Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoria_kultury.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
315.92 Кб
Скачать

71.Пам’ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр. В Україні – причини і передумови встановлення.

В Україні та за її межами існує багато пам'ятників Шевченку. Одним з найкращих уважається пам'ятник у Харкові, великі пам'ятники кобзареві встановлені також у Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові та інших містах. За кордоном пам'ятники Шевченку встановлено у Росії (Москва, Санкт-Петербург), США (Вашингтон), Канаді (Вінніпеґ, Торонто), Польщі (Білий Бір, Варшава), Чехії (Прага). Білорусі (Могилів), Грузії (Тбілісі), Угорщині, Парагваї, Узбекистані, Франції (Париж, Монтаржі) Австралії (Канбера).

Пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку в Харкові — пам'ятник українському поетові, письменнику, митцю і мислителю Тарасові Григоровичу Шевченку в місті Харкові, один з кращих зразків монументальної Шевченкіани в світі.

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку в Харкові є одним із символів міста, визначною міською монументальною пам'яткою. Цей монумент вважається одним з кращих пам'ятників Тарасові Шевченку в світі

Зараз скульптурна Шевченкіана Івано-Франківщини нараховує понад 170 пам'ятників геніальному поетові - найбільше серед усіх областей України. Це є свідченням любові мешканців краю до геніального сина України Т. Шевченка.

72.Мистецькі спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на розвиток українського мистецтва

Діяльність художніх об'єднань розглядається як тимчасове явище на шляху до об'єднання митців в одну мистецьку спільноту та розвитку соцреалізму. Позитивна оцінка дається переважно представникам АХЧУ, котрих зараховують до реалістів та послідовників АХРР (П. Говдя, Я. Затенацький, В. Курильцева, Н. Яворська та ін.). Антагоністом реалістичних традицій постають „ворожі тенденції модернізму", до чиїх адептів залучена більшість учасників тогочасних провідних об'єднань. Мистецькі угруповання розглядаються як формалістичні течії, що створюють несприятливу конфліктну ситуацію з художниками реалістичного спрямування.

Важливу роль у справі вивчення мистецького процесу в Україні 1920-х рр. та, як його важливої частки, доробку художніх угруповань відіграли праці зарубіжних дослідників. Їхні роботи віднесено до наступної групи літературних джерел. Зарубіжні україністи Є. Блакитний, Дж. Боулт, Г. Костюк, Ю. Лавріненко, В. Маркаде, Ж.-К. Маркаде, М. Мудрак, Б. Певний, М. Шкандрій упродовж 1940-х – 1980-х рр. вели паралельну лінію досліджень українського мистецтва 1920-х, прагнучи об'єктивно з'ясувати особливості його перебігу.

У дисертації відзначено, що на сучасному етапі сформовано спільний інформаційний простір між українськими та зарубіжними дослідниками. Проте їх погляди на мистецтво цього періоду далеко не однозначні. Зокрема, російські автори М. Герман, О. Сидоріна схильні розглядати його у річищі загальноросійського культурного поступу. Натомість, низка провідних зарубіжних дослідників, як от Дж. Боулт, О. Ільницький, М. Мудрак, наголошують на яскравому національному характері художніх пошуків українських митців, їх свідомому захисті своїх творчих позицій, що відобразилось в діяльності мистецьких угруповань.

Таким чином, історіографічний огляд літературних джерел засвідчив, що наявні публікації, дотичні до теми дослідження, потребують сучасного осмислення. Вони оминають низку важливих проблем, зокрема всебічного, комплексного вивчення теоретичних засад та характеру практичної діяльності мистецьких угруповань в Україні 1920-х – початку 1930-х рр., без чого неможливо відтворити цілісну картину тогочасного художнього процесу і що підтверджує актуальність та необхідність даного дослідження.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]