II. Конкретні методи:

1) Формально-догматичний – передбачає дослідження правових явищ у «чистому виді» поза політикою, мораллю, економікою та ін. (аналіз законодавства та практики його застосування тощо);

2) Соціологічний метод передбачає дослідження державно-правових явищ у соціальному зрізі (аналіз статистичних даних, документів, опитування, анкетування населення тощо);

3) Статистичний метод передбачає використання кількісних змін у розвитку державно-правових явищ, а також інших даних статистики (кількість злочинів та ін.);

4) Порівняльно-правовий передбачає співставлення юридичних понять, явищ та процесів і виявлення між ними схожості та відмінності (порівняльне правознавство, порівняльне державознавство);

5) Конкретно-історичний – передбачає дослідження в історичному аспекті за певний період;

6) Логічний метод – використовує основні закони формальної логіки та інші.

III. Спеціальні методи, що ґрунтуються на досягненнях суспільних та технічних наук:

1) Математичний метод;

2) Кібернетичний;

3) Психологічний та ін.

Всі методи в дослідженні предмета теорії держави і права застосовуються в сукупності.

Білет 18

1.Систематизація нормативно-правових актів. Облік нормативно-правових актів. Правовий тезаурус

Систематизація норма¬тивно-правових актів - діяльність щодо впорядкування і удосконалення нормативно-правових актів, зведення їх у певну внутрішньо злагоджену систему. Існує два різновиди систематизації законодавства: інкор-порація і кодифікація, консолідація.

Інкорпорація норм.-правових актів - спосіб си¬стематизації, за яким закони повністю або частково об'єд¬нуються в різного роду збірки чи зібрання у хронологічно¬му, алфавітному, предметному, системно-предметному або будь-якому іншому порядку. Нормативний зміст законо¬давчих актів не змінюється, вони підлягають зовнішній об¬робці. офіційна, що здійснюється суб'єктами, які ухвалили акт, чи спеціально на те уповноваженими (наприклад, пуб¬лікація законів у «Відомостях Верховної Ради України»), неофіційна, що здійснюється іншими суб'єктами (ви¬давництвами, навчальними закладами, громадянами).

Кодифікація - це спосіб систематизації, за яким здій¬снюється така обробка норм.-правових актів, що певною мірою змінює їхню структуру (погоджує, усуває протиріччя, об'єднує тощо). Результатом кодифікації є но¬вий нормативно-правовий акт (кодекс, інструкція, статут,положен¬ня тощо).

Результатом кодифікації є новий зведений за¬конодавчий акт, що замінює нормативні акти, які діяли ра¬ніше.

Кодифікація має тільки офіційний характер і поділяєть¬ся на:

а) загальну, в результаті чого утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (Звід законів);

б) галузеву, що охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (основи законодавства, кодекси);

в) міжгалузеву та підгалузеву (інституційну), що відпо¬відно поширюється на кілька галузей (Повітряний кодекс) чи інститутів.

При наявності суттєвих відмінностей між інкорпорацією та кодифікацією вони як форми упорядкування і удоскона¬лення законодавства не протиставляються у практичній діяльності, а взаємодіють одне з одним.

Специфічне місце серед актів систематизації посідає звід законів, ідея якого поступово витісняє ідею систематичного зібрання законодавства і розглядається тепер як вища форма систематизації законодавства даної держави.

Облік нормативних актів збір держ. органами, держ. і недержавними п-вами, фірмами й іншими установами й організаціями діючих норм. актів, їхня обробка і розташування за певною с-мою, збереження, а також видача довідок для зацікавлених органів, установ, окремих осіб на їхні запити. Види обліку з-вства: фіксація реквізитів норм. актів у спец. журналах (журнальний облік); картотечний облік; ведення контрольних текстів діючих норм. актів. Нині усе активніше використовується автоматизований облік з-ва на базі застосування сучасної комп'ютерної техніки.

Тезаурус - сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні - словник для пошуку слів за їхнім змістом.