Величко В.В. Організація рекреаційних послуг Навч посібник

УДК [379.85:613.74](075) ББК 65.433.1я73-6

В27

Рецензенти:

Лепейко Т. І. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту організацій Харківського національного економічного університету;

Пічугіна Т. С. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту організацій Харківського державного університету харчування і торгівлі

Автор:

Величко В. В. – кандидат економічних наук, доцент кафедри міської і регіональної економіки Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-Г-23 від 9 січня 2009 року)

Величко В. В.

В27 Організація рекреаційних послуг: навч. посібник / В. В. Величко; Харк. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. – Х.: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. – 202 с.

ISBN 978-966-695-156-7

Навчальний посібник підготовлено з урахуванням вимог кредитно-модульної системи за програмою навчальної дисципліни «Організація рекреаційних послуг». Особливістю навчального посібника є спрямованість на впровадження активних методик навчання, можливість самостійного оволодіння курсом за дистанційною або заочною форми підготовки фахівців. Кожна тема містить короткий виклад основних теоретичних положень, перелік питань, що є обов’язковими для вивчення і підсумкового контролю знань. Використано сучасні вітчизняні й закордонні джерела, передовий досвід з організації рекреаційних послуг, діюче законодавство.

Розраховано на студентів спеціальностей з туризму і викладачів вищих навчальних закладів. Посібник буде корисним керівникам підприємств, менеджерам, підприємцям, усім, кого цікавлять питання організації рекреаційної діяльності в Україні.

УДК [379.85:613.74](075) ББК 65.433.1я73-6

1.1.Сутність визначення «рекреаційна діяльність»..………………. 8

1.2.Класифікація рекреаційної діяльності………………………….. 16

ТЕМА 2. РЕКРЕАЦІЙНА ПОСЛУГА ………………………. 25

2.1.Рекреаційна послуга як найбільша складова сфери послуг….... 25

2.2.Види рекреаційних послуг……………………………………..... 29

2.3.Ринок рекреаційних послуг…………………………………….... 35

3.1.Поняття інфраструктури рекреаційної території………………. 40

3.2.Розвиток інфраструктури в рекреаційних регіонах……………. 43

3.3.Заходи щодо удосконалення інфраструктурного забезпечення

4.1. Поняття територіальної рекреаційної системи………………… 48

4.2.Типологія територіальних рекреаційних систем……………….. 55

6.1.Державне і муніципальне регулювання рекреаційної сфери…. 80

6.2.Правове забезпечення діяльності у сфері рекреаційних

6.3.Застосування нормативно-правової бази з метою організації

7.1.Загальна характеристика лікувально-профілактичних

7.3.Санаторно-курортні організації як інструмент надання

8.1.Роль та місце спортивно-оздоровчих послуг в системі

8.3.Туристська послуга як вид рекреаційно-оздоровчих послуг…. 131

4

ВСТУП

Рекреація як одна з головних форм продуктивного використання вільного часу людини — суспільний, економічний і науковий феномен, для якого не мають значення міжгалузеві та міждисциплінарні межі.

Розвиток рекреаційної діяльності, крім основного призначення, сприяє створенню робочих місць, вливанням іноземної валюти, капіталовкладенням до місцевої економіки, раціональному використанню природних рекреаційних ресурсів, стимулює прибуткові внутрішні галузі – транспорт, громадське харчування, зв’язок, народні промисли, рекламноінформаційну справу тощо.

Відпочинок, як і праця, є невід'ємними складовими життєдіяльності людини, тому організація поєднання цих процесів є актуальною для сьогодення та відображає ідею навчальної дисципліни «Організація рекреаційних послуг».

Навчальну дисципліну “ Організація рекреаційних послуг” віднесено до групи дисциплін циклу професійної підготовки за напрямом 0504 «Туризм» всіх форм навчання. Програму навчальної дисципліни розроблено у відповідності до вимог галузевого стандарту вищої освіти на базі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра. Враховано рекомендації положень Болонської декларації щодо кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Метою дисципліни є розкриття сучасних наукових концепцій, понять, методів дослідження організації рекреаційних послуг, формування у студентів розуміння сутності рекреаційних послуг як складової сфери послуг.

Завдання дисципліни:

-засвоєння теоретичних і практичних засад організації рекреаційних послуг;

-набуття навичок аналізу і планування діяльності підприємств, що мають надавати рекреаційні послуги;

-засвоєння механізму обрання ефективної правової форми функціонування підприємства рекреаційного типу з урахуванням стартових можливостей та дозволів на види діяльності;

-надбання практичних навичок в організації рекреаційних

послуг.

Предмет дисципліни: теорія та практика процесу організації та надання рекреаційних послуг.

До початку засвоєння дисципліни студенти повинні опанувати знаннями в галузі загальної рекреаційної теорії, отримані студентами при вивченні дисциплін «Рекреалогія», «Рекреаційна географія», «Туристичні ресурси України», «Туристське краєзнавство», «Технологія туристської

5

діяльності», «Правове регулювання туристичної діяльності» і є підґрунтям для вивчення дисциплін туристського циклу.

Навчальний посібник підготовлено з урахуванням вимог кредитномодульної системи за програмою навчальної дисципліни «Організація рекреаційних послуг».

Особливістю навчального посібника є спрямованість на впровадження активних методик навчання, можливість самостійного оволодіння курсом за дистанційною або заочною формою підготовки фахівців.

Кожна тема містить короткий виклад основних теоретичних положень, перелік питань, що обов’язкові для вивчення і підсумкового контролю знань. Використано сучасні вітчизняні та іноземні джерела, передовий досвід з організації рекреаційної діяльності, діюче законодавство.

Посібник призначений для студентів спеціальностей туристського напряму і викладачів вищих навчальних закладів.

Посібник буде корисним керівникам підприємств, менеджерам, підприємцям, усім, кого цікавлять питання організації рекреаційних послуг в Україні.

6

РОЗДІЛ 1

ЗАКОНОДАВЧЕ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

7

ТЕМА 1. РЕКРЕАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК РІЗНОВИД ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.Сутність визначення «рекреаційна діяльність».

1.2.Класифікація рекреаційної діяльності.

Ключові терміни:

Рекреація, рекреаційна діяльність, рекреаційні послуги, рекреанти, інфраструктура, туризм, функції рекреації, функції рекреаційної діяльності, класифікація рекреаційної діяльності

1.1. Сутність визначення «рекреаційна діяльність»

Рекреаційна діяльність безпосередньо впливає на економіку регіону а держави через споживання рекреаційних послуг. Опосередкований вплив рекреації проявляється у стимулюванні попиту на такі види економічної діяльності, як транспорт, зв’язок, готельне і ресторанне господарство, роздрібна торгівля, харчова промисловість, фінанси і страхування. Завдяки цьому покращується економічна ситуація в регіоні та державі, створюються додаткові робочі місця на постійній та сезонній основі. Регіон та держава загалом отримують додаткові вигоди від притоку капіталу, зокрема вкладень коштів у розвиток інфраструктури регіону вітчизняними і іноземними інвесторами у результаті посилення зацікавлення з їхнього боку.

Рекреаційна діяльність - діяльність людини у вільний час, здійснювана з метою відновлення фізичних сил людини і характеризується різноманітністю поведінки людей і самоцінністю її процесу.

Життєдіяльність людини ділиться на 2 групи: робочий та позаробочий (вільний) час. Останній витрачається на задоволення біологічних потреб, домашню працю, і рекреаційну діяльність.

Аспекти вільного часу:

1.Хронологічний - вивчення кількості вільного часу.

2.Структурний - обумовлюється ритмами життєдіяльності (добові, тижневі, річні) суб'єкта, що розташовує вільним часом.

Щоб в ідеалі використовувати ці ритми, необхідне створення спільної інтеграції рекреаційного середовища, яка включає:

-найближче оточення (рекреаційна зона житла),

-приміські парки, які обслуговують міські агломерації (зелені зони),

-спеціальні райони відпускного циклу.

3.Аксіологічні (ціннісний) - вивчення ролі й місця вільного часу в суспільстві.

8

4. Функціональний - призначення видів рекреаційної діяльності, яке виділяє:

-відновні функції (рекреаційно-лікувальні, рекреаційно-оздоровчі заняття),

-функції розвитку (рекреаційно-спортивні та рекреаційно-

пізнавальні заняття).

Цикли рекреаційної діяльності - відокремлені в часі стійкі комбінації повторюваних занять. Попит на рекреаційну діяльність визначається рекреаційними потребами людей, підкріплений їх платоспроможністю і вираженими у формі реальних вимог до організаторів відпочинку, з іншого боку - системою наявних пропозицій. Тому попит відображає лише частину потреб - в ньому не прийняті до уваги, по-перше, суспільні потреби, по-друге, потреби для задоволення яких ще не створена система пропозицій (найчастіше це нові потреби), в-третіх - потреби, пригнічені несприятливим співвідношенням доходів суб'єкта і ціною пропозиції. Тому при довгостроковому плануванні і прогнозуванні можна обмежитися лише аналізом попиту.

Потреба в тому чи іншому вигляді рекреаційної діяльності виступає в попиті як вимога засобів та умови діяльності. Платоспроможний попит формується безліччю соціально-економічних факторів, у тому числі і такими, як мода. Однак основним визначальним його чинником є співвідношення доходу суб'єкта і ціни пропозицій.

Потреба - вимагає задоволення потреб людини в тому чи іншому об'єкті (матеріальні, духовні, біологічні, і ін.)

Види рекреаційних потреб:

-громадські,

-групові,

-особисті.

Громадські рекреаційні потреби. При визначенні сутності цих потреб необхідно враховувати завдання, що стоять перед суспільством:

-збереження здоров'я людей,

-підвищення рівня життя всіх членів суспільства,

-формування особистості у відповідності з суспільними ідеалами,

-розвиток народного господарства та ін.

На одне з перших місць виступає формування нової людини. У відповідності з цим громадські рекреаційні потреби можна визначити, перш за все, як потреби суспільства у відновленні фізичних і психічних сил, а також всебічному розвитку всіх його членів.

Групові рекреаційні потреби. Ці потреби займають проміжне положення між громадськими та особистими. Особливий інтерес представляє зміст потреб великих і малих груп людей, які для географів часто виступають і як деякі територіальні спільності. До них відноситься

9

населення міст, селищ, сіл, колективи заводів і установ, вищих навчальних закладів, шкіл та, що особливо важливо, родина.

В умовах сучасного суспільства не окремий індивід, а родина стає основним споживачем рекреаційних послуг. Тому організаторам рекреаційної діяльності доводиться враховувати специфічні рекреаційні потреби сімей. До них відносяться потреби:

-у вихованні та зміцненні здоров'я дітей,

-у відпочинку в канікулярний час учнів,

-у відновленні здоров'я одного з членів сім'ї, коли особисті потреби інших її членів відходять на другий план,

-потреба в житлі, розрахованому на проживання у ньому не однієї

людини або групи не пов'язаних один з одним людей, а сім'ї.

Особисті рекреаційні потреби. Діапазон особистих потреб, що задовольняються шляхом рекреаційної діяльності, досить широкий. Серед них можна виділити наступні потреби:

-в сприятливому природному середовищі,

-в здоров'ї,

-спілкуванні з іншими людьми,

-розвагах,

-зняття стомлення,

-творчої діяльності,

-зміні видів діяльності та місце її прояви,

-в пізнанні світу, що тісно пов'язане з потребою в задоволенні допитливості і першовідкриття,

-у подоланні перешкод,

-задоволенні естетичних потреб.

Потреби людини задовольняються через його практичну діяльність. В ході її у людей виробляються певні стереотипи поведінки. Це відноситься і до рекреаційної діяльності. Кожній рекреаційній потреби відповідає певна безліч рекреаційних занять, і люди при описі своїх потреб оперують уже сформованими наборами цих занять. При цьому одне заняття може бути пов'язано з необхідністю задоволення кількох потреб. Так, «катання на лижах» приховує в собі потребу в знятті втоми після одноманітної роботи, у фізичному розвитку, в спілкуванні з природою.

Зв'язки між групами рекреаційних потреб. Ділення рекреаційних потреб на суспільні, групові та особисті не може бути жорстким і беззастережним. Особисті потреби тісно пов'язані з груповими та суспільними, вони змінюються разом із зміною суспільства. Останнє формує в людей нові, більш прогресивні потреби, прагне, щоб особисті, групові і суспільні потреби узгоджувалися.

Рекреаційні потреби населення дають змогу розвитку рекреаційної діяльності. У державному класифікаторі України “ ДК 009-2010: Класифікатор видів економічної діяльності” не має чітко виділеної

10