Антиінфляційна політика
Інфляція - це знецінення грошей через зростання цін. Антиінфляційна політика – це комплекс заходів державного регулювання економіки, спрямованих на боротьбу з інфляцією. Розрізняють 3 види інфляції: • повзуча - темп зростання цін за рік не більше 10% • галопововзуча - темп зростання цін за рік досягає 10-100% • гіперінфляція-річні темпи приросту цін перевищують 100% У розвинених країнах і країнах Євросоюзу річний темп інфляції в середньому досягає 2-4%. В Україні темп інфляції зараз - більше 11%. Повністю позбутися інфляції в сучасних умовах неможливо, оскільки не можна ліквідувати фактори, які вона викликє. Протидіяти інфляції можна тільки через реалізацію державної політики, яка б об'єднувала цілі та методи довго і короткострокового характеру. Методи антиінфляційної політики мають бути змішаними, тобто такими, які передбачають заходи монетарного і немонетарного характеру в залежності від виду і типу інфляції, особливостей її прояву в різних країнах. Найважливішою складовою антиінфляційної стратегії уряду є запобігання інфляційним очікуванням. Усі суб'єкти господарської діяльності мають позбутися страху знецінення заощаджень і довіряти уряду і його політиці.
Поки український ринок недостатньо розвинений, він не в змозі впливати на зміни світових, а також внутрішніх цін в окремих базових галузях економіки. Держава повинна втрутитися в ці процеси, інакше буде тривати зростання інфляції
2.Банки та операції, що вони здійснють.
Банк - кредитно-фінансова установа, яка зберігає кошти і капіталовкладення, надає кредити та здійснює послуги по фінансових операціях. Банківська система сьогодні - це одна з найважливіших і невід'ємних структур економіки. В Україні функціонує дворівнева банківська система. Вона об'єднує НБУ (основна мета банку - забезпечення стабільності нац. валюти і здійснення нагляду за банківською діяльністю) та комерційні банківські установи. Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків та депозитів. За даними НБУ в Україні зараз приблизно 200 комерційних банків, два з яких є державними (Ощадбанк і Експортно-імпортний банк) Банківські операції: * Ведення рахунків клієнтів; * Фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестиційних коштів; * Випуск платіжних документів та інших цінних паперів (чеків, акцій, векселів, облігацій і т.п.); * Купівля у організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти; * Купівля та продаж у держави і за кордоном дорогоцінних металів, природних дорогоцінних каменів; * Надання консультаційних послуг, пов'язаних з банківською діяльністю. Чистий прибуток банку, взятий у відношенні його власного капіталу, становить норму банківського прибутку:
де
- норма банківського
прибутку,
- чистий прибуток
банку,
-
власний капітал
банку.
3.Валовий внутрішній продукт та його структура.
Для обчислення обсягу національного продукту економічна наука використовуєцілу низку показників, серед яких визначальне місце займає показник валовоговнутрішнього продукту. ВВП-це вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни (резидентами інерезидентами) за певний період. Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери, таких як будинки і одяг, вартість послуг, скажімо, брокера і лекція економіста.Обсяги виробництва кожного такого товару іпослуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і становить ВВП. На практиці для розрахунків ВВП використовують такі методи - за витратами, за доходами і за виробництвом.
Структура ВВП за витратами :
Структура ВВП за доходами:
