28. Причини запровадження електронного реєстру виборців в Україні

Нормативно-правові акти, що регламентують організацію роботи

Закони України "Про інформацію" та "Про Державний реєстр виборців";

постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 року N 121 "Про затвердження переліку обов'язкових етапів робіт під час проектування, впровадження та експлуатації систем і засобів автоматизованої обробки та передачі даних", від 3 серпня 2005 року N 688 "Про затвердження Положення про реєстр інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфер їх управління" та від 29 березня 2006 року N 373 "Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах",

наказ МВС від 11 грудня 2008 року N 667 "Про організаційно-структурне забезпечення запровадження електронних баз даних".

Мета запровадження електронних баз даних

Автоматизація системи реєстраційного обліку фізичних осіб:

дозволяє суттєво підвищити ефективність управління у сфері міграції та прийняття керівниками ГУМВС, УМВС оперативних рішень з цих питань;

забезпечує в режимі реального часу доступ до електронної інформації з персональними даними осіб, їх цифровими фотокартками, наявних розшукових та сторожових карток адресно-довідкових бюро та її використання для вирішення завдань правоохоронного характеру;

сприяє задоволенню потреб населення в своєчасному вирішенні реєстраційних питань та верифікації відомостей, унесених до паспортних документів;

надає змогу в режимі он-лайн отримувати інформацію щодо щорічної зміни та нової реєстрації місць проживання в середньому 4-5 млн. громадян України;

сприяє чіткому виконанню органами внутрішніх справ вимог статті 22 Закону України "Про Державний реєстр виборців" щодо своєчасного подання до органу ведення Реєстру електронному форматі поновленої інформації, в обсязі та в терміни, визначені законодавством;

забезпечує якісне виконання Порядку первинного уточнення персональних даних Реєстру, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 18 травня 2009 року N 27.

Щодо рівнів ведення реєстру, експерти прийшли до висновку, що повинна існувати єдина централізована база даних реєстру. Адже саме складання загальних списків під час виборів народних депутатів 2006 року дало змогу виявити в списках сотні тисяч двійників, уникнути кратного включення у списки багатьох осіб. Крім того, у перспективі можливе запровадження системи електронного обліку виборців, які взяли участь у голосуванні, щоб не допустити повторного голосування виборців, котрі вже проголосували. Що стосується місцевого рівня, оптимальним визнано ведення реєстру на районному рівні. Саме це дасть можливість формувати списки для місцевих виборів, в тому числі для виборів місцевих рад чи сільських, селищних, міських голів. Необхідно законодавчо врегулювати взаємодію цих рівнів як в організаційному, так і в технологічному відношенні.

Щодо інформативного наповнення реєстру, то первинною базою його повинен стати загальний список виборців 2006 року. Однак слід мати на увазі, що ця база даних старіє. Доцільно уже в період розробки програмного забезпечення та підготовчих робіт із впровадження реєстру виборців розконсервувати та актуалізувати і, поруч із первинним наповненням реєстру, здійснити її тотальне первинне уточнення.

У результаті обговорення проблемних питань та гострої дискусії була запропоновані загальна концепція та структура державного реєстру виборців, принципи первинного наповнення бази даних, внесення змін до реєстру, вимоги до формування систем захисту інформації та, водночас, забезпечення дотримання принципу відкритості. Підготовка законопроекту про Державний реєстр виборців до другого читання тепер має бути предметом діяльності профільного комітету Верховної Ради України.

У результаті обговорення проблемних питань та гострої дискусії була запропоновані загальна концепція та структура державного реєстру виборців, принципи первинного наповнення бази даних, внесення змін до реєстру, вимоги до формування систем захисту інформації та, водночас, забезпечення дотримання принципу відкритості. Підготовка законопроекту про Державний реєстр виборців до другого читання тепер має бути предметом діяльності профільного комітету Верховної Ради України.