- •50. Основні компоненти грошей.
- •51. Основні напрямки, пріоритети, методи економічної політики.
- •52.Основні форми власності та їх взаємодія.
- •53.Особливості аграрної та індустріальної цивілізації.
- •54.Особливості розвитку інфляційного процесу в Україні.
- •55.Особливості становлення ринкових відносин в Україні.
- •56. Підприємництво і його форми.
- •57. Підприємство та його форми.
- •58. Поділ праці.
- •59. Поняття ринку. Функції ринку.
- •60. Поняття циклу. Середні і довгі цикли.
- •61. Попит і пропозиція товарів та механізм їх взаємоврівноваження в ринковій економіці.
- •62. Потреби та інтереси – рушійні сили економічного розвитку.
- •63. Правовий та економічний зміст власності.
- •64. Предмет економічної теорії.
- •65. Прибуток. Основні напрямки використання прибутку.
- •66.Результати макроекономічної діяльності.
- •67. Рентабельність.
- •68. Ринок цінних паперів.
- •69. Роздержавлення, приватизація та їх мета.
- •70. Розподіл доходів. Суть і функції розподілу в умовах ринкової економіки.
- •73.Система відносин власності в економіці України.
- •74. Структура ринку.
- •75. Сутність економ. Зростання.
- •76. Сутність заробітної плати, її форми і системи.
- •Суть конкуренції, умови її виникнення.
- •Теорія трудової вартості та граничної корисності.
- •Тіньовий ринок.
- •Товар і його властивості.
- •Умови існування ринку.
- •Фондова біржа. Основні види операцій, здійснюваних на фондовій біржі.
- •88.Форми підприємств залежно від їх розмірів.
- •87.Форми організації виробництва.
- •91.Формування економічної політики.
- •93.Характеристика економічних відносин. (Характеристика мев)
- •94, Циклічність як загальна закономірність ринкової економіки.
- •92. Функції економічної теорії.
- •95. Ціна і ціноутворення.
- •78. Сутність ціни. Фактори, що впливають на ціни.
- •96. Шляхи переходу до ринку.
Тіньовий ринок.
Нелегальний (тіньовий) ринок заборонений законом. Він є продовженням тіньової економіки, що являє собою несанкціоновану господарську діяльність. Така економіка існує в усіх країнах незалежно від соц.-економ. устрою. Тіньовий ринок має таку саму структуру, що й легальний, тобто його елементами є і предмети споживання, і засоби виробництва, і кредит, і робоча сила.
Основними сегментами тіньового ринку і механізмами одержаннятіньових прибутків є:
корупція;
приховування реальних прибутків громадян, а також прибутків підприємств від оподатковування (ухилення від сплати податків);
нелегальний експорт капіталів;
незаконна приватизація державної власності;
дрібні розкрадання на державних, акціонерних і колективних
підприємствах;
нелегальні валютні і зовнішньоекономічні операції
(контрабанда);
фінансове шахрайство.
Несанкціонована діяльність зумовлює розвиток шахрайства, крадіжки, зловживання чиновників владних структур і виникнення мафії. Б-ба з тіньовою економікою може бути успішною лише при подоланні товарного дефіциту, монопольних явищ у процесах вироб., обміну, розподілу і споживання. Ніякими адміністративними карними методами при збереженні їхньої економічної бази мафіозні структури побороти не вдасться.
Товар і його властивості.
Економічною основою товарного виробництва є товар.
Товар - це продукт праці, який виробляється для обміну шляхом купівлі-продажу.
Кожний товар має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини, по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Тобто йому властиві споживна вартість і вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі й послуга.
Послуга - це економічне благо, що немає товарної форми, її надають людям, котрим вона потрібна, у формі цілеспрямованої корисної дії чи обслуговування.
Споживна вартість - здатність речі задовольнити певну потребу людини. Причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживна вартість. Корисність речі надає їй споживної вартості. Товари як споживні вартості відрізняються за призначенням у задоволенні потреб людини: одні з них задовольняють потреби в їжі, другі - в одязі, треті - у засобах пересування і тощо.
Споживна вартість речей, їх корисність для людей тісно пов'язана з прогресом науки і техніки, розвитком продуктивних сил у цілому. Споживна вартість властива не лише товарам, які набувають речової форми - хустка, чоботи тощо, а й послугам - вчителя, лікаря, актора. Особливого значення набуває така споживна вартість, як інформація. Розвиток сфери послуг свідчить про ступінь розвиненості суспільства, про те, як воно піклується про основну його цінність - людину.
З'ясування природи другої властивості товару - вартості - є більш складним. Вартість, на відміну від споживної вартості, не лежить на поверхні явищ. Вартість - це внутрішня властивість товару, зовнішньою формою прояву якої є мінова вартість.
Вартість - уречевлена в товарі суспільно-необхідна праця, що затрачена на виготовлення даного товару.
Мінова вартість - видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожний окремий товар може обмінюватися на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей.
Споживна вартість і вартість товару зумовлені двоїстим характером праці, втіленої у ньому. Праця товаровиробника є водночас і конкретною, і абстрактною. Конкретна форма праці обумовлена тим, що вона завжди спрямована на створення цілком конкретних споживних вартостей (наприклад, стільця, костюму, книги). Для того, щоб виробити якесь благо, потрібні конкретні умови: конкретна професійна підготовка (наприклад, столяра), цілком конкретний предмет праці (дерево), цілком конкретні засоби праці (пилка, молоток, долото, рубанок). Тому будь-яка трудова діяльність завжди є не що інше, як конкретна праця. Поза конкретною формою трудової діяльності немає праці як такої.
Слід зазначити, що абстрактна праця створює вартість, яка виражає виробничі відносини. Якщо немає останніх, то немає й абстрактної праці. Наприклад, якщо людина виготовила річ, але не продає її, а дарує кому-небудь, то праця, втілена у цій речі, не є абстрактною і не створює вартості.
Товарна біржа. Мета та функції товарної біржі. Суб'єкти товарної біржі, її угоди. +- ст. 182
Товарна біржа - це комерційне підприємство, різновид товарного ринку оптової купівлі-продажу товарів масового виробництва, на якому реалізація здійснюється без попереднього огляду за зразками і стандартами при наперед встановлених розмірах мінімальних партій і на якому формуються ринкові ціни в залежності від фактичного співвідношення попиту і пропозиції. Діяльність товарних бірж в Україні регулюється законом "Про товарну біржу". В світовій практиці до біржових товарів належать 60-70 найменувань.
Для товарної біржі характерні такі риси:
1) регулярність функціонування;
2) ведення торгівлі однорідними товарами з певними характеристиками на основі жорстких правил і в спеціальному місці;
3) продаж біржових товарів здійснюється за допомогою представлених зразків, або стандартів, а самі товари на біржі відсутні.
Всі операції на товарних біржах поділяються на два види: операції з реальним товаром, які передбачають наявність товару на момент угоди, і строкові, або ф'ючерсні операції, тобто попередній продаж товару, якого ще не виробили. Більшість біржових операцій (90 і більше відсотків) складають саме ф'ючерсні угоди. Метою ф'ючерсної угоди є не продаж чи придбання реального товару, а отримання різниці в цінах, яка виникає до терміну завершення угоди, тобто спекуляція, а також страхування (хеджування) від втрат, пов'язаних зі зміною цін на товари.
Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:
- з негайним виконанням (“угоди на реальний товар” або “касові угоди”).;
- термінові (угоди на строк). Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.
Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати), товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту. Ф'ючерсний контракт як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.
При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Особливості ф'ючерсної угоди полягають у тому, що:
- предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару; - предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів; - біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею “ліквідаційного строку”);
- особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. З свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку.