32. Класифікація і хар-ка техн. Параметрів апаратури для магнітного запису і відтворення звуку.

До апаратури для магнітного запису і відтворення звуку відн.: магнітофони, магнітофони-приставки, магнітофони-програвачі, диктофони. Магнітний запис оснований на явищі електромагнітної індукції і властивості деяких речовин набувати залишкової намагніченості, як результат впливу на них зовн. магнітного поля. Магнітофон – це пристрій для здійснення магн. запису і відтворення звука. Магнітофон-приставака – відрізняється від магнітофона відсутністю підсилювача потужності та гучномовця. Параметри магнітофонів: номінальна швидкіть руху стрічки-чим вища швидкість тим краща якість запису і відтворення звука магнтофона.Відхилення швидкості магнітної стрічки від номінальної вимірюється в % і хар-зує на скільки процентів може змінитись швидкість магн. стрічки під час відтворення чи запису відносно номінальної; коефіцієнт детонації-х-зується нерівномірністю швидкості руху стрічки при записі і відтворенні.Залежно від характеру коливань швидкості стрічки детонація по різному сприймається на слух – тремтіння звука, хриплість звучання; робочий діапазон частот-це смуга частот звукового спектра яка ефективно відтворюється і записується магнітофоном; відносний рівень стирання- х-зує наявність залишкової намагнічуваності на стрічці після стирання запису; нелінійні спотворення сигналів-в осн. визначаються властивостями магн. стрічки, що використ. для запису. Збільшення рівня запису, вище допустимого призводить до перемодуляції стрічки і появі підвищених спотворень.При багаторазовому перезаписі фонограм сумарні нелінійні спотворення зростають; відношення сигнал / шум-чисельно визначається як відношеня напруги корисного сигналу при відтворенні фонограми до напруги шуму паузи.Класифікація – за способом розміщення магнітної стрічки-побутові, які под. на котушкові і касетні. У котушкових магн. стрічка намотується на котушки робочим шаром всередину, а в касетних на зовні; за типом оформлення та особливостями експлуатації – стаціонарні, переносні, носильні та транспортовані. Стаціонарні-не призначені для транспортування, мають велику масу. Переносні – мають спец. пристосування для зручності транспортування і мають універсальне живлення. Носильні – відр. малими габаритами і масою (плейери). Транспортовані – для автомобілів; за кількістю швидкостей руху стрічки- под. на одно-, дво- та тришвидкісні; за кількістю стрічкопротягувальних механізмів касетні под. на одно-, та двокасетні; за повнотою виконуваних ф-цій- под. на типи: магнітофони, стаціонарні магнітофони-приставки, магнітофонні програвачі, магнітофонні панелі, мініатюрні магнітофони для запису і відтворення мови (диктофони).

33. Класифікація і хар-ка техн. Параметрів апаратури для відеозапису та відтворення звуку і зображення.

Відн. відеомагнітофони, відеопрогравачі, відеокамери. Основною умовою під час магнітного запису телевізійних сигналів є забезпечення можливості відтворення їх на іншій відеоапаратурі . Тобто повинна бути забезпечена взаємозамінність записів, яка визначається характеристиками способу запису (шириною магн. стрічки, смугою частот у каналі сигналу яскравості, методом запису сигналу кольоровості та ін), ці параметри стандартизуються у вигляді форматів запису. Формат запису – це упорядковане розташування на поверхні стрічки стандартної ширини рядків і доріжок, які намагнічені під дією різноманітних сигналів та забезпечують виконання принципу взаємозамінності та вказують на спосіб здійснення запису і відтворення інф-ції.Осн. формати відеозапису: VCR – перший стандартизований міжнародною електротехнічною (МЕК) комісією формат відеозапису. Перші відеомагнітофони цього формату фірм Philips і Grundig з’явилися в 1970 році. BETAMAX – розроблений фірмою Soni в 1975 році для запису зображення за американською телевізійною системою NTSC. VHS(Video homo system) –розроблений фірмою JVC в 1975 році. Аналогові відеоформати: Video 8 та Video Hi 8 – порівняно з форматом VHS мають більший час запису, автотренінг, менші габарити касет. Цифрові формати: B-3, D-5, D-6 – Toshiba, BETACAM SX – Sony.

Відеомагнітофон – це пристрій, який призначено для запису чорно-білого і кольорового зображення зі звуковим супроводженням на магнітну стрічку від будь-якого телевізора, відеокамери чи іншого пристрою і відтворення запису на екрані телевізора. Класифікація відеомагнітофонів: за форматом відеозапису-под. на апарати формату VHS, S-VHS, Hi 8, Video 8, та ін.; за системою запису відеоінформації-под. на односистемні (PAL або SEKAM або NTSC), двосистемні (PAL-SEKAM, SEKAM-NTSC, PAL-NTSC),мультисистемні (PAL- SEKAM- NTSC), за кількістю відеоголовок- под. на 2-головкові, багатоголовкові; за кількістю стрічкопротягувальних елементів – однокасетні і двокасетні; за способом запису – аналогові і цифрові; за кількістю швидкостей запису- под. на одно- та двошвидкісні; за видами – под. на відеоплеєри, відеоплеєри писальні, відеомагнітофони з можливістю монтажу звука і зображення, тощо.Основні параметри – кількість систем, що сприймає телевізійний тюнер – х-зує які системи телевізійного сигналу може приймати телевізійний тюнер відеомагнітофону конкретної моделі; кількість відеоголовок, що обертаються – це число відеоголовок, запису-відтворення; режими швидкості запису-відтворення- х-зує з якими швидкостями руху стрічки відеомагнітофон може записувати відеінформацію.

Відеокамера – це радіоелектронний пристрій призначений для запису реального зображення і звукового супроводження на відеоносій з метою наступного відтворення на відеомагнітофоні чи на моніторі. Класифікація – за призначенням- професійні, напівпрфесійні і любительські (аматорські); за форматом- VHS, Video 8, DV тощо; за контрукцією- моноблочні, та одноблочні; за способом обробки інформації- цифрові і аналогові. Осн. параметри - розмір матриці ПЗЗ- визначається в дюймах. Кількість матриць відповідає кількості кольорових складових-їх 3 по кількості кольорів – R,G,B.; кількість пікселів- визначає роздільну здатність сенсорів ПЗЗ. Це кількість чарунок, розташованих за вертикаллю і горизонталлю відповідного формату зображення; роздільна здатність за вертикаллю визначається кількістю чарунок розташованих за вертикаллю; чутливість- визначається мінімальною освітленістю, за якої зберігається співвідношення сигнал/шум; автофокусування- визначає різкість у процесі зйомки; діапазон часу коли працює затвор- забезпечує зйомку об’єктів що рухаються, максимальна тривалість запису на касету, функціональні можливості.