- •1. Вплив сировинних матеріалів і волокнистих напівфабрикатів на споживні властивості паперу і картону.
- •2. Формування спожиних властивостей паперу та картону у процесі виробництва.
- •3. Споживні властивості й показники якості паперу і картону.
- •4. Класифікація і характеристика асортименту шкільно-письмових товарів.
- •5. Класифікація і характеристика асортименту канцелярського приладдя.
- •6. Класифікація і характеристика асортименту офісної техніки.
- •8. Фізико-хімічна сутність фотографічних процесів.
- •15.Контроль та оцінка якості музичних товарівю
- •16. Характеристика факторов, що формують властивості та якість іграшок
- •21.Класифікація і характеристика асортименту товарів для спортивних поєдинків та ігор.
- •22.Класифікація та споживні властивості велосипедів.
- •23. Класифікація комплектуючих виробів за різними ознаками, характеристика асортименту та основних параметрів конденсаторів та резисторів.
- •24 Класифікація побутових радіоелектронних товарів.
- •25 Принцип радіопередачі та характеристика діапазонів частот. Схеми.
- •26 Принцип радіоприйому.
- •27.Споживні властивості радіоприймальної апаратури.
- •28. Класифікація і асортимент радіоприймальної апаратури.
- •29. Основні принципи передачі сигналів телевізійного зображення. Особливості передачі кольорового зображення.
- •30. Споживні властивості телевізорів. Класифікація телевізорів.
- •31. Класифікація і хар-ка техн. Параметрів апаратури для відтворення запису записаним механічним та оптичним способом.
- •32. Класифікація і хар-ка техн. Параметрів апаратури для магнітного запису і відтворення звуку.
- •33. Класифікація і хар-ка техн. Параметрів апаратури для відеозапису та відтворення звуку і зображення.
- •1.Класиф і заг будова автотранс засобів.Вимоги до безпеки експлуатац.
- •2.Класиф і заг будова залізничн транспорту.Сист забезпеч безпеки руху
- •3.Класиф за реєстром (річк і морським) і аг будова водн трансп.
- •4.Класиф і заг будова повітрян транспорту
- •5. Класифікація і загальна будова двигунів внутрішнього згорання. Принцип роботи
- •6. Трансмісія автомобіля. Загальна будова, призначення вузлів і механізмів
- •7. Ходова частина автомобіля. Загальна будова, призначення вузлів і механізмів
- •8. Колеса: шини та диски
- •9. Системи керування автомобіля. Будова, призначення вузлів і механізмів.
- •10. Електрообладнання автомобілів. Складові, їх призначення.
- •11. Системи безпеки автомобіля. Принцип роботи, тенденції розвитку
- •12.Класифікація нафтопродуктів. Відповідність національних стандартів європейським нормам.
- •13. Бензини, присадки
- •14. Дизельне пальне.
- •15. Моторні масла.
- •16. Трансмісійні масла (тм).
- •18. Технічні рідини.
- •22.Провідникові та установчі вироби. Асортимент, класифікація, вимоги до якості.
- •23. Світлотехнічна продукція.
- •24. Електрообладнання побутових приладів.
- •25. Побутові холодильні прилади.
- •26. Білизнообробні прилади.
- •27.Прилади для прибирання приміщень.
- •28.Прилади для переробки продуктів, приготування їжі. Асортимент, будова, принцип роботи, класифікація, вимоги до якості.
- •30. Прилади для створення й підтримки мікроклімату в приміщеннях. Асортимент, будова, принцип роботи, класифікація вимоги до якості.
- •1Вплив сировинних матеріалів і волокнистих напівфабрикатів на споживні властивості паперу і картону.
14. Дизельне пальне.
Диз. паливо (ДП) признач. для швидкісних дизелів, газотурбінних двигунів наземн. і вод. тран-ту, а також двигунів, що працюють стаціонарно. Комплекс експлуат. вимог до ДП забезп-ся шляхом підбору його оптим. фракцій. та вуглеводневого складу. Проте можливості викор-ня прямих фракцій обмежені високим вмістом сірки (до 1 %), тому для вир-ва сучасних тов. марок застос. гідроочищені фракції або їх суміш із прямими фракціями. ДП з підвищеними еколог. хар-ками отримують з повністю гідроочищених фракцій. Для поліпшення експлуат. хар-к до палив тов.марок вводять присадки або їх пакети.
Залежно від t навк. середовища виготовляють літні {summer) та зимні (winter) сорти ДП. У деяких країнах виготовляють міжсезонні (intermediate), а в країнах із хол. кліматом арктичні {arctic) марки ДП.
НПЗ України виробляють ДП за міждерж. стандартом (для Міноборони), стандартом України (ДСТУ) ТУ України. Імпортовані ДП повинні відповідати вимогам чинних НД.
Загальноприйнята система позначень марок ДП відсутня.
Умовне позначення для ДП згідно з ГОСТ склад-ся з:
літери А (літнє), мас.частки сірки і t спалаху;
літери 3 (зимове), мас.частки сірки і t загустіння;
літери А (арктичне), мас.ї частки сірки.
У країнах ЄС виробл. ДП, що відповідає вимогам стандарту ЕN 590.
15. Моторні масла.
Для карбюраторних і диз.автом. двигунів промисловість випускає нафтові дистилятні та масла залишкових фракцій висок. ступеня очищення.
Необхідні вл-ті ММ надають введенням у базові ММ пакету присадок або хімічно акт. речовин, які поліпшують функт. вл-сті масел. Їх частка в серед. складає 15-25 % від заг. маси масла. Прав.підбір баз. масла або присадок підвищує надійність і довговічність роботи двигунів, а також дає змогу знизити експлу. витрати. В'язкість ММ є одним з основних показників їх якості. Це опір відносному переміщенню вн.шарів масла внутр. тертю. Отже, чим менше в'язкість масла, тим більшу рухомість воно має, і навпаки. Зміна величини в'язкості ММ внаслідок коливання t нав. середовища характ. їх темпе.вл-сті. Зимові ММ повинні мати високий індекс в'язкості, більш низьку t загустіння і меншу в'язкість при низьких t, ніж літні. Протизношувальні і протизадирні вл-сті масел - це здатність масел утворювати захисну плівку на поверхні тертьових деталей з метою запобігання їх зносу. До мастил додають присадки, які містять сірку, фосфор або їх сполуки, чи обидва елементи одночасно. ММ повинні мати високі антикороз. вл-ті, які залежать від ступеня очищення ММ та наявності спец. антиком. присадок. Термоокислювальна стабільність масел хар-зує здатність зберігати поч.. вл-ті в період збереження, а також під час роботи двигуна авто-ля. Ступінь стабільності масел визначає термін його експлуатації в двигуні авто-ля. Базові ММ різняться між собою в'язкістю, хім.. складом і деякими ін. вл-ми. Сировиною для базових масел можуть бути мінер. і синтет. масла. Хім.. склад мін.масел визначається вл-ми вихід. сировини - нафти, а синт. масел - мономерів і методом його синтезу. Клас-ують ММ за різними ознаками, проте автоі компанії висувають цілу низку вимог щодо відповідності хім.. складу масел умовам експлуатації і режиму роботи двигунів. Це так звані специфікації, назви яких залежно від встановленого класифікаційного критерію, збігаються з назвою організації, що їх розробила. Осн. класифік. ознакою ММ є в'язкість. Най пошир. системою індексації і клас-ції ММ є SАЕ, яка базується на таких вл-ях масел, як в'язкість, здатність до плину, адгезії. Згідно з SАЕ J 300 ММ под. на 11 класів в'язкості: 6 зимових і 8 літніх. Для міжсез. ММ прийняте подвійне позначення.
Клас-ія ММ за в'язкістю згідно з ГОСТ і SАЕ передбачає різні критерії їх розподілу, тому вл-ті продуктів можна лише наближено порівнювати за єдиною ознакою – кінемат. в'язкістю при 100°С. Існують також інші специфікації (стандарти), наприклад за АРІ, АИИ, АСЕА, ІLSАС, МІL, кожна з яких клас-ує масла за встановл. критерієм. Маркування масел виробник може здійснювати лише після отримання ліцензії. Масла для чотиритактових двигунів мотоциклів. клас-ть за стандартом JASO Т903, який передбачає їх викор-ня в мотоциклетних та ін. ДВЗ, що мають загальну систему змащення двигуна, коробки передач і зчеплення. Всі масла проходять стендові випробування. Стандарт передбачає дві категорії масел - МА і МВ, які повинні відповідати встановленим вимогам. Масла для двотактових бензинових двигунів. - їх змішують з паливом перед введенням в ДВЗ.
Основою виробництва масел для двотактових ДВЗ є мінер., напівсинт. та синт. масла в'язкістю 30...50 за SАЕ, які повинні відповідати вимогам щодо екологічності. Діюча донедавна япон. класифікація не відповідала вимогам європ. виробників двотакт. двигунів, тому були введені нові, більш жорсткі, вимоги до якості масел (ISO-L-EGD). Водночас розробляється новий клас ISO-L-EGЕ.