- •Приватне і публічне право. Особливості формування приватного права в Україні.
- •2 .Податки та податкова функція сучасної держави. Проблема ефективності податкової політики в Україні
- •3.Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
- •1.Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення матеріального і процесуального права у різних правових системах.
- •2.Аграрна політика сучасної держави. Захист прав сільськогосподарського виробника в Україні
- •3.Релігійні правові системи. Канонічне право в Україні.
- •1.Реалізація права. Форми реалізації права: дотримання, виконання та використання права.
- •2.Інноваційна політика сучасної держави. Особливості інноваційної політики в Україні
- •3.Прецедентне право. Прецедент в англійському та американському праві.
- •1.Юридична антропологія та її призначення. Право в людині - людина у праві.
- •2.Поняття і призначення тлумачення права. Прийоми тлумачення права.
- •3.Правовий режим: поняття і види. Галузеві та спеціальні правові режими
- •2. Контрольна влада у сучасній державі та її інститути. Інститут омбудсмена (народного правозахисника) та його особливості.
- •3.Законодавче (статутне) право.
- •1. Реалізація та застосування права. Безпосередня і правозастосовна реалізація права.
- •2. Демократичний та бюрократичний принципи організації держави. Бюрократія і бюрократизм у здійсненні державної влади.
- •3 Правові системи. Національні, інтегративні та міжнародна правові системи.
- •1. Процес застосування права. Стадії правозастосовного процесу.
- •2. Елігарний характер держави. Специфіка формування юридичної еліти в Україні. Юридична освіта та юридична еліта.
- •3. Нормативний, соціологічний і філософський підходи до права. Визначення права.
- •1. Герменевтичний метод у юриспруденції. Мистецтво інтерпретації та розуміння у правовій сфері.
- •2.Держава та церква. Світська і теократична держава.
- •3 Поняття та ознаки правової норми. Абстрактна та казуальна форма правової норми.
- •1.Офіційне тлумачення права. Інтерпретаційні акти та їх види.
- •3. Догматичний (формально-логічний) метод у юридичній теорії та практиці.
- •1. Поняття прогалин в праві. Дійсні та уявня прогалини в праві. Усунення та подолання прогалин у праві.
- •3. Мононорми та походження права. Конфліктне призначення права.
- •1. Поняття й види правопорушень. Зловживання правом.
- •2. Правозастосовні акти: поняття й види. Прості та складні правозастосовні акти.
- •3. Співвідношення держави і права. Етатистська і правова держава.
- •1 Джерела права. Первинні та похідні, основні та додаткові джерела права. Джерела права України.
- •2. Державні органи та їхня класифікація. Центральні і місцеві державні органи.
- •3. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
- •1.Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість). Стадії правотворчості (нормотворчості).
- •2. Номенклатура функцій держави. Функції держави та державні послуги.
- •3.Правова аксіологія. Право і цінності.
- •1 Юридична відповідальність. Види юридичної відповідальності.
- •2 Сучасна і досучасна держава. Ознаки сучасної держави.
- •3 Кодифікація та інкорпорація, їхнє співвідношення та різновиди
- •1.Державний (правовий) примус. Заходи державного примусу: юридична відповідальність, заходи захисту, профілактичні заходи.
- •2 Поняття механізму держави. Механізм держави і державний апарат.
- •3.Зміст методології юриспруденції: концептуальні ідеї, методологічні принципи, підходи та методи.
- •II. Конкретні методи:
- •III. Спеціальні методи, що ґрунтуються на досягненнях суспільних та технічних наук:
- •1.Систематизація нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус
- •2 Штрафна та правовідновна відповідальність: поняття і призначення.
- •3 Теорія держави і права як загальнотеоретична юриспруденція. Функції теорії держави і права.
- •1 Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та індивідуальне регулювання.
- •2. Первісне і похідне походження держави. Неолітична революція та походження держави.
- •3.Суб'єкти та об’єкти правовідносин. Юридичні особи.
- •1.Поняття та ознаки правових відносин. Юридична форма і соціальний зміст правовідносин
- •2. Державна влада. Єдність і поділ влади. Гілки державної влади у сучасній Україні
- •2.Типологія держави: формаційний, цивілізаційний і технократичний підходи.
- •3.Правовий статус колективних суб'єктів. Поняття компетенції.
- •1 Суб’єкт права, правосвідомість і правова культура особистості. Правова активність особистості.
- •Склад правопорушення. Вина і винність.
- •3 Захист прав, свобод і законних інтересів особи.
- •1.Поняття та класифікація принципів права. Загально-правові та галузеві принципи.
- •2.Законодавча влада та її функції. Делеговане законодавство.
- •3.Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
- •1.Правові аксіоми, правові презумпції, правові фікції.
- •2.Судова влада і здійснення правосуддя. Піднесення судової влади.
- •3.Правова культура суспільства та її компоненти. Правова культура і правове життя як категорії юриспруденції
- •1.Три покоління прав людини. Індивідуальні та колективні права. Проблема становлення четвертого покоління прав людини.
- •3.Правосуб'єктність: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність.
- •1.Поняття і основні вимоги законності. Правозаконність.
- •2.Державне управління і місцеве самоврядування. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •3.Поняття і види юридичних фактів. Юридичні факти-стани. Фактичний склад.
- •1.Загльно-соціальні та спеціальні функції права. Регулятивна та координуюча функції права.
- •2.Держава в політичній системі суспільства. Держава і групи тиску (лобі).
- •3.Класифікація правових норм. Диспозитивні норми права.
- •1.Правове виховання і його форми. Правова інформованість. Цілі правового виховання.
- •2.Конституційна держава та її характерні риси. Конституційна і правова держава.
- •3.Поняття і стадії правового регулювання. Загально-дозвільний і дозвільний типи правового регулювання.
- •1.Поняття і основні вимоги законності. Правозаконність.
- •2.Концепція соціальної держави. Україна як соціальна держава
- •3.Предмет і метод правового регулювання. Складові методу правового регулювання.
- •1.Поняття правопорядку. Національний, інтегративний та міжнародний правопорядок.
- •2.Концепції правової держави і верховенства права. Україна як правова держава.
- •3.Соціальна та особистісна цінність права. Правові цінності.
- •3.Діалог правових культур. Правова акультурация і декультурация. Рецепція права.
- •1. Розсуд в праві. Поняття та види
- •2.Форми сучасної держави. Форма правління, форма державного устрою і державний режим.
- •3.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •2.Армія як інститут сучасної держави. Армія та військове право в Україні
- •3.Філософія права як сфера юриспруденції. Галузі філософії права.
3.Компаративістика, її роль у вивченні правової реальності.
Компаративістика (порівняльне правознавство) - напрям досліджень, який визначає характеристику основ¬них правових систем, межі їх поширення і взаємовпли¬ву, спільного та відмінного у вирішенні різних соціальних проблем.
Об'єкти порівняльних досліджень можуть бути різними - від окремих норм права до основних правових систем сучасності. При дослідженні конкретних правових проблем у межах окремих галузей права (мікро-рівень), встановлюються спільні і відмінні риси в процесі врегулювання певних суспільних відносин.
Може вивчатися зарубіжне право на рівнях правових систем у цілому, окремих галузей або їх основних інститутів (мак-родослідження), аби бути обізнаними з розвитком правових систем сучасності, зі змінюваністю і взаємовпливом націо¬нальних правових систем тощо.
Порівняння може відбуватись як в історичному (розгляд особливостей певних правових явищ на різних етапах роз¬витку суспільства і держави), так і в географічному (розгляд одних і тих самих явищ в умовах різних країн, але в межах одного часу) вимірах.
Порівняльне правознавство можна визначити як один, у межах загальної теорії держави і права, з напрямів досліджень, метою якого є встановлення співвідношення і взаємовпливу спільного та відмінного у правових явищах як в історичному, так і в географічному вимірах.
У теорії і практиці склалися два підходи до здійснення конкретних порівняльно-правових досліджень: норматив¬ний та функціональний.
При нормативному підході встановленню і порів¬нянню підлягають особливості змісту подібних норм та ін¬ститутів, а при функціональному - особливості процесу пра¬вового регулювання конкретних суспільних відносин.
Значення порівняльного пра¬вознавства для розвитку юридичної науки та вирішення ак¬туальних проблем суспільного розвитку вбачається у тому, що воно:
1) сприяє глибокому вивченню вітчизняного та зарубіж¬ного права, філософському усвідомленню його змісту та шляхів розвитку;
2) сприяє взаєморозумінню між народами та створенню найефективніших правових форм відносин у міжнародному спілкуванні;
3) надає можливість вийти за межі національної правової системи і встановити, як конкретна правова проблема ви¬рішується в інших країнах і на різних етапах їх розвитку, що уможливлює врахування позитивного і негативного право¬вого досвіду;
4) забезпечує галузеві юридичні науки матеріалами, що сприяють формулюванню узагальнень і висновків з більш широких позицій, ніж це можна зробити, спираючись лише на національну правову систему.
Білет 2
1.Матеріальне і процесуальне право. Співвідношення матеріального і процесуального права у різних правових системах.
Юридичне право – це міра свободи та обґрунтованості поведінки людей, що задекларована державою відповідно до нормативно-правових актів та інших джерел.
За субординацією у правовому регулюванні юридичне право поділяється на:
1) Матеріальне – сукупність правових норм за допомогою яких здійснюється пряме, безпосереднє регулювання суспільних відносин (цивільне, трудове, банківське, сімейне, податкове право тощо). Норми матеріального права закріплюють форми власності, юридичного положення майна та осіб, які визначають порядок утворення і структуру державних органів, встановлюють правовий статус громадян, підстави і межі відповідальності за правопорушення і так далі.
2) Процесуальне право – це частина системи правових норм, які регулюють процедуру, порядок застосування норм матеріального права в ході розслідування правопорушень та розгляду цивільних, адміністративних та кримінальних справ по суті відповідними органами (судом, адміністративними органами тощо).
Процесуальне право похідне від матеріального, виникає в надрах матеріального і обслуговує його потреби.
До процесуального права відносяться такі галузі як цивільно-процесуальне, господарсько-процесуальне, адміністративно-процесуальне, кримінально-процесуальне право тощо.