17.Судова система Англії в період Середньовіччя (XI – хvіі) . Виникнення,структура,роль суду присяжних в Середньов. Англії.

1-шу спробу узагальнити практику корол. суддів зробив у 1198р головний суддя Англії РанульфГленвілль у трактаті «Про закони Англії». Після нормандського завоювання Англії розпочалася консолідація правових звичаїв і традицій у межах єдиної правової системи,загальної для всієї країни, яка згодом дістала назву "загального права". Судовий процес у цивільних і та кримінальних справах мав змагально-звинувачувальний характер. Доказами були : присяга, свідчення, власне зізнання. Широко застосовувалися тортури. Державного обвинувачення не було. У 13 статті зявилися правозахисники, які поділялися на баристерів та соліситорів. Соліситори займалися підготовкою справи до суду, а баристери брали участь у судовому процесі. Барристер адвокат, представник однієї із адвокатських професій в Англії. На відміну від соліситора, має право виступати у всіх судових процесах, дає заключення із найскладніших питань. Соліситор - адвокат, який веде справи у судах графства, готує матеріли для баристерів; також виконує функції юрист-консультанта.

Інститут присяжних виник внаслідок реформ Генріха ІІ. Роз’їзні судді, слабо орієнтуючись у місц. відносинах, при розгляді спорів стосовно права власності та володіння землею, а згодом і в інших справах, повинні були вислухати показання 12 рицарів або інших вільн.повноправ. громадян.

Значної ролі у здійсненні правосуддя в Англії 13-16ст. набули велике та мале журі присяжних. Велике журі(обвинувачальне) повинно було розшукувати злодіїв, грабіжників, розбійників і їх спільників. Їх було 23 особи.

Мале журі налічувало 12 присяжних і становило складовий елемент самого англ суду. Члени цього журі брали безпосередню участь у розгляді справи по суті й виносили вердикт.

18. Джерела права Середньовічної Англії (загальне право, право справедливості, статутне право і ін.).

Звичаї, нормандське законодавство, законодавство королів, загальне право(common law) створили роз’їзні судді, прециденти,праця юристів, церковне право, статути-видавалися парламентом

19.Виникнення „Священної римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (х-хііі ст.).

Розпад імперії Карла Великого у середині lX ст. поклав початок самостійному існуванню Східно-Франкського королівства,через 100 років воно почалось називатись Тевтонською державою.

У тевтонській державі було кілька ранньофеодальних утворень – герцогства Саксонія, Тюргінія, Швабія. Герцог мало чим відрізнявся від вождя племені,організація влади була примітивною. Наприкінці 10 ст. князівства згуртувалися, у ник утворилася чудова армія. Німецький король прагнув підкорити італію.,римський папа потребував підтримки нім. короля тому що місцеві феодали захопили владу в римі. Оттон I , в середині Х ст. захоплює північну і центральну частини Італії, і в 962 папа римський коронує його імперською короною . Створена Оттоном I держава отримала назву Священна римська імперія німецької нації . У 12 ст. німецькі князівства переживали занепад , центр. обіжні сили послаблювали могутність імперії .Королі з династії гогенштауфенів намагаличя силою приєднати Італію , але безуспішно. Німеччина в економічному відношені постає однією з найбільш відсталих країн у Європі.Феодальні відносини стали розвиватись не раніше 12 століття. Суспільство поділялось на 2 класи - військовий і податний(селянство). Військовий стан складався з великих землевласників та середніх та дрібних лицарів.Частина селян володіла землею на основі чинша,тобто введення певних платежів на користь власника землі. Міщани були землевласниками або ж ремісниками і торговіцями.

20.Виникнення та особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Формування та роль суспільних станів. Утворення , структура, роль Імперського сейму та імперського камерального суду в Німеччині ( ХV – XVІІ).

Станово-представницбка установа подібна до Генеральних штатів у Франції чи парлаиенту у Англії у вигляді рейхстагу виникає і в Німеччині. Імперські з'їзди, або рейхстаги, складалися з трьох ко­легій: колегії курфюрстів, колегії князів, графів і вільних госпо­дарів (панів), а також колегії представників імперських міст. Кож­на колегія засідала окремо.

Імператорський Камеральний суд – верховний суд для всієї імперії. У 1521 р. Він остаточно організувся. Обов’язки: - голосування на засідарннях суду і оголошення вироку; - призначення імператором із середовища вищого духовенства. На підставі імперського законодавтва і римського права Камеральний суд виносив вироки, які стали рицепціями права у Нім. Вироки Камерального суду стосовно осіб стосовно осіб імператорського підпорядкування виконували імператорські регіональні органи і тереторіальні правителі.

1.Колегія курфюрстів – сім магнатів. Головуючий колегії – архієпископ Майнцський. Куфюрстер мав 1 голос.

Імператор скликав імператорський сейм, визначав час і місце зборів.