворення палат та їхня компетенція
- •14. Виконавча влада у сша за Конституцією 1787 р. Президент (порядок обрання та компетенція)
- •15. Судова влада за Конституцією сша (порядок утворення та компетенція).
- •17. Проблема рабства у сша. Громадянська війна (1861-1865 рр.) Законодавство цього періоду. Економічні та політичні наслідки Громадянської війни. Другий цикл поправок до Конституції сша.
- •18. „Реконструкція” Півдня після Громадянської війни у сша. Поява та суть „Чорних
- •19. Виникнення і оформлення демократичної та республіканської партій у сша.
- •20. Причини, етапи, значення Великої французької революції хvііі ст. Декларація прав
- •21. Перший етап революції у Франції (1789 – 1792 рр.). Конституція 1791 р.
- •22. Встановлення якобінської диктатури у Франції. Соціально-економічна і політична
- •23. Період директорії та консульства у Франції. Конституції 1795 і 1799 рр.
- •24. Проголошення імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Державний устрій і
- •25. Революція 1848 р. У Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848
- •26. Третя республіка у Франції (1870 – 1940 рр.), її державний устрій та політичний
- •27. Джерела та основні риси права Франції після Великої революції 1789 р. Кодифікації
- •28. Утворення єдиної Німецької імперії 1871 р. Конституція 1871 р.
- •29. Державний устрій та політичний режим Німецької імперії кінця XIX – початку XX ст
- •30. Утворення дуалістичної Австро-Угорської монархії у 1867 р. Конституційні закони
- •1867 Р. Державний устрій та політичний режим Австро-Угорської монархії
- •1. „Новий курс” президента ф. Д. Рузвельта у сша. Закон Вагнера 1935 р.
- •2. Доповнення та зміни до Конституції сша: xvіі - ххvііі поправки ( причини появи, зміст та оцінка).
- •3. Законодавство періоду «холодної війни» у сша : політичне та профспілкове (закони Маккарена-Вуда 1950 р., Хемфрі-Батлера
- •1954 Р. , Тафта-Харлі 1947 р. Та Лендрама-Гріффіна 1959 р. Та ін.) .
- •4. Посилення влади президента сша в роки та після Другої світової війни.
- •5. Верховний суд сша та його роль у політичній системі країни у хх ст.
- •6. Судова система сша в сучасний період.
- •7. Характеристика виборчого права у сша (історія розвитку, правове регулювання, оцінка).
- •8. . Реформи виборчого права у Великобританії 1918, 1928, 1949, 1969 рр. (причини, зміст та оцінка) .
- •9. Королівська влада у Великобританії у хх ст., її характеристика та оцінка.
- •10. Парламент Великобританії у хх ст. Його компетенція та роль у державно-політичній системі. Парламентська реформа 1949 р.
- •11. Кабінет міністрів у Великобританії на сучасному етапі: порядок формування, компетенція, роль у державно-політичній системі країни.
- •12. Падіння Третьої республіки у Франції. Фашистська окупація. „Держава Віші”.
- •14. Передумови прийняття Конституції Франції 1958 р., її структура, основні принципи, оцінка. Державний устрій Франції за Конституцією 1958 р.
- •15. Революція 1918 – 1919 рр. В Німеччині. Проголошення Веймарської республіки. Діяльність уряду ф. Еберта.
- •16. . Прийняття, структура оцінка Веймарської конституції Німеччини 1919 р. Державний устрій Німеччини за Конституцією 1919 р
- •17. Характеристика Веймарської Республіки в Німеччині. Її державно-політичний розвиток, партійна система, суть та оцінка.
- •18. Виникнення націонал-соціалістичної робітничої партії (фашистської) в Німеччині. Її програма та боротьба за владу.
- •19. Прихід до влади фашистської партії в Німеччині. Встановлення монополістично-партійної диктатури та реакційного політичного режиму. «Одержавлення» партії.
- •21. Каральна система фашистської диктатури в Німеччині ( са, сс, сд, гестапо, концтабори, поліція та ін.). Падіння фашистської диктатури.
- •22. Передумови створення післявоєнної державності в Німеччині. Потсдамська та інші конференції 1943 - 1945 р. Окупаційний режим.
- •23. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Прийняття Боннської конституції 1949 р. Державний устрій фрн за Конституцією 1949 р.
- •24. Створення Німецької Демократичної Республіки. Входження ндр до складу фрн. Юридичне оформлення цього процесу, оцінка.
- •25. Виникнення фашистського руху в Італії. Прихід фашистів до влади. Особливості італійського фашизму.
- •26. Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури. «Корпоративна система». Падіння режиму.
- •27. Проголошення республіки в Італії та прийняття конституції 1947 р. Державний устрій Італії за конституцією 1947 р.
- •28. Відновлення незалежності Польської державності у 1918 – 1919 рр. Конституція 1921 р.
- •29. Характерні риси державно-правового розвитку Польщі 1921 – 1939 рр. (Друга Річ Посполита). Режим «санації».
24.Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій (х – хvііі ст.). Реформи Марії-Терезії та Йосифа іі (хvіі ст.)
Землі Австріїу давнину були заселені іллірійським населенням,потім – кельтами. У процесі так званого Великого переселення народів, на територію Австрії вторглися різні племена. Більшу частину земель Авсирії наприкінці 8 століття імператор франків Карл Великий приєднав до складу Франкської держави. Була створена так звана Східна марка. З розпадом Франкської держави(843р.) територія Австрії опинилась у складі Східно – франкського королівства(згодом Німеччини). У першій половині 10 століття ці землі захопили угорці,згодом ці землі відвоював німецький імператор Оттон I ,утворивши баварську Східну марку,за якою згодом закріпилась назва – Маркграфство Австрія.
Суспільний лад:
Панівним і привілейов. станом були феодали: світські та духовні.
Світські феодали – не були однорідними. Верхівку становили шляхетні люди(князівські або графські роди). Духовенство – становило другу велику групу феодалів. Чітка організація церкви,її централізований характер,великі матеріальні багатства – сприяли зростанню його впливу й авторитету.
Щодо міського населення,то існували:1)багатша,патриціанська верхівка; 2)середня верства(купці,торговці,багатші ремісники); 3)міське плебейство – біднота,низи. Селянство – було найбезправнішою верствою населення. Були три категорії селян: 1)селяни – чиншовики(отримували свою колишню землю у користування сплачуючи за це повний чинш)
25. Утворення Візантійської держави та її суспільний лад .
У 330 р. імператор Констянтин переніс столицю римської імперії у місто Візантій, древню Мегарську колонію на Босфорі. Нову столицю назвали на честь імператора – Константинополем. Тут були родючі землі, що лежали у добре сприятливій природничій зоні. Було багато корисних копалин, джерел нафти. Завдяки вдалому місцезнаходженню Константинополь швидко вийшов на провідні ролі в Європі. Високий рівень економіки сприяв зміцненню могутності Візантії і тому, що вона стала одним з найбільших центрів торгівлі у світі. За правління Юстиніана було проведено адміністративну і законодавчу реформи, зміцнено централізацію держави, створено міцну армію. Однак вже наприкінці VI ст. імперія вступає в період кризи і вже до середини VIIІ ст. територія зменшується майже в двічі. Льву ІІІ вдалось зупинити наступ арабів і стабілізувати ситуацію в імперії.
Суспільний лад: Верхівку становили сенатори,привілейована знать. Це переважно зем. та фін. магнати, високі д-ні й придворні сановники. Сенатори користувались низкою пільг і привілеїв. Сенатори звільнялися від усіх місц. поборів і повинностей,але не заг.д-них. Куріали становили другий привілейований стан. Це стан міських земельних власників, муніципальна аристократія. Вони входили до складу міських курій ,звідси і назва. Духовенство — 3-ій привілейований стан. Церква володіла численними маєтками, великими ділянками землі, різними правами і привілеями. Ремісники (Професії ремісників були спадковими, за залишення своїх занять їм загрожувало покарання.) Селянство под. на три основні групи: вільних дрібних землевласників, вільних колонів, які орендували землю у землевласників, приписних колонів.