- •5. Виборча система України за конституцією 1919 р.
- •6. Виборча система України за Конституцією 1925р.
- •7. Виборча система України за Конституцією 1937р.
- •8. Вибори до Установчих Зборів в 1917 р. На території України
- •9. Реформування виборів в урср за часів перебудови
- •10. Становлення інституту виборів Президента в Україні
- •11. Президентські вибори 1994 р. – засіб формування перехідного реформаційного авторитаризму
- •13. Взаємозв’язок партійної та виборчої системи в Україні в результаті переходу до змішаної системи парламентських виборів 1998 р.
- •14. Імплементація міжнародних стандартів у сфері забезпечення виборчих прав громадян
- •15. Президентські вибори 1999 року та легалізація влади в Україні
- •16. Діяльність змі – гарантія прозорості й гласності виборів
- •18. Електоральна участь як чинник трансформації виборчої системи та індикатор громадянського суспільства
- •20. Вплив політичної кризи та виборів 1994 р. На партійну систему України
- •21. Вплив запровадження змішаної виборчої системи (1998, 2002 рр.) на партійне будівництво в Україні. Дія законів Дюверже в Україні.
- •22. Перехід до пропорційної системи та партійна структуризація Верховної Ради у 2006 р. Показник ефективності кількості партій
- •23. Вплив інституту Президента на партійну систему
- •25. Конституціоналізм в Україні наприкінці 90-х років хХст.
- •24. Розвиток інституту парламенту в Україні (1991-1994р.Р.)
- •26. Роль релігійних організацій у виборчому процесі в Україні
- •27. Імперативний мандат та партійний імперативний мандат в Україні
- •28. Причини запровадження електронного реєстру виборців в Україні
- •20. Вплив політичної кризи та виборів 1994 р. На партійну систему України
- •21. Вплив запровадження змішаної виборчої системи (1998, 2002 рр.) на партійне будівництво в Україні. Дія законів Дюверже в Україні.
- •22. Перехід до пропорційної системи та партійна структуризація Верховної Ради у 2006 р. Показник ефективності кількості партій
- •23. Вплив інституту Президента на партійну систему
- •25. Конституціоналізм в Україні наприкінці 90-х років хХст.
- •24. Розвиток інституту парламенту в Україні (1991-1994р.Р.)
- •26. Роль релігійних організацій у виборчому процесі в Україні
- •27. Імперативний мандат та партійний імперативний мандат в Україні
- •28. Причини запровадження електронного реєстру виборців в Україні
- •32. Функціонування телекомунікаційної системи «Державний реєстр виборців »
- •35. Вибори як індикатор політичного режиму в Україні в 2004-2008рр
- •38. Демократизація політичної системи під час виборів президента України 2004 рр
- •41. Позачергові парламентські вибори 2007
- •42. Заснування інституту президентства в Україні в 1991р
- •43. Вибори президента 1994 р . Нормативно-правове регулювання , виборча кампанія
- •46. Відродження місцевого самоврядування в Україні
- •47. Трансформація муніципальної виборчої системи
- •48. Формування місцевих органів влади за мажоритарною системою
- •49. Ефективність застосування пропорційної системи на виборах до органів місцевої влади
- •50. Взаємодія партійної виборчої системи на місцевому рівні в Україні
- •51. Партійний імперативний мандат для депутата місцевої ради
- •52. Залежність дискурсу місцевої влади та громадськості від типу виборчої системи
5. Виборча система України за конституцією 1919 р.
За Конституцією УСРР 1919 р. вибори не були загальними, оскільки вони мали класовий характер, внаслідок чого значні категорії населення, в тому числі представники національних меншин, позбавлялися виборчих прав. Основними характерними ознаками першого періоду становлення так званої "пролетарської" виборчої системи були: - запровадження виборів на принципах незагального, непрямого, нерівного виборчого права при відкритому голосуванні; - існування в законодавстві відкритого переліку політичних, соціальних, економічних, релігійних цензів щодо виборчих прав; - відсутність встановленої законом системи проведення виборів і підрахунків голосів; вибори проводились аналогічно з виборами до партійних органів; - відсутність систематизованого законодавства; - на початку періоду — відсутність системи виборчих комісій, а потім тимчасове їх існування при відповідних виконавчих державних органах, що закладало основи для широких повноважень останніх по організації і проведенню виборів; - відсутність судового захисту прав громадян; - заснування специфічних форм контролю за проведенням виборів, непередбачених законодавством, з боку партійних і репресивних державних органів. З 1919 року в Україні діяла мажоритарна система, яка передбачала вибори по одномандатним виборчим округам на основі абсолютної більшості. Вибори відбувалися на безальтернативній основі, тому українське суспільство не могло брати участь у реальних виборчих кампаніях, у світовому їх розумінні досить довгий час. Правом обирати й бути вибраними в Ради користуються незалежно від віросповідання, національності, статі, осілості й т.п. громадяни У.С.С.Р., яким до дня виборів здійснилося 18 років: а) всі, хто добуває засоби до життя продуктивною і суспільно корисною працею, а також особи, зайняті домашнім господарством; б) солдати Червоної Армії й матроси Червоного Флоту; в) громадяни, що не входять у перераховані категорії, внаслідок втрати працездатності.
6. Виборча система України за Конституцією 1925р.
Вибори проводяться в дні, установлювані місцевими радами або їхніми виконавчими комітетами. Про хід і результат виборів складається протокол за підписами членів виборчої комісії. Порядок проводження виборів та участі у них професійних союзів і інших робочих організацій, визначається Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом або його Президією. Перевірка правильності виборів у радипроводиться виборчими комісіями, а перевірка правильності повноважень делегатів, що обираються на з’їздах рад, - мандатними комісіями. У випадку неправильності виборів у цілому, питання про скасування виборів дозволяється вищим один по одному органом Радянської влади. Вищим органом по касації Радянських виборів є Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет і його Президія.Виборці, що обрали в раду депутата, мають право повсякчас відкликати його й зробити нові вибори.
7. Виборча система України за Конституцією 1937р.
Виборчій системі цього періоду властиві такі ознаки: - вибори проводились на принципах загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні; - підрахунок результатів виборів здійснювався фактично за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості; - законом встановлювались умови дійсності виборів; - ліквідовувалися виборчі цензи, що існували раніше, окрім передбачених в законі; - встановлювалось коло суб‘єктів висунення депутатів; - існувала система виборчих комісій на чолі з Центральною, проте надзвичайно широку компетенцію по організації і проведенні виборів мали виконавчі органи рад народних депутатів; Із 1937р. у радянській виборчій системі запроваджується своєрідна "подвійна стандартизація" для оцінки виборчого права і практики проведення виборів: одна шкала — декларована соціалістична демократія, побудована на принципах загальних, рівних, прямих і таємних виборів; інша — для внутрішнього користування, спрямована на забезпечення керівної ролі партії в суспільстві й державі. Це давало можливість протягом довгих років існувати режимові, при якому народ фактично був усунутий від реальної участі у встановленні влади, вибори були нічим іншим, як перевіркою виборців на благонадійність і лояльність по відношенню до партії й держави, а роль виборчого права і, власне, самого виборчого законодавства зводилася майже нанівець. Багатоступеневі вибори до органів влади замінювалися прямими при таємному голосуванні. Селяни одержували рівні з робітниками права обирати й бути обраними в усі органи влади. Виборчі округи в містах треба було формувати не за виробничими одиницями (завод, фабрика), а, як і на селі, за місцем проживання виборців. За Конституцією 1937р.вибори депутатів е загальними: всі громадяни УРСР, які досягли 18 років, незалежно від расової і національної приналежності, віросповідання, освітнього цензу, осілості, соціального походження, майнового стану та минулої діяльності, мають право брати участь у виборах депутатів і бути обраними, за винятком божевільних і осіб, засуджених судом з позбавленням виборчих прав. Жінки користуються правом обирати і бути обраними нарівні з чоловіками. Голосування при виборах депутатів є таємним.