20.Организация финансового контроля в Украине.

Финансовый контроль осуществляется системой органов. Их многообразие может классифицироваться по многим основаниям (по характеру функций и объему компетенции; по принадлежности к ветвям власти; по вертикальному уровню власти; по спосо­бу формирования)¹. Применяются и иные варианты клас­сификации².

Представляется необходимым выделить несколько основных вариантов классификации органов финансового контроля. В некоторой мере они уже затрагивались при характеристике органов финансовой деятельности, однако в данном случае сфера их деятельности сужается — только область финансового контроля. С этих позиций контроли­рующие органы можно разделить:

а) по уровню:

• Верховная Рада Украины;

• Президент Украины;

• Кабинет Министров Украины;

• органы местного самоуправления;

б) по компетенции:

• органы общей компетенции (осуществляют финансо­вый контроль, наряду со своей основной деятельностью);

• органы специальной компетенции (созданы специаль­но и исключительно для действий в области финансового контроля);

в) по институтам:

• налоговые органы;

• органы Государственного казначейства;

• контрольно-ревизионные органы;

• банки и финансово-кредитные учреждения.

Содержание деятельности контролирующих органов свя­зывается со стадиями движения денежных фондов. В за­висимости от участия на той или иной стадии и разграничи­вается их компетенция.

Формирование централизованных и децентрализован­ных денежных фондов осуществляется в основном за счет поступления налогов и сборов. Соответственно этому на­делены полномочиями налоговые органы.

21. Понятие и цель государственного финансового контроля.

Загальна мета фінансового контролю — створення ефективного фінансового механізму, а безпосередня мета — забезпечення ефективності фінансової діяльності держави.

Об’єктом фінансового контролю є грошові процеси, що відбуваються під час формування, розподілу та використання державних фондів грошових коштів.

Предметом фінансового контролю є бухгалтерські звіти, баланси, кошториси тощо.

Зміст державного фінансового контролю становлять такі операції:

— перевірки виконання фінансових зобов’язань перед державою та органами місцевого самоврядування з боку фізичних та юридичних осіб;

— перевірки й ревізії цільового використання коштів, виділених з бюджетів;

— перевірки дотримання правил ведення фінансових операцій і розрахунків, а також зберігання грошових коштів;

— виявлення внутрішніх резервів виробництва — можливостей підвищення продуктивності праці, рентабельності, економії грошових і матеріальних ресурсів;

— попередження та усунення виявлених порушень фінансової дисципліни. Фінансова дисципліна виражає обов’язковий для всіх юридичних і фізичних осіб порядок ведення фінансового господарства, дотримання встановлених норм і правил, виконання фінансових зобов’язань.

Таким чином, державний фінансовий контроль — це діяльність органів державної влади, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни й раціональності в ході мобілізації, розподілу та використання коштів централізованих і децентралізованих грошових фондів держави з метою створення ефективного фінансового механізму.

Залежно від часу проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний, наступний.

Попередній фінансовий контроль проводиться до виконання фінансових операцій з формування, розподілу і використання державних фондів коштів (у процесі розробки фінансових планів і кошторисів). Його метою є попередження порушення фінансової дисципліни.

Поточний (оперативний) фінансовий контроль проводиться щоденно фінансовими службами в мить здійснення фінансових операцій, наприклад, у процесі витрачання бюджетних коштів. Він здійснюється у формі розпоряджень, наказів про припинення фінансових операцій, які виконуються з порушенням порядку. Складанням актів або довідок проведення такого виду контролю не оформлюється.

Наступний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових операцій. Він спрямований на виявлення порушень, які не були встановлені під час попереднього та поточного контролю (наприклад, перевірки правильності сплати податків і зборів). Результати таких перевірок можуть бути підставою для застосування заходів фінансово-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності. Проведення такого виду контролю оформлюється протоколами, актами, довідками, доповідними записками.

За формами проведення державний фінансовий контроль поділяється на обов’язковий та ініціативний.

Обов’язковий фінансовий контроль проводиться компетентними органами відповідно до вимог законодавства.

Ініціативний фінансовий контроль здійснюється за рішенням керівників державних підприємств та інших організацій, усе майно яких є державною власністю.

Державний фінансовий контроль поділяється на окремі види залежно від тієї сфери фінансової діяльності держави, в якій він має місце. У зв’язку з цим виділяють: бюджетний, податковий, валютний, страховий контроль та контроль за грошовою масою.

Основной целью государственного финансового контроля являются:

1) выявление на подконтрольных объектах нарушений принципов законности, эффективности, целесообразности и экономии при формировании и использовании финансовых и материальных ресурсов, отклонений от принятых норм, стандартов на самой ранней стадии;

2) предупреждение финансовых правонарушений;

3) привлечение виновных к ответственности, обеспечения возмещения причиненных убытков;

4) принятие мер по предотвращению таких нарушений в будущем.

Задачей государственного контроля является обеспечение законности, эффективности, финансовой дисциплины и рациональности в ходе формирования, распределения, владения, использования и отчуждения активов, принадлежащих государству.