- •1.Предмет і завдання курсу «Історія української культури»
- •2.Періодизація історико-культурного процесу в Україні.
- •3. Первісне мистецтво на території України
- •4.Трипільська культура в історії України.
- •5.Характеристика скіфського мистецтва: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила.
- •6.Матеріальна та духовна культура античного суспільства в Північному Причорномор’ї
- •Племена Північного причорномор'я (VI—IV вв. До н. Э.)
- •7. Язичницька релігія, міфологія і мистецтво давніх слов’ян.
- •8. Значення прийняття християнства для розвитку української культури
- •Визначні споруди
- •10. Образотворче мистецтво середньовічної Русі.
- •11. Музичне мистецтво в середньовічній Русі
- •12. Освіта та наукові знання в середньовічній Русі
- •13. Писемність та давньоруські літописи в середньовічній Русі
- •14. Осередки культурного життя в середньовічній Русі.
- •15. Особливості розвитку культури Галицько-Волинського князівства.
- •16. Архітектура Галицько-Волинського князівства
- •17. Пам`ятки української культури XII–XIV ст.: “Молєніє Данила Заточника”, Київський і Галицько-Волинський літописи.
- •18. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Русі.
- •19. Становище Українcької культури в Литовській державі
- •20. Українські народні думи та пісні XV–XVII ст., їх тематика та особливості
- •21. Оборонна архітектура XIV – XVI ст. Луцький, Кам’янець-Подільський, Хотинський замки, Білгород-Дністровська фортеця.
- •22.Каплиця Кампіанів і каплиця Боїмів у Львові – шедеври скульптурного різьблення
- •23. Реформація та Контрреформація в Європі та їхній вплив на культуру українства.
- •24. Могилянська доба і Києво-Могилянська академія.
- •25. Історія українського друкарства.
- •Питання реформування православної церви
- •Протести ополяченню
- •27. Роль братств та братських шкіл в розвитку української культури. Роль православних братств в Україні
- •28. Рід Острозьких у піднесенні культури України
- •29. Військове мистецтво козаків. Козацькій міф в українській культурі
- •30. Українська барокова література
- •31. Українське барокове музичне мистецтво
- •32. Український бароковий театр.
- •33. Українське барокове образотворче мистецтво.
- •34. Українська барокова архітектура
- •35. Львівський університет (1661) та його роль у розвитку освіти і науки в Галичині.
- •36. Просвітницька діяльність Івана Мазепи.
- •37. Ораторсько-проповідницька проза, мемуарно-історичні твори, козацькі літописи Самовидця, г. Граб’янки, с. Величка.
- •38. Вплив української культури ранньомодерного часу на розвиток культурних процесів у Росії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович
- •39. Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет
- •40. Іван Котляревський і початки “українського відродження”
- •41.Роль Харківського університету у відродженецькому процесі хіх ст.
- •42. Початки галицького відродження. Творчість Маркіяна Шашкевича. "Руська трійця", "Русалка Дністровая".
- •43. Епоха Просвітництва в Україні: ідеологічні особливості й визначні представники
- •44. Класицизм в образотворчому мистецтві та архітектурі в Україні.
- •45. Творчість композиторів д. Бортнянського, м. Березовського, а. Веделя.
- •46.Живопис в. Боровиковського та а. Лосенка.
- •47.Творчість т. Шевченка.
- •48.Перший професійний історик України Микола Костомаров та його культурна діяльність.
- •49.Життя і творчість Пантелеймона Куліша.
- •50.Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки на розвиток української культури.
- •51.Український романтизм: література, музика, театр, історіографія, етнографія.
- •52.Українська реалістична література другої половини хіх ст. Як історико-культурне явище.
- •53 .Народницький період на західноукраїнськиь землях. Культурне зростання Галичини в 40-80-х pp.
- •54.Художня творчість м.Пимоненка, с.Васильківського, м.Самокиша, і. Їжакевича, і.Труша.
- •55.Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури.
- •56.Г. Нарбут і його мистецька школа.
- •57.Шкільництво і освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його видавнича діяльність.
- •58.Український авангард і європейська художня культура кінця XIX — початку XX ст.
- •59.Творчість українських митців — зачинателів нових течій у світовому мистецтві (о. Архипенко, к. Малевич, о. Богомазов, в. Пальмов, м. Бойчук).
- •60.Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •61.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •62.Українська музична культура в другій половині XIX ст. Микола Лисенко.
- •63.Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •64.Культурне життя в Україні доби революції 1917-1921 рр.
- •65.Культурний рух періоду Центральної Ради.
- •66.Становлення української культури в період гетьманату п.Скоропадського (1918 р.)
- •67.Створення Української Академії наук, наукові досягнення в. Вернадського, д. Багалія, м.Кащенка, о. Фоміна та ін.
- •68.Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •69.Українізація та її значення для культурного процесу в 20-х рр. Хх ст.
- •70.Література і театр в умовах радянського мистецького життя.
- •71.Пам’ятники т.Шевченкові 1920-1930-х рр. В Україні – причини і передумови встановлення.
- •72.Мистецькі спілки 1920-1930-х років в Україні та їхній вплив на розвиток українського мистецтва
- •73.Літературні процеси в Україні. Діяльність літературних об'єднань "Плуг", "Гарт", "Ваплліте", "Молодняк" та ін.
- •74.Творчість українських композиторів: л.Ревуцького, б.Лятошинського, в.Косенка, м.Вериковського, г.Хоткевича, к.Богуславського та ін.
- •75.Досягнення в театральному мистецтві та кіно (Лесь Курбас, о. Довженко), театр “Березіль”.
- •76.Український мистецький авангард та його доля в 30-ті роки.
- •77.Львів - центр культурного життя Західної України в міжвоєнний період. Стрілецький епос.
- •78.Літературні групи Галичини та їх представники в міжвоєнний період.
- •79.Українське образотворче мистецтво Галичини: Іван Трупі, Олекса Новаківський, Петро Холодний.
- •80.Наука та освіта, преса і радіо, театр і кіно, образотворче мистецтво під час Другої світової війни.
- •81.“Шістдесятники” та їхній внесок у розвиток культури.
- •82.Тоталітаризм і українська культура 50-80-х років хх ст.
- •83.“Поетичне кіно”: с. Параджанов, ю. Іллєнко.
- •84.Розквіт музично-естрадного мистецтва (в. Івасюк, н. Яремчук, с. Ротару, в. Зінкевич та ін.).
- •85.Культурне життя української діаспори.
- •86.Українська державна символіка, її джерела.
- •87.Релігійна ситуація в незалежній Україні.
- •88.Основні етапи розвитку освіти та науки в Україні (братські школи, Острозька академія, Києво-Могилянська академія, університети, сучасні навчальні заклади).
- •89.Сучасна академічна музика в Україні: Сильвестров, Скорик, Карабиць, Грабовський.
- •90.Театральне мистецтво в сучасній Україні.
17. Пам`ятки української культури XII–XIV ст.: “Молєніє Данила Заточника”, Київський і Галицько-Волинський літописи.
«Моле́ніє Дани́ла Зато́чника» — збірник політичних і життєвих порад новгородському князеві Ярославові Володимировичу (в інших списках — Ярославові Всеволодовичу). Написано цей твір імовірно в XII—XIII ст., проте він зберігся лише у пізніших копіях. Раніше «Моленіє» вважалося проханням гаданого автора Данила Заточника. За новими дослідженнями — це літературна форма. Має багато спільних мотивів з творами давньоукраїнської літератури.
Продовженням «Повісті», в котрій відбилися подальші події з історії Русі-України, став Київський літопис, який охоплює час від 1111-го до 1200 р. Він розповідає про події в різних землях Київської Русі, але в центрі оповідей — Київ і Київська земля. Основний зміст літопису — княжа боротьба за київський стіл, боротьба русичів проти половців.
Найвидатнішою пам'яткою літописання Галицько-Волинського королівства є Галицько-Волинський літопис, який є зведенням ряду літописних пам'яток (галицьких, волинських, холмських тощо). Літопис складається з двох частин. У першій ідеться про події в Галицькій землі від 1205 р. до кінця 50-х pp. XIII ст. Вона є, власне, життєписом Данила Галицького. Друга частина літопису пов'язана з Волинською землею й волинськими князями. Вона починається від середини ХIII ст. й закінчується кінцем XIII ст. Як вважають дослідники, ця частина літопису писалася при дворі володимирського князя Володимира Васильковича в останні роки його життя. Моленіє Данила Заточника», пам'ятник староруської літератури 13 ст Написаний у формі послання до переяславсько-суздальському князя Ярослава Всеволодовичеві. Автор, що попав в нужду, просить князя про допомогу, змальовує його як захисника підданих. Деякі дослідники рахують «Моленіє...» першим досвідом староруської дворянської публіцистики. Для стилю «Моленія...» характерні поєднання цитат з біблейських книг, літопису і інших літературних вигадувань з образами живої мови, елементи сатири, направленої проти бояр і духівництва. Мабуть, «Моленіє...» написано на основі «Слова Данила Заточника» (12 ст), проте питання хронологічного і літературного співвідношення обох текстів, як і питання, про їх авторство не вирішені наукою.
18. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Русі.
У 1222 р. монголо-татарські орди через Кавказ вдерлися в причорноморські степи і завдали поразки половцям в битві на Дону. Половецький хан Котян звернувся за допомогою до руських князів. Мстислав Галицький і Данило (що в цей час княжив на Волині), князі київський, чернігівський і смоленський разом з половцями виступили проти ординців. 31 травня 1223 р. на р. Калка відбулася грандіозна битва, в якій руські та половецькі загони були розгромлені. Монголо-татари також зазнали значних втрат і тому не наважилися продовжити похід на Русь. Багато пам яток архітектури Києва , та інших українських , було зруйновано внаслідок монголо-татарської навали . та були і феномени . Наприклад мозаїка Софіївського собору , на якій зображено Оранту залишилася цілою і неушкодженою протягом багатьох століть , незважаючи на багаторазове руйнування всього собора.
Київський воєвода Дмитро , який керував обороною міста , пораненим потрапив до монгольського полону . Хан Батий , залишив його живим , зважаючи на неабияку відвагу і досвід воєводи , та мав його собі за радника .
Від Києва монголи подалися на Волинь , а звідти на Галицьке князівство. А потім поділивши орду на дві частини , хан послав її на Угорське князівство , Польщу , Чехію . Та полчища були ослабленні війною з Руссю , тому Батий осів на Волзі і заснував свою державу Золоту Орду зі столицею у місті Сарай . Монголо-татарська навала мала для Русі катастрофічні наслідки, відкинувши її у розвитку на кілька століть назад. Загинула, була забрана у рабство або втекла з насиджених місць значна частина населення, в т. ч. й еліти, втрата якої не тільки помітно ослабила протидію загарбникам, а й суттєво загальмувала розвиток феодального господарства. Занепали ремесла й торгівля, були зруйновані міста. За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII-XIII ст., відомих із розкопок, 49 — були розорені полчищами Батия. До того ж 14 — так і не піднялися з руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села. Домонгольського рівня кам'яне будівництво досягло лише через 100 років після навали Батия. Таким чином, існування Київської Русі як єдиної держави охоплювало період з IX ст. по 40-і роки XIII ст. Спочатку політичною формою її була централізована монархія (IX ст. - 30-ті роки XII ст.), а з настанням удільної роздробленості — монархія федеративна (30-ті роки XII - 40-ві роки XIII ст.). За своїм соціально-економічним і культурним розвитком Київська держава перебувала на рівні передових країн середньовічної Європи.