Тема: Види туризму

1. Релігійний туризм.

2. Екологічний туризм.

3. Сільський-зелений.

4.Пригодницький.

1. РЕЛІГІЙНИЙ ТРИЗМ.

Історія релігійного туризму сягає глибини віків. Жителі стародавніх Греції та Риму часто вирушали у подорож, щоб відвідати святилища і храми. Розвивався даний вид туризму і в епоху Середньовіччя, набувши характеру хрестових походів , метою яких було звільнення священних для християн місць від «невірних» (мусульман). Як правило, у такі походи вирушали збіднілі лицарі, розпродавши залишки свого майна. Так з’явився лицарський орган тамплієрів. Донині у Єрусалимі на храмовій горі стоїть мечеть перебудована з храму тамплієрів після їхнього вигнання з Єрусалиму 1187 р. Крім лицарів подорожували купці. Але лиш у 19 ст «священі подорожі» стають організованими.

Географія туризму з релігійними цілями пов’язана з регіонами переважного поширення основних релігій – християнства, мусульманства, іудаїзму та буддизму, а також має чітко окреслені межі.

Сьогодні, як і багато століть тому, релігійні переконання є і одним із головних мотивів подорожування. Щороку понад 200 млн. осіб у світі здійснюють паломництво. З них 150 млн. християн, 20-30 млн. індуїстів, 40 млн. буддистів, мусульман, синтоїстів та ін. Віруючі мандрують для поклоніння святиням у надії віднайти душевний спокій, позбутися тяжкої недуги, відчути єднання з духовно близькими людьми. Вони відправляються в дорогу, щоб спокутати гріхи, віддати хвалу вищим силам за знайдену благодать або просто висловити подяку вірі, яка наповнює їхнє життя змістом.

Релігійний туризм передбачає подорожування з метою задоволення духовних потреб віруючих людей. Релігійний туризм можна поділити на паломництво та релігійний туризм екскурсійно-пізнавального напрямку та науковий туризм з релігієзнавчими цілями.

Релігійний туризм екскурсійно-пізнавального напрямку – відвідування релігійних центрів де туристи бачать культурні та архітектурні об’єкти, відвідують богослужіння, приймають участь у христових походах, медитаціях… Ці тури не є довготривалими, на відміну від попередніх, та у них можуть брати участь як дорослі так і діти, організовуються у будь-яку пору року і не прив’язані до культових свят. Досить ретельно слід добирати групу, щоб у неї не потрапили люди яким чужі віра та повага до Святих місць. Багато туристів з культурно-пізнавальними цілями їдуть до Ізраїлю з його ранньохристиянськими та мусульманськими пам’ятками. Також до Йорданії, Греції ( гірські монастирі, чернеча республіка Афон), Ватикан.

Науковий туризм з релігієзнавчими цілями – подорожування фахівців з науково-пізнавальними цілями. Особливий науково-релігійний інтерес становить Схід: Індія, Китай, Японія. Також – Єгипет, Італія Греція. Загалом, поїздки не є численними, але розширюють географію релігійного туризму.

Паломництво – подорожування людей з метою поклоніння святим місцям. Мотивами паломництва є: бажання зцілитись від фізичних та душевних недуг, помолитись за рідних та близьких, проявити вірність вірі, осмислити сенс життя…

Для географічного вивчення широкої та різноманітної картини паломництва використовується районування. У світі виділяють 11 макрорегіонів паломництва:

1. християнська Європа;

2. Північна Америка з домінуванням християнства над іншими численними релігіями;

3. Латинська Америка з переважанням християнства і місцевими традиційними релігіями;

4. Північна Африка з переважанням ісламу (Бог Аллах, пророк Мухам мед, віру у безсмертя душі, рай, пекло, страшний суд, воскресіння);

5. Західна і Східна Африка, де панує іслам та існують окремі центри християнства та традиційних релігій; (фетишизм – віра у надприродні властивості предметів)

6. Західна Азія з домінантою ісламу та анклавами християнства та іудаїзму (Бог Яхве, безсмерття душі та позагробне життя);

7. Південна Азія, де поширились індуїзм та буддизм (трактує життя як суцільне страждання Бог не має конкретного представлення, існування карми), а також існують центри християнства, джайнізму (Індія. Головна заповідь-неучинення шкоди живим істотам, заперечення каст), сикхізму (віра у єдиного бога, що об’днує Вішну, Шиву, та Брахму, рівність перед богом) та ісламу;

8. Південно-Східна Азія з переважанням буддизму, ісламу, християнства й анклавами індуїзму; (Індуїзм – віра у багатьох богів: Брахма –творець, Вішну – охоронець, Шива – руйнівник. Проповідують кастовий устрій)

9. Східна Азія з панівним буддизмом, конфуціанством (позбавленна містицизму та надприродних сил) , синтоїзмом (поклоняються богині Аматерасу, що створила Японські о-ви та осередками ісламу і християнства;

10. Центральна Азія з домінантою буддизму, переважно ламаїзму;

11. Середня Азія з пануванням ісламу.

Кожен макрорегіон відомий своїми центрами паломництва, які приймають міжнародні потоки вірян. Також у макрорегіонах існують об’єкти релігійного поклоніння національного і місцевого значення.