Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoria_kultury.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
315.92 Кб
Скачать

23. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.

Реформація, як церковно-релігійна і політично-соціальна течія почалася при кінці 14 століття і тривали кілька століть у Західній Європі (звідки поширилися й на Україну), пробудивши національну свідомість і розвиток культури окремих народів та витворивши низку протестантських церков.

Реформація була спрямована однаково проти догм і устрою, як і проти економічного і політичного становища Католицької церкви (секуляризація церковних земель тощо). На відміну від понаднаціонального характеру Католицької церкви, що вживала у богослужбі латинську мову, діячі Реформації вводили живі мови у церкві, а тим самим і в літературу багатьох народів, зміцнюючи їхню національну свідомість і культурний розвиток. Реформація охопила різні соціальні верстви і цілі держави, а також спричинила між ними гострі зудари, що виявилися у довготривалих війнах.

На Україну Реформація проникла спочатку в незначній мірі у 15 ст. з Чехії, через студентів з України, на яких впливали наука Яна Гуса і гуситські війни, а також через гуситських емігрантів у Польщі й Литві, де в 16 ст. реформаційні течії дуже поширилися серед маґнатів і шляхти. Чимала кількість маґнатів і шляхти: Радзівіли, Воловичі, Кишки, Любинецькі, Морштини, Фірлеї, Сапіги, Гойські, Ходкевичі, Сенюти, Холоневські, Чапличі, Войнаровські, Немиричі та ін. — були захоплені ідеями Реформації. Реформаційні рухи особливо сильно почали проникати на Україну після Люблінської унії 1569, проте вони не охопили усього обширу українських земель і всіх прошарків населення. Однак, поруч з іншими чинниками, Реформація певною мірою активізувала православну шляхту, міщанство, козацтво й духовенство, для яких загрожена католицьким наступом, особливо після Берестейської унії 1596, «руська» віра набрала ознак національної ідентичності. Провідник православної опозиції до унії, князь: Василь-Костянтин Острозький схилявся до зближення з протестантами, що позначилося кількома спільними нарадами у 1595, 1596 та особливо у Вільні 1599.

Чималий відгук Реформація мала у церковно-культурній ділянці.

Реформація посилила традиційну рису української церкви — її соборноправність, що особливо виявилося у діяльності церковних братств (16-17 вв.). Братчики практикували читання св. Письма, не тільки на сходинах, але і вдома, стежили за поведінкою своїх членів, мали нагляд над церковними справами, контролювали діяльність священиків і єпископів, аж до виступів проти декого з них, як «ворога істини» (Статут Львівського Братства, 1588). Єпископи не погоджувалися з такими широкими повноваженнями світського елементу, і їхній перехід на унію з Римом був у деякій мірі спричинений реформаційними впливами у православних громадах.

Головним політичним і духовним знаряддям католицької контрреформації в цей час, безперечно, стає орден єзуїтів. Саме він завдавав найвідчутнішпх ударів по освіті, науці, мові, культурі українського народу. Цей орден, писав Ф. Мерінг, «являв собою католицтво, реформоване на капіталістичній базі. Адже папство обернулося в засіб та знаряддя великих нових монархій, що розвинулися з потреб капіталістичного виробництва, і тому довелося поставити його на капіталістичні ноги... а саме коло цього заходився «орден Ісу-са», пристосувавши католицьку церкву до нових економічних та політичних стосунків. Він реорганізував усе шкільництво, запровадивши студіювання класиків,— тоді це була найвища освіта,— і в цій сфері був спадкоємцем гуманістів, він став найбільшим у світі торговельним товариством, що мало свої контори скрізь на відомій тоді землі; він давав владарям начебто духовників, що на ділі були най-досвідченіші й найрозважливіші міністри» 161. Єзуїти вели запеклу боротьбу на два фронти: проти протестантів та православних. Тому останні також були змушені збільшувати свої школи та пристосовувати їх до нових релігійних умов і інтелектуальних завдань епохи, особливо до потреб антикатолицької пропаганди.

Водночас на Україні, крім єзуїтських навчальних закладів, у багатьох містах та містечках функціонували бернардинські, домініканські, францисканські, тринітар-ські, піарські та інші школи, які також виражали інтереси католицької церкви. Зокрема, католицькі колегії і школи були в Ярославі, Вінниці, Острозі, Новгород-Сіверському, Перемишлі, Барі, Фастові та ін. Перший вищий католицький навчальний заклад у Києві був заснований гену-езцями ще в XV ст. І хоча до програми цих шкіл було занесено запозичене із середньовіччя вивчення семи вільних мистецтв: граматики, риторики, діалектики, ^арифметики, геометрії, музики та астрономії, це навчання проводилося так, щоб не іати, а зміцнювати ідеологічні принци-католицпзму. Вивчаючи гуманітарні науки, учні католицьких шкіл частково знайомились із творами античної класики; Ціцерона, Вергілія, Овідія, Катона, Про-перція, Тібула, Езопа, Лукіана, Цезаря, Плутарха, Непота та ін. Однак вивчення цих авторів було спрямоване не на те, аби утвердити нові, гуманістичні ідеали, а щоб з їх допомогою якось оживити католицизм

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]