1.Поняття і основні вимоги законності. Правозаконність.

Законність - один з основоположних принципів діяльно¬сті державних органів, громадських організацій, роботи по¬садових осіб і поведінки громадян. Дотримання законності є найважливішим напрямом формування правової держави.

Усі закони держави мають виражати волю й інтереси на¬роду, бути конкретним виявом народовладдя.

За¬конність розглядається у двох аспектах.

- законність як правовий режим точного і не¬ухильного здійснення законів та інших нормативно-право¬вих актів у всіх сферах державного і суспільного життя (означає явище, покликане створю¬вати сприятливі умови для втілення приписів законів і підзаконних актів у повсякденну практику життя держави та су¬спільства).

- законність як існування належного та ефек¬тивного контролю за неухильним дотриманням приписів правових норм, виявлення правопорушень і притягнення вин¬них у їх здійсненні до юридичної відповідальності.

Сутність законності полягає в забезпеченні державою реальності права, в тому, що всі без винятку суб'єкти суспільних відносин керуються принци¬пом суворого дотримання приписів законів та інших нормативних актів, сумлінно виконують покладені на них юри¬дичні обов'язки, безперешкодно і повною мірою використо-вують свої суб'єктивні права, а також у належній реакції держави на кожне правопорушення.

Законність вимагає, щоб при здійсненні посадовими осо¬бами своїх владних функцій не було місця суб'єктивізму та сваволі, щоб велась рішуча боротьба з різного роду зловжи¬ваннями, фактами зневажання законів, порушеннями прав і законних інтересів громадян, а також з протиправною пове¬дінкою громадян.

Законність нерозривно пов'язана з демократією, передусім тим, що законність є не-від'ємним елементом демократії, дійсного народовладдя. За¬конність покликана охороняти суспільні відносини, соціаль¬ні цінності суспільства, справедливість. Справжня демокра¬тія неможлива без твердої законності. Демократія, у свою чергу, значно впливає на формування і підтримання режиму законності, виступає як найважливіша гарантія законності.

Динамізм законодавства при стабільності основних його принципів та інститутів, чіткість, якість, конкретність зако¬ну, відсутність у ньому «загальних місць», нічим не підкріплених декларацій і закликів — важливий показник правової культури суспільства, вагома гарантія від волюнтаризму та свавілля.

С.С. Алексєєв наголошує, що для суспільства, в якому стверджується верховенство права, є характерним органічне поєднання права і законності, відтак цілком доречно говорити про „правозаконність” як цілісне і фундаментальне явище, властиве суспільству з розвиненими громадянськими і демократичними інститутами

2.Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава

Соціальна держава – це правова держава, яка пов’язує свою діяльність із соціальним життям людини і бере на себе турботу щодо матеріального забезпечення громадян, створення умов для гідного існування особистості, забезпечення захисту та реалізації насамперед соціальних прав людини.

Ознаки: це демократ.держ., в якій існує збалансоване, соціально спрямоване регулювання процесів ринкової економіки в інтересах людини, кожного члена суспільства;це правова держава, в якій діє високоефективна система соц. Права(боротьба з бідніст., бездомніст.,безроб) і з-ва, що відповідає нормам принципам міжнародного права з питань охорони гідності, прав і свобод людини;це країна систематичного, постійно зростаючого державного інвестування та асигнування на соціальні потреби, в якій забезпечується кожному члену суспільства прожитковий мінімум;це держава, в якій функціонує змішана, багатоваріантна система пенсійного забезпечення.

Соціальна держава втілює: принцип верховенства права - принцип соціальної справедливості . Три моделі сучасної соціальної держави.

1. «Позитивна держава» (США), у якій є найменший ступінь невтручання держави в економіку і соціальне забезпечення, орієнтоване на дотримання індивідуалізму та захист корпоративних інтересів (соціальна політика держави виступає як засіб контролю).

2. Власне соціальна держава (Велика Британія), у якій забезпечуються гарантований мінімальний рівень життя і рівність стартових можливостей (соціальна політика держави як засіб забезпечення повної зайнятості).

3. «Держава добробуту» (Нідерланди), у якій забезпечується мінімальний рівень життя та встановлюється максимальний рівень доходів, зменшується різниця в зарплаті, гарантується повна зайнятість (соціальна політика держави як засіб забезпечення «рівності, кооперації та солідарності»).

Соціальна держава виявляє активність у регулюванні соціально-економічних процесів, соціального аспекту основних прав громадян, їх соціальної захищеності відповідно до закону.

На жаль, багато з цих положень залишаються тільки на рівні декларацій. Отже, що таке Соціальна держава-це держава, в якій людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. У випадку, коли людина з тих чи інших причин не може забезпечити себе матеріально, держава надає їй необхідну підтримку. Такий підхід відповідає Ст. 25 Загальної декларації прав людини.