60. Поняття циклу. Середні і довгі цикли.

 Економічний цикл — цечасовийпроміжокміждвома кризами.

Середні цикли їхщеназивають циклами КлементаЖугляра (за ім'ямфранцузькоговченого-економіста, якийдосліджувавсередні цикли у другійполовині XIX ст.). Вінпов'язував причину середніхциклівтежзі сферою креди­ту і виявив, щовониповторюються з періодичністю 8—10 ро­ків, щозбігається з періодичністюсередніхциклів, причи­ну якихвченіпов'язували з періодичністюоновлення основ­ного капіталу.

До середніххвильвідносять так звані будівельні цикли СаймонаКузнеця (американськийвчений, лауреат Нобе­лівськоїпремії), якийпов'язувавциклічніколивання з пе­ріодичнимоновленнямжитла та деякихтипіввиробни­чихспоруд і визначавїхнютривалість (періодичність) у 15—20 років.

Середні цикли щеназива­ють промисловими. Промисловий (економічний) цикл є найгострішою фор­мою проявувластивихринковій (капіталістичній) економіцісуперечностей і водночасдоситьжорстким, але дієвим спо­собом вирішенняїх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з марксистськоютеорією, є періодичнеоновлення основного капіталу.

Періодичністьциклів, таким чином, визначаєтьсяперіо­домоновлення основного капіталу. Чим швидшевоновідбувається, тимчастішевідбуваютьсякризи. У період, описаний К. Марксом, оновлення основного капіталуздій­снювалося з періодичністю 10—11 років. Такоюбула і пе­ріодичністьсередніх (промислових) циклів.

Довгі цикли(хвилі):

61. Попит і пропозиція товарів та механізм їх взаємоврівноваження в ринковій економіці.

Попит - це платоспроможна потреба у певному товарі. Інакше кажучи, це сума грошей, яку покупці готові заплатити за потрібне їм благо.

Попит залежить від доходів покупців, потреби у товарах(послугах) і цін на них, тобто він підвищується у разі зростання доходів, зниження цін або за одночасної дії цих чинників, і навпаки. Ця залежність дістала назву закону попиту.

Загалом величина попиту зумовлюється переважно ціною товару: що нижча ціна на якесь благо, то вищий попит на нього. Кількісну залежність попиту від зміни цін на товари називають еластичністю попиту.

Пропозиція – це кількість товарів і послуг, що пропонуються до продажу на ринку за певною ціною.

Пропозиція також залежить від ціни: що вона вища, то вища пропозиція з боку продавця, оскільки останній зацікавлений отримати якомога більше грошей від продажу товарів(послуг), що становить його економічний інтерес. Цю залежність називають законом пропозиції. Кількісна залежність пропозиції від зміни цін на товари дістали назву “ еластичність пропозиції”.

62. Потреби та інтереси – рушійні сили економічного розвитку.

Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу.

Сукупність суспільних потреб можна розглядати під різним кутом зору. Наприклад, їх поділяють на виробничі(продовжують процес виробництва: метал, цемент, обладнання, електроенергія), невиробничі(спрямовані на забезпечення потреб людини: цукор, хліб, меблі, одяг, послуги).

Особисті економічні потреби можна класифікувати:

 * фізіологічні (матеріальні) потреби, задоволення яких забезпечує відтворення фізичних здібностей людини (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення);    *духовні потреби, задоволення яких забезпечує відтворення та розвиток інтелекту людини (одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення);    *соціальні потреби, задоволення яких пов'язане з функціонуванням соціальної сфери суспільства (охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв'язок ).

З урахування суб’єкта споживання розрізняють потреби окремої людини, сімі’ї, колективу підприємств, працівників певної галузі виробництва, жителів певних населених пунктів, суспільства загалом.

  За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на: - абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством; - дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни; -фактичні - виступають у формах задоволеного попиту.

Закон зростання потреб: об’єктивний закон зростання потреб відображує безперервне зростання маси і різноманітності споживних вартостей у результаті зростання продуктивних сил.

Формування і регулювання потреб у суспільстві безпосередньо визначається розвитком виробництва.

Економічний інтерес –це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин. Вона забезпечує самостійність, саморозвиток суб’єкта, тобто створення умов, достатніх для його відтворення на рівні прогресивних соціально-економічних досягнень.

 Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями:    * за важливостю: корінні(визначальні) та другорядні;     * за часовом дії - поточні та перспективні;    * за об'єктом інтересу - майнові, фінансові, інтелектуальні, режиму праці та комфорту, умов праці й життя;     * за ступенем усвідомлення - дійсні та помилкові * за носіями інтересу(суб’єктами): особисті, сім’ї, колективні(групові), загальнонародні, загальнолюдські, споживача, виробника, відомчі, регіональні, робітників, селян, інтелігенції, професійних груп, національні, демографічних груп, інтернаціональні.

У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації.