63. Правовий та економічний зміст власності.
Поняття «власність» використовують у двох значеннях: економічному та юридичному.
З економічної точки зору власність відображує, з одного боку відносини між людьми с приводу присвоєння засобів і результатів виробництва, а з іншого - спосіб поєднання робочої сили і засобами виробництва.
З юридичної точки зору власність характеризує майнові відносини фізичних і юридичних осіб, щодо привласнення, володіння та використання ними різних цінностей(матеріальних, духовних). Зазначені відносини закріплюються системою чинного законодавста кожної країни, а також міжнародними правовими нормами.
Отже, між власністю як економічною та юридичною категоріями, незважаючи на відмінність між ними, існує тісна взаємодія і взаємозв’язок. Власність через багатоманітність її суб'єктів (фізичні та юридичні особи) реалізується у різних формах .
64. Предмет економічної теорії.
Економічна теорія - це фундаментальна економічна наука, яка вивчає загальні закономірності господарського життя, відносини між людьми, що складаються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.
Об’єктом досліджень у найзагальнішому вигляді є сукупність явищ, що вивчаються. Для економічних досліджень - це економіка, господарське життя, економічна діяльність загалом.
Предмет дослідження – це мета вивчення , тобто те, о наука ставить у центр своєї системи. Як свідчить практика, предмет науки, зокрема економічної теорії, значною мірою залежить від вихідних позицій тієї чи іншої теоретичної концепції.
Наприклад представники неокласичної школи економічної думки при визначенні предмета економічної теорії почали використовувати термін *економікс*. Предметом цієї науки є *дослідження зусиль людини для задоволення її потреб*.
65. Прибуток. Основні напрямки використання прибутку.
Прибуток підприємства - це прирощення на використаний капітал.
Прибутокзавжди є власністюпідприємця, якийавансувавкапітал для йогоодержання. Привласненняприбутку — це одна з важливих форм економічноїреалізаціївласності. Виходячи з цього, власниккапіталу, щопринісприбуток, визначає і напрямивикористанняприбутку. Цеположеннязафіксовано й законодавчими актами. В ЗаконіУкраїни «Про підприємства в Україні» зазначено, що порядок використанняприбутку (доходу) визначаєвласник (власники) абоуповноважений ним орган згіднозі статутом підприємства. Діапазонцихнапрямівнадзвичайно широкий. Однак при цьому в кінцевомупідсумкуприбутоквикористовується, по-перше, для розрахунку з державним бюджетом різнихрівнів, по-друге, для створення резервного (страхового) фонду, по-третє, для створення фонду нагромадження і, по-четверте, для формування фонду споживання (задоволенняневиробничих потреб). Цінапрямивикористанняприбуткурегулюютьсязаконодавчими актами кожноїкраїни. Згідно з законодавством, державнийвплив на вибірнапрямів і обсягіввикористанняприбутку (доходу) здійснюється через податки, податковіпільги, а такожекономічнісанкції.
У практиціпідприємницькоїдіяльностірозрізняютьбалансовий і чистийприбуток. Балансовимприбуткомназиваютьрізницюміжзагальною сумою виручкипідприємства (фірми) і загальнимивитратамивиробництва (собівартістю) за певнийперіод (місяць, квартал, рік). Зодержаного балансового прибуткувносятьпередбаченічиннимзаконодавствомподатки та іншіобов'язковіплатежі до бюджету. Частинуприбутку, щозалишаєтьсяпісляздійсненнязазначенихплатежів, називають чистим прибутком. Йогоспрямовуютьнасамперед на формуваннярезервного (страхового) фонду. Коштицього фонду використовують для стабілізаціїфінансовихзв'язків з державним бюджетом, банками, партнерами, на позаплановепридбанняустаткування та новоїтехнікитощо. Другим напрямомвикористаннячистогоприбутку є формування фонду нагромадження. Йогостворюють з метою фінансуваннявитрат на розвитоквиробництва, технічнепереоснащення і реконструкцію, новевиробничебудівництво і розширенняоб'єктів, виконаннянауково-дослідних і дослідно-конструкторськихробіт, здійсненняіншихвитрат на розвитокматеріальноїбазипідприємства.